Збільшення лімфовузлів: коли це ознака раку?

Збільшення лімфатичних вузлів, або лімфаденопатія, є одним з найпоширеніших приводів для звернення до лікаря, що часто викликає значне занепокоєння.

Статистика показує, що у переважній більшості випадків (близько 99%) збільшення лімфовузлів має доброякісну природу. Однак, цей показник суттєво змінюється з віком: у пацієнтів старше 40 років до 4% випадків пов'язані з онкологічними захворюваннями, а після 60 років цей ризик може сягати 10-15%. Важливо розуміти, що, хоча панікувати не варто, пильність та своєчасна діагностика є критично важливими, особливо за наявності певних факторів ризику або тривожних симптомів.

Лімфатична система: Страж нашого імунітету

Лімфатична система — це складна мережа з понад 600 невеликих лімфатичних вузлів, розташованих по всьому тілу: під шиєю (шийні, потиличні, надключичні), в пахвових ділянках, паху (пахові), грудній клітці (медіастинальні) та черевній порожнині (мезентеріальні, заочеревинні). Вони є невід'ємною частиною імунної системи, діючи як своєрідні "фільтри". Вони затримують мікроби (бактерії, віруси), пошкоджені клітини (включно з раковими) та продукти обміну речовин, перш ніж лімфа повернеться до кровотоку. Збільшення лімфовузлів — це, по суті, ознака їхньої активної роботи та боротьби з інфекцією або іншими патологічними процесами.

Локалізація лімфовузлів та можливі причини

Зазвичай вузли збільшуються біля місця запалення чи інфекції. Наприклад:

• Шийні лімфовузли — реагують на інфекції горла, ангіну, фарингіт чи тонзиліт.

• Пахвові лімфовузли — можуть збільшуватися при інфекціях верхніх кінцівок або захворюваннях молочної залози.

• Пахові лімфовузли — реагують на інфекційні ураження нижніх кінцівок або оперізувальний лишай.

Якщо ж збільшення лімфовузлів спостерігається одночасно у кількох незв'язаних анатомічних областях (наприклад, шийні, пахвові та пахові одночасно), це називається генералізованою лімфаденопатією. Це збільшення лімфовузлів може свідчити про системну інфекцію (ВІЛ, мононуклеоз, туберкульоз), аутоімунне захворювання (системний червоний вовчак) або дисемінований злоякісний процес. Важливо відрізняти, коли збільшення лімфовузлів є локальним, а коли - генералізованим.

Коли бити на сполох? Тривожні ознаки

Особливу підозру на злоякісність викликають певні характеристики лімфатичних вузлів. Зверніть увагу на такі "тривожні" ознаки:

• Щільна, "кам'яниста" консистенція вузла.

• Нерухомість (вузол припаяний до навколишніх тканин).

• Розмір понад 2 см.

• Відсутність болючості при пальпації.

• Локалізація в надключичній ділянці, особливо в лівій надключичній ямці (вузол Вірхова). Експерти клініки Спіженко та провідні онкологічні центри наголошують, що у 75% випадків надключична лімфаденопатія пов'язана з онкологією. 

• Відсутність зменшення вузла після 4-6 тижнів спостереження, особливо якщо збільшення лімфовузлів продовжує прогресувати. Таке збільшення лімфовузлів вимагає негайної консультації.

Інфекційні вузли, навпаки, зазвичай болючі, м'які або еластичні, рухливі, можуть бути гарячими на дотик і, як правило, зменшуються після лікування інфекції.

Діагностика лімфаденопатії: Покроковий підхід

Діагностика лімфаденопатії — це поетапний процес, який допомагає точно встановити причину.

1. Фізикальне обстеження та анамнез. Лікар ретельно обстежить вузли, оцінить їхні характеристики та збере детальний анамнез (наявність супутніх симптомів, нещодавні інфекції, подорожі тощо). Чутливість фізикального обстеження щодо збільшення лімфовузлів становить близько 60-70%.

2. Ультразвукове дослідження (УЗД). Це неінвазивний та високоінформативний метод. На УЗД злоякісні вузли часто мають округлу форму, втрату жирових воріт, неоднорідну ехоструктуру та атиповий судинний малюнок, на відміну від доброякісних, які зазвичай еліптичні, з чіткими межами. Збільшення лімфовузлів при онкології має специфічні ознаки.

3. Комп'ютерна томографія (КТ) або Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Ці методи ефективні для візуалізації глибоко розташованих лімфовузлів, що недоступні для пальпації. Злоякісні вузли на КТ часто збільшені (>10 мм по короткій осі), неоднорідні, можуть зливатися у конгломерати. Ці методи допомагають виявити приховане збільшення лімфовузлів.

4. ПЕТ-КТ (Позитронно-емісійна томографія, поєднана з КТ). Цей метод має найвищу точність (до 98%) для виявлення метаболічно активних метастатичних уражень.

5. Біопсія. Це вирішальний етап, коли інші методи не дають однозначної відповіді.

   1. Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТГАБ): Високоточний метод з мінімальною інвазивністю.

   2. Трепан-біопсія (core-біопсія): Забезпечує більший обсяг тканини для точної діагностики.

   3. Ексцизійна біопсія (повне видалення вузла): Вважається "золотим стандартом", оскільки дозволяє провести комплексне гістологічне та імуногістохімічне дослідження, що остаточно підтверджує причину збільшення лімфовузлів. 

Ваша безпека — у ваших руках

Сучасний діагностичний підхід передбачає поетапну оцінку. Якщо збільшення лімфовузлів не має "тривожних" ознак, можна обмежитися спостереженням до 4-6 тижнів. Однак, якщо вузли зберігаються, збільшуються, з'являються нові симптоми або вони з самого початку мали підозрілі характеристики (щільні, безболісні, в надключичній ділянці), необхідно негайно звернутися за поглибленою діагностикою.