Новатор Tesla стане останнім державним службовцем, який втратить роботу.
На початку 2025 року Ілон Маск з'явився у Вашингтоні в образі революціонера Кремнієвої долини, озброєний сміливими обіцянками та мандатом на реформування федерального уряду. Призначений президентом Трампом «спеціальним державним службовцем», Маск очолив новостворений Департамент урядової ефективності (DOGE). Його місія: скоротити витрати, ліквідувати надлишкові програми та змінити бюрократію за допомогою технологічних інновацій. Але через чотири місяці Маск відступив, відштовхнувши союзників, не виправдавши очікувань і викликавши запеклу опозицію всередині адміністрації.
Перебування Маска на посаді почалося з хизування. Він пообіцяв заощадити платникам податків 2 трильйони доларів, стверджуючи, що зможе це зробити, скоротивши неефективні витрати і звільнивши неефективних федеральних службовців. Оперативники DOGE, яких неофіційно називали «братами DOGE», ходили урядовими установами, вимагаючи конфіденційні дані, порушували порядок роботи і залишали по собі хаос. Їхні вчинки - від неповаги до державних службовців до залишення недоїдених снеків на столах - лише поглиблювали інституційний опір.
Напруженість досягла піку, коли Маск зіткнувся з міністром фінансів Скоттом Бессентом з приводу призначення нового керівника податкової служби. Без консультацій Маск призначив свого кандидата. Бессент помстився, що призвело до нецензурної перепалки прямо біля Овального кабінету. Призначенця Маска усунули за кілька днів, замінивши його кандидатом Бессента, що свідчило про послаблення впливу Маска.
Незважаючи на його початкову популярність у президента Трампа і низових прихильників MAGA, грубий стиль Маска викликав невдоволення керівників агентств і високопосадовців. Державний секретар Марко Рубіо, міністр у справах ветеранів Даг Коллінз і міністр транспорту Шон Даффі виступили проти його агресивних скорочень. На одній із зустрічей Рубіо кинув Маску прямий виклик щодо скорочення USAID - крок, який пізніше викликав публічний осуд з боку таких діячів, як Білл Гейтс.
Підхід Маска, заснований на принципі Кремнієвої долини «рухатися швидко і ламати речі», виявився несумісним з повільнішим, консенсусним темпом роботи уряду. На відміну від своїх компаній, де він мав тотальний контроль, Маск був змушений долати складні бюрократичні процедури, правові обмеження та політичне суперництво. Багато із запланованих ним скорочень бюджету були скасовані через юридичні проблеми або внутрішній опір. Навіть розрекламована ним економія в 170 мільярдів доларів за рахунок скорочення грантів і контрактів неодноразово підлягала перегляду на користь зменшення.
Хоча Маск підтримував ініціативи з оцифрування та боротьби зі сміттям, його результати були неоднозначними. Скороченню персоналу DOGE часто бракувало стратегічної ясності. У деяких випадках були втрачені досвідчені кар'єрні чиновники, а заморожування працевлаштування, запроваджене Ілоном Маском, завадило уряду знайти їм заміну. У Федеральному управлінні цивільної авіації США (FAA) скорочення порушили роботу, посиливши дефіцит авіадиспетчерів. Тим часом реформи соціального забезпечення, які він назвав успіхом у боротьбі з шахрайством, як виявилося, були проведені ще до його приходу на посаду.
Маск також став політичною проблемою. Його коментарі, наприклад, коли він назвав соціальне забезпечення «найбільшою фінансовою пірамідою всіх часів» у подкасті Джо Рогана, викликали негативну реакцію, особливо після того, як Трамп пообіцяв зберегти соціальні виплати. Його поява на політичних мітингах, таких як мітинг у Вісконсині на підтримку кандидата на посаду судді від Республіканської партії, який програв з двозначним рахунком, свідчить про послаблення політичного впливу.
Всередині адміністрації присутність Маска стала тягарем. Члени кабінету міністрів відкрито скаржилися Трампу і керівнику апарату Сьюзі Вайлс. У відповідь Трамп скликав драматичне засідання міністрів, на якому напруження досягло свого апогею. Маск потрапив у пастку голів департаментів, розчарованих його втручанням і неповагою. Він знову зіткнувся з Рубіо і спробував запобігти негативним наслідкам, наполягаючи на тому, що справжнім викликом було не скорочення штату, а пошук потрібних талантів - завдання, ускладнене чималими вимогами.
Його стосунки з Серхіо Гором, головою президентського управління кадрів, погіршилися. Інженерам DOGE Маска, деякі з яких були іноземцями, було відмовлено у працевлаштуванні на федеральних посадах. Після численних конфронтацій Маск, як повідомляється, сказав Трампу, що більше ніколи не хоче взаємодіяти з Гором.
Хоча його посада була тимчасовою, йшли розмови про продовження терміну перебування Маска в уряді. Але після того, як вплив DOGE зменшився, а його прихильники припинили підтримувати його, Маск вирішив зменшити масштаби діяльності. Він сказав аналітикам з Уолл-стріт, що приділятиме роботі в DOGE лише один-два дні на тиждень. Пізніше він припустив, що відвідуватиме Вашингтон лише раз на два тижні. На форумі в Катарі Маск заявив, що більше не бачить сенсу у витратах на політику, хоча і залишив двері відчиненими для майбутньої участі.
Незважаючи на невдачі, Маск залишається близьким до Трампа, який продовжує цінувати його фінансовий і культурний вплив. Зараз DOGE перетворюється на довгостроковий проєкт в рамках існуючих відомств, а деякі помічники Маска переходять на офіційні державні посади. Адміністрація наполягає на тому, що місія DOGE зі скорочення відходів та модернізації діяльності продовжиться і без Маска на чолі.
Перебування Маска на посаді стало своєрідним тестом Роршаха для державного управління епохи Трампа. Шанувальники вітали його амбіції та готовність кинути виклик інерції уряду. Критики звинувачували його в зарозумілості, нерозсудливості та хибному розумінні основоположної ролі державних інституцій. Навіть серед позитивно налаштованих до нього технологічних лідерів існує консенсус щодо того, що, хоча його цілі - ефективність, інновації, реформи - були похвальними, їхнє виконання було невдалим.
Як сказав Метт Калкінс, генеральний директор фірми, що займається розробкою програмного забезпечення і співпрацює з федеральними агентствами:
«Маску не потрібна була бензопила - йому було потрібне долото».
Джерело — The Atlantic
