згадкою тебе

Сонце за ранішні хмари закотилося вчора,

літо, що так чекалося залишилося торік.

Гримнуті двері відкриті на десяток міліметрів і до наступного гримання можна почути її плач років 15 тому. Відчуття ніби ще трошки і ще один грим розворушить спогад у голові який і так пам'ятаєш, який завжди слідує, і все так само відчуваєш біль, це допомагає ще на мить побути із тобою поруч навіть якщо це коштує мені психічного'= здоров'я.

Спогад можна без вагань переказати, я б не знайшов доцільної причини для чого. Але ніби згадками вимальовує портрет. Тепер та жінка нічим не схожа на неї,

але тепер вона буде нагадувати її мені своєю появою.

Всередині, десь поміж ребр це розворушило у мені можливість відчувати емоції, це сильний удар і я кажу "ай", але більше не відчуваю себе поганою. Це якби мислити деструктивними категоріями, тож. Ці ревнощі, заздрість, образа, сповідь.

Емоції відчуваються лоскотом... у правій зламаній нозі.

…пожавканий листок паперу на якому слід від апельсинового соку, коли я звертаюся до себе так дивно і смотньо, що ніхто не відповідає.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
barlit
barlit@noimaginationaboutthename

69Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 28 листопада

Більше від автора

  • де б написати майбутню неопубліковану прозу

    Через місяці після відкриття дверей цей затишний самобутній простір, який насправді б'ється гострим дротом, закарбувався у повітрі, наче ніколи ці двері не бували відкритими.

    Теми цього довгочиту:

    Стосунки
  • з місця подій душевних страждань

    сонце за ранішні хмари закотилося вчора, літо, що так чекалося залишилося торік. Гримнуті двері, що нехотячи відкрилися чи вершіне відскочили на десяток міліметрів і до наступного гримання можна почути її плач років 15 тому.

    Теми цього довгочиту:

    Спогади

Вам також сподобається

  • Мандрівний ринок

    Хоче згадати дитинство? Той тривожний момент, коли вперше попав на справжній український базар. Той гамір, запах, кольори. Заходь, згадаймо разом.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Моє море

    Я вірю, що повернусь, що знову відчую під ногами колючі потріскані мушлі, зірву з дерева рум’яний персик, знову вдихну цей незабутній гіркуватий та гарячий аромат степу і знову привітаюся із морем, моїм морем… Але сьогодні мені залишаються лише фото у телефоні і спогади...

    Теми цього довгочиту:

    Спогади

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Мандрівний ринок

    Хоче згадати дитинство? Той тривожний момент, коли вперше попав на справжній український базар. Той гамір, запах, кольори. Заходь, згадаймо разом.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Моє море

    Я вірю, що повернусь, що знову відчую під ногами колючі потріскані мушлі, зірву з дерева рум’яний персик, знову вдихну цей незабутній гіркуватий та гарячий аромат степу і знову привітаюся із морем, моїм морем… Але сьогодні мені залишаються лише фото у телефоні і спогади...

    Теми цього довгочиту:

    Спогади