Хто були ті, хто ризикнув залишитись біля Еребору після його окупації Смаугом? Спробую коротенько описати тих, хто живе у місті, яке по рівню безпеки нагадує порохову бочку. Отже:
На перше місце поставлю тих, хто вирішив, що в чужих краях краще не буде. І їхні сподівання виправдалися. Зайшовши в гору, дракон перестав турбувати тих, хто лишився назовні, а торговельні кораблі продовжували прибувати, хоч обсяг бізнесу значно впав. Есгарот став транспортним хабом, з півдня все ще везли багато краму на продаж. Дещо купував Трандуїл, зокрема, їжу, вино, тканини, посуд. Думаю, він і продавав якісь речі: шкури, можливо, дикий мед чи ліки, зроблені з лісових трав. В "Гобіті" сказано, що Есгарот благоденствував завдяки торгівлі. Але як це можливо, якщо там крім Есгароту та Трандуїла нікого не лишилось? Оце для мене загадка.
Робота, влада і охорона. Коли стало зрозуміло, що в місті можна вижити і навіть щось заробити, сформувались нові владні та військові структури. Тобто бургомістр, його помічники, аналог торгівельної палати, митниця і т.д. Безумовно були будівельники, теслі, цілителі, рибалки, мисливці - місто мало вихід на сушу і дехто жив на березі. Були ткачі, гончарі, кравці. Мабуть, були люди, що займались побутовою магією, ворожили, продавали амулети, зілля, і тому подібне. Такі всюди і завжди є. Можливо, були дівчата, які втішали спраглих - ви розумієте, про що я). Враховуйте, що Есгарот - порт, як не крути, а це типове місце заробітку для такої професії. Ну і звісно, особливою кастою були військові. У бургомістра була охорона, мав бути аналог сторожі чи поліції. Була тюрма - жодне місто без неї не обходилось. Отже були і силові структури.
Сім"ї, родичі, кохані. У всіх, кого я перерахувала, могли бути родичі, або самі вони залишились з тими, хто вирішив лишитися. Родинні зв"язки важко розірвати. Там само і зараз багато хто лишається в окупованих містах, або регіонах, близьких до військових дій, не бажаючи кидати рідних. Тут повна "історична" аналогія.
Батяри, шпигуни, авантюристи. Цей контингент також традиційна складова для кожного більш-менш значного поселення, а тут іще межа дикого і цивілізованого світу. Для шукачів пригод, або тих, у кого темнувате минуле це просто ідеальне місце.
Ще могли бути шпигуни самого Смауга, дослідники драконів, і ті, хто мріяли дракона приручити. У мене є сумніви, щодо того, що такі могли бути в Есгароті. А щодо приборкувачів - то чи були такі в Арді взагалі? Як на мене, це для інших світів. Що думаєте?
