Нинішні умови
Триває війна. Війна за виживання української нації. Україна вичерпує запас чоловіків, які готові добровільно служити й воювати за свою державу. Згідно останнього опитування, майже половина чоловіків призовного віку (48,1%) не готові мобілізуватися. Підтвердженням цьому є ускладнений процес мобілізації і, як наслідок, внесення на розгляд законопроєкту про призов засуджених й інвалідів 3 групи. Натомість в Україні є сотні тисяч сильних морально й фізично жінок, які, при ефективній організації підготовки та створенні адекватних умов, зможуть служити і якісно виконувати поставлені завдання. То чому цього не роблять?
Жінка в окопі — абсурд?
Одна з причин ігнорування урядом і командуванням такої сенситивної теми, як посилення ролі жінок у Силах оборони — складність організації системи, тобто
загального обліку, підготовки тощо. Це, безумовно, важлива тема, але сьогодні пропоную зосередитися на іншій проблемі — стереотипах, які широко розповсюджені в суспільстві й об’єктивно їх проаналізувати. Варто зазначити, що більшість українців(понад 80%) позитивно ставляться до жінок, які ВЖЕ проходять службу в силах оборони. Проте я неодноразово стикався з негативною реакцією щодо ідеї збільшення їхньої кількості у війську й розширення спектру задач. Ось найпоширеніший аргумент противників посилення ролі жінок в армії:
«Жінки фізично слабші за чоловіків. Вони просто не витримають навантажень, армія їм не під силу».
Безумовно, обмеження існують. Проте армія давно не давньоримський легіон, в якому всі мають тримати стрій із мечем і щитом у руках. Сьогодні існують безліч задач, які не потребують фізичних зусиль для їх ефективного виконання. Показовим прикладом є FPV-дрони, використання яких Україна збільшила вдвічі за останні 4 місяці. Керування дроном або комплексом ППО, охорона стратегічних об’єктів у тилу й робота у підрозділах забезпечення — види діяльності, якими, після підготовки, жінки без проблем зможуть займатися.
«Жінки мають бути опорою дому, а не марширувати з автоматом. Це якесь непорозуміння, не їхнє це поле».
Роль жінки в сучасному суспільстві не обмежується домашніми обов’язками. 50 років тому людей дивувала жінка-водійка або бізнесвумен, сьогодні це — соціальна норма. Сміливість, рішучість і лідерські здібності не залежать від статі. Применшуючи роль жінок, ми позбавляємо армію і суспільство різноманіття, яке сприяє інноваціям і збільшенню ефективності на полі бою.
«Ось це ще буде весело, коли почнуться питання: “А де жінкам окремий душ?” або “Що зі спеціальними медичними потребами?” Це військо, а не курорт!»
В Україні вже створено Центральне управління захисту прав військовослужбовців, тобто посаду військового омбудсмена. Проте це лише перший крок. Необхідно створити окремий департамент із забезпечення потреб жінок у ЗСУ, який напряму буде співпрацювати з військовослужбовицями. Украй важливо на рівні Міністерства оборони й Генерального штабу організувати ефективну комунікацію для визначення і вирішення нагальних потреб жінок у Силах оборони.
Війна є рушієм прогресу. Саме війна змусила мільйони людей згадати, що вони українці. Саме війна змусила розвивати й впроваджувати нові технології всупереч застарілим доктринам. Коли жінка стає солдатом, вона не просто захищає країну — вона бореться за майбутнє, де сила не обмежена статтю. І саме війна може зруйнувати стереотипи про недоцільність жінки в армії, менший вклад у збереження та розвиток держави.
Інтеграція жінок у військові сили як глобальний тренд
Україна не винаходить велосипед, дискутуючи про роль жінки в армії. Поглянувши на інші держави, які, маючи схожі виклики, досягли економічного й соціального процвітання, ми можемо взяти приклад. Ізраїль — країна, що знаходиться в стані екзистенційної загрози. Жінки проходять військову службу на загальних засадах і можуть служити в різних частинах армії, включаючи бойові підрозділи, хоча їхня присутність у деяких спеціалізованих бойових формуваннях була обмежена до недавнього часу. Станом на 2021 рік жінки складають близько 40% військовослужбовців строкової служби ЦАХАЛу та близько 25% офіцерського складу. Норвегія, будучи найрозвинутішою країною світу, стала першим членом НАТО, який запровадив обов’язкову службу для жінок у 2015 році. На сьогодні частка жінок-призовниць зросла до 32%, порівняно з 17% у 2015 році. До неї доєдналася Швеція, відновивши систему обов’язквої служби, як для чоловіків, так і для жінок. Вивчення досвіду цих країн допоможе уникнути проблем і запозичити систему організації при інтеграції жінок у військо.
Наша команда:
Автор: Артем Склярчук (@jesuslovewhiskey) — студент кафедри зв'язків із громадськістю НаУКМА.
Редактор: Денис Лукін (@deni_look_in) — історик, письменник.
Дизайнерка: Соловей Марія (@soloveymary) — студент-архітектор, мандрівниця, бойкиня.
Наше медіа працює саме завдяки твоїй підтримці. Вподобай цей допис, пошир його серед друзів і подруг, напиши нам схвальний чи не дуже відгук, бо це мотивує нашу команду продовжувати й покращувати власну діяльність.
Твій донат сьогодні є внеском у майбутнє кожного й кожної з нас. Євгенія зможе організувати багато цікавих трансформаційних ігор для охочих. А ви б не хотіли отримувати винагороду за старанну щоденну працю?
https://next.privat24.ua/send/b5k77
