Автор: Пітер Зейхан
Оригінальне відео опубліковане 15 червня 2023 року
Привіт усім, з вами Пітер Зейхан. Нещодавно я застряг в аеропорту на кілька годин і попросив у вас ідей для відео, тож ми зробимо цілу серію відео з відповідями на «Список запитань до Пітера». Перші два питання пов'язані між собою, тому ми почнемо з відео, що складається з двох частин. Питання номер один: «Чи ймовірно, що Путін зникне, буде вбитий або помре, і як це вплине на війну?». А друге - «Чи можемо ми отримати оновлену інформацію про демографічну ситуацію в росії».
Отже, ми повинні почати з того, чому росіяни ведуть цю війну станом на зараз. Територія росії рівнинна, відкрита, її важко захищати, але росіяни показали, що якщо ви зможете вийти за межі рівнин і досягти низки географічних вузьких місць, де з обох боків є бар'єри, через які не може проїхати танк, а посередині є рівнинна територія, на якій можна сконцентрувати війська, заблокувати точки доступу, закрити прогалини - тоді ви зможете захистити свої землі. Радянський Союз досяг цього наприкінці Другої світової війни, і вони утримували цю територію до 1992 року. А коли радянська система повністю розвалилася, росіяни втратили контроль над більшістю цих точок доступу, фактично над усіма, окрім двох. І тому все, що Кремль робив з 1992 року - не Путін, а Кремль, який існував до нього, - це відновлення позицій на цих пунктах блокування або поблизу них. Це окупація Придністров'я, це грузинська війна, очевидно, Крим, казахстанська інтервенція, участь у карабаському конфлікті - все це з тією ж метою, щоб закрити ці прогалини. Тож це частина перша.
Друга частина - демографічна. Ті з вас, хто давно стежить за розвитком подій, знають, що росія має одну з найгірших демографічних ситуацій у світі. Можна стверджувати, що вона була найгіршою, поки війна в Україні, на жаль, не підштовхнула Україну до ще гіршого становища, а потім зміни щодо китайських даних означають, що ситуація у Китаї, ймовірно, вже більше десяти років є гіршою, ніж у росіїю Але так чи інакше, в російській демографічній піраміді є великі проломи, які представляють собою періоди величезних травм у минулому росії. У деяких випадках це війни, світові війни були очевидними, в інших - наслідки колективізації або погане управління Хрущова і особливо Брєжнєва. Але найбільшим з усіх безумовно, є пострадянський колапс у 1990-х роках, коли рівень смертності подвоївся, а рівень народжуваності зменшився вдвічі. Це свого роду передісторія для тих з вас, хто не чув про це раніше. Що відбувається останнім часом: консервативна російська статистика свідчить, що 1,3 мільйона росіян віком до 35 років втекли з країни з початку війни, причому більшість з них намагалися... Більшість з них - молоді чоловіки, які намагалися уникнути призову до армії. Таким чином, приблизно в два-три рази більше чоловіків втекли з країни, ніж відповіли на повістку, що, знаєте, трохи соромно, якщо ви патріотично налаштований росіянин. Це частина друга.
Третя частина - це те, де обидві ці речі об'єднуються. У 1982 році в Радянському Союзі стався переворот, і до влади прийшли спецслужби на чолі з немічним Андроповим. Незабаром після цього він помер, з'явився новий голова, який теж був частиною цієї кліки, а потім і він помер, і у нас з'явився Горбачов, який все ще був частиною цієї кліки, і, як ви знаєте, Путін - колишній агент КДБ, тому він теж був частиною цієї кліки, просто на набагато нижчому рівні. Це означає, що було проведено повну чистку радянського апарату прийняття рішень практично від усіх представників інших фракцій, якщо вони не були пов'язані якимось чином з розвідувальним апаратом. Ці люди прийшли до влади, тому що вони були єдиними, хто мав досить точне уявлення про те, як працює російська система, особливо в економічному плані, вони були єдиними, хто володів усією інформацією, тому що одним із завдань розвідувальних служб було обмежити поширення інформації за межі держави. Так чи інакше, вони перебрали владу на себе, і врешті-решт система розвалилася на їхніх очах, але вони продовжували керувати нею після того, як вона впала.
Як це пов'язано з двома іншими речами: пам'ятаєте, у нас був демографічний колапс, і оскільки радянська система розвалилася ще до того, як держава фактично розпалася, 1986 рік був останнім роком, коли ми мали повноцінну технічну освіту широкого спектру на рівні вище середньої школи. Це означає дві речі. Перше: кількість людей віком до 35 років, які теоретично можуть бути призвані до армії, дуже обмежена. І навіть якщо росіяни були чесними щодо своєї статистики протягом останніх 20 років - ви все одно говорите про те, що це набагато менший резерв для росіян, ніж той, що був у Радянському Союзі, і це ще до того, як ви візьмете до уваги, що половина асоційованого населення не була росіянами. Отже, з точки зору часу, якщо ця війна коли-небудь мала відбутися, якщо росіяни коли-небудь збиралися використовувати військову тактику в спробі перекроїти свій світ - це завжди мало статися приблизно зараз. Якщо ви хочете повернутися назад і прочитати деталі, то в розділі «Players» [моєї] книги «Accidential Superpower», а також цілий товстий розділ саме про війну, і великий розділ про росію в цій ООН. Так чи інакше, це останнє покоління солдатів, яке є у росіян, у них всього близько 8 мільйонів чоловіків у віці 20-30 років, і за час війни і втечі людей вони вже втратили більше мільйона з них. Я не хочу сказати, що це означає, що росіяни зупиняться - залишилося ще сім мільйонів, - але є межа, і росіяни досліджують, де вона знаходиться. Гаразд, це частина перша.
Друга частина полягає в тому, що російська система освіти розвалилася раніше, ніж Радянський Союз, а саме в 1986 році. Це означає, що наймолодшій групі людей, широким верствам суспільства, які мають технічну освіту, а це важливо, цього року виповнюється 60 років. Це люди, які обслуговують залізницю, флот з ядерними ракетами, армію та енергетичний комплекс. І те, що ми бачимо знову і знову протягом цієї війни - не тільки на полі бою, але й по всьому російському простору - це те, що росіяни втрачають здатність підтримувати власну економічну систему. Протягом кількох років це приховувалося від нас або принаймні пом'якшувалося тим фактом, що росіяни є експортерами сировинних товарів, які приносять багато готівки, і вони використовували цю готівку для залучення іноземців для виконання робіт. Тож більша частина важкої промисловості, наприклад, у північній та центральній частині Сибіру, особливо якщо ви подивитеся на такі місця, як півострів Ямал, який є найбільшим у світі родовищем природного газу, проект з виробництва скрапленого газу, все на острові Сахалін, - все це було зроблено іноземцями. Тепер іноземці пішли, і вони не повернуться. І не кажіть, що китайці можуть прийти, тому що у китайців немає досвіду. Вони не знають, як працювати на глибоководному шельфі чи в Арктиці. Тож неважливо, чи це буде через два місяці, чи через два десятиліття - ми знаємо, що все це зникне.
Так чи інакше, повернемося до суті: наймолодшому кадровому складу з повним набором підготовки - 60 років. У 1982 році відбувся переворот, після якого до влади прийшли спецслужби, а демографічна ситуація перебуває у стані постійного занепаду. Якщо скласти все це разом, то весь кадровий склад, який залишився в живих з тієї системи спецслужб, який отримав освіту до 1986 року, зараз налічує менше 130 осіб. Проста смертність знищує спроможність російської урядової функції навіть на найвищих рівнях, можливо, особливо на найвищих рівнях. Як це пов'язано з тим, що росіяни не можуть вийти з війни - ну, вони бачать цю війну як екзистенціальну, вони вважають, що якщо вони не зможуть взяти під контроль ці географічні прогалини найближчим часом, вони втратять здатність намагатися, і не має значення, що станеться через десятиліття, два десятиліття, п'ять десятиліть - росія не матиме навіть теоретичної здатності дати відсіч будь-якому майбутньому агресору, незалежно від того, звідки він прийде, і в цьому вони мають 100% рацію, і неважливо, що ніхто навіть не розглядає питання про вторгнення прямо зараз. Вони планують назавжди, і це їхній останній шанс. І всі, хто входить до цих 130 осіб, бачать світ через одну і ту ж лінзу, всі вони були частиною кліки, що здійснила переворот, всі вони були частиною найближчого оточення Путіна, і у Путіна було 23 роки, щоб відсіяти всіх, хто може мати іншу точку зору або кинути виклик йому особисто. Тож навіть якщо він випадково примотає себе скотчем до шезлонга і піде плавати, решта 129 осіб намагатимуться з'ясувати, як продовжити загальне бачення, тому що всі вони вірять у нього, тому що це істинна правда. Якщо ця війна закінчиться через політику в Москві, то, ймовірно, вона закінчиться тим, що українці настільки рішуче переможуть російську армію, що їхнє приниження буде не глобальним, а локальним, що всі в Москві зможуть це побачити, і якщо це станеться, то шанси на загальне повстання не по всій росії, а лише в Москві, різко зростуть. Майте на увазі, щоб дійти до цього моменту, решта росії, ймовірно, вже до певної міри вислизнула з рук, росія тримається завдяки проникненню розвідувальних служб і страху. І якщо армія виявитсья беззубою або, принаймні, некомпетентною, то, ймовірно, по всій російській системі вже підніметься низка повстань, і те, що відбуватиметься в Москві, - ось що має значення. І якщо у вас буде повстання, як після російсько-японської війни 1905 року, коли росіян принизили, або як наприкінці Першої світової війни, коли їх просто випотрошили - тоді люди підуть на Кремль, і Путін буде усунутий разом з його клікою.
Це не означає, що війна закінчиться - навіть Навальний, хлопець, який нібито бореться за демократію в росії, досить чітко дав зрозуміти, що, хоча він ненавидить загальну некомпетентність і жорстокість російських військ, він в цілому згоден з війною, він вважає Україну своєю територією. Тож навіть демократична росія цілком може вирішити продовжувати конфлікт. Але якщо у нас дійсно катастрофічно не вистачає військових, яких треба годувати, а верхівка уряду впала - будь-якому постпутінському уряду знадобляться роки, щоб звестися на ноги, а за цей час економічна ситуація в росії ще більше погіршиться, а демографічна ситуація стане повністю незворотною. Отже, якщо існує «мирний» спосіб завершити все це - приблизно так воно і станеться.
І ще одна річ, про яку я забув - ідея «з'їзду з траси» для Путіна в російському уряді - чи існує спосіб, яким ця війна може закінчитися без повної поразки однієї зі сторін, і відповідь - категоричне «ні». На даний момент росія заплатила ціну за велику війну, але не отримала жодних переваг, і вона фактично перебуває в гіршому стратегічному становищі, ніж була на початку, тому росіяни йдуть ва-банк. Крім того, будь-який значущий мир вимагатиме відшкодування збитків і визнання провини, а все російське вище керівництво може бути дуже легко причетне до цього, і це один з недоліків безпечної системи, де ви усунули всіх можливих претендентів на трон, - це те, що всі шишки падають на вас. Ми маємо буквально тисячі задокументованих випадків воєнних злочинів. Це не схоже на війну в Югославії, де серби насправді намагалися це приховати - росіяни це святкували. Фактично, у вас є міністри кабінету міністрів, які святкують викрадення дітей або розстріли цивільних осіб. Отже, вина не викликає сумнівів. Тож навіть якби світ був готовий, навіть якби Україна була готова погодитися на якийсь тимчасовий мир без жодних відплат - росіяни ніколи не зможуть повернути інвестиції, які вони мали до війни, і на цьому етапі демографічний занепад і фізичні втрати від війни є ударом, від якого російська система не оговтається. Тож Путін і решта йдуть до кінця. Питання в тому, чи буде кінець чимось, що станеться в найближчі кілька років, чи в найближчі кілька десятиліть. Але це, безумовно, це станеться у цьому столітті. Це все у перншій частині, незабаром побачимося в наступній.
