Kingdom – це серія в жанрі скролинг-платформера, який увібрав у себе елементи стратегії та Tower Defense. До цієї франшизи наразі входить три гри Оригінальна Kingdom Classic та сиквели New Lands і Kingdom Two Crowns. Рік тому було анонсовано про вихід нової частини під назвою Eighties, про яку трішки поговоримо згодом. Кожна наступна гра стала розширеною версією свого попередника, з доповненими ігровими можливостями та контентом. У цій статті мова йтиме саме про останню частину, оскільки вона найбільш повноцінна та глобально доповнює попередні ігри
За структурою гра досить проста, з якої сторони її не оглядай. Як і більшість малобюджетних інді, Kingdom — це проєкт, який будуть обходити десятою стороною поціновувачі хорошої графіки. Однак, такий піксель-артівський дизайн зайде поціновувачам цього стилю, невибагливим гравцям, чи тим, хто грає на картопляному комп’ютері.
Якщо ви вважаєте, що графічну складову тут рятує хоча б хороший сюжет та цікавий лор як, наприклад в Undertale чи Stardwe Valley, то змушений вас розчарувати. Ніяких вступних сцен, діалогів, записок та інших текстових та графічних елементів, які б розкривали історію цього світу тут немає. У наших руках лише доля безіменної королівської особи, яка відправилася в далекі землі, щоб заснувати власне королівство. Все б нічого, якби не одне АЛЕ. Зробити це не легко, адже на заваді у нас жадібність.
І ні… мова йде не про один зі смертних метафоричних гріхів, а про місцевих створінь, які щоночі вилазять з порталів та намагаються відібрати всі цінності, які тільки можна. Головною з яких є корона нашого героя. Втративши яку, доведеться починати все заново.
Привид минулого, колишній господар чи господиня цих земель, веде нас до місця, яке стане осередком нашого нового королівства та проводить невеличкий екскурс по базових принципах гри. І слід зазначити, що туторіал тут бідніший за місцеву челядь. Він не розкриває багатьох тонкощів ігроладу. Навіть в процесі гри, коли з’являються нові механіки та умови, то гравцеві не дають жодних підказок де це взяти, як це зробити, чому воно працює так, а не інакше… Через що новачкам, і не тільки буде складно. Тому доведеться всьому навчатися самому методом спроб та помилок.
Гра робить упор безпосередньо на ігроладі: умінні розпоряджатися ресурсами, будівництві споруд, захисті та виживанні, щоб в решті-решт створити власне королівство та знищити портали, з яких з’являється жадібність. Керування тут нескладне: Рух уліво-вправо, кнопка взаємодії, прискорення, і в принципі на цьому все. Геймерам, які хочуть просто розслабитися та грати пальцями ніг, а не запам'ятовувати десятки комбінацій, гра підійде на всі сто.
Хоч це і стратегія, однак керувати юнітами, окрім короля, тут не доведеться. Точніше це відбувається, просто непрямим методом, коли гравець віддає накази підлеглим, щоб ті збудували стіни, пішли тягати катапульту чи, наприклад, вирощували пшеницю.
Золото у грі — основний ресурс, воно потрібне практично для усього. Кинете монетку біля волоцюг, то вони стрімголов побіжать за нею та стануть вашим найманцем. Завдяки золоту можна закуповувати інструменти та зброю, будувати та вдосконалювати різні споруди, відправляти лицарів у рейди, та багато чого іншого.
Гаманець у нашого короля не безмежний. Монетки, які не влізатимуть в торбинку, будуть просто скочуватися та з ймовірністю 50% безповоротно випадатимуть в озеро.
Але ходити без копійки в кишені за межами стін королівства, особливо в нічний час, небажано. Річ у тім, що золото тут працює ще й як захисний механізм від жадібності. У разі нападу на короля, спочатку з нас вибиватимуть золото, що збереже корону, до тих пір, поки мішечок не стане порожнім.
Щоб отримати монети доведеться зайнятися лісорубством, полюванням на місцеву дичину, фермерством та ще деякими видами діяльності. Однак, попри таке різноманіття зайнятості, дефіцит золота буде відчутним на ранніх етапах гри, особливо якщо тратити його нераціонально. Прихід зими означатиме складний етап для процвітання вашого королівства. У цей час лучники не мають на кого полювати, а фермери не можуть працювати в полі. Залишається риболовля чи збір ягід. Але ці процеси дуже специфічні та не гарантують стабільного доходу. Тому, якщо протягом гри ви не попіклувалися про те, щоб поставити трохи золота під депозит в місцеву ратушу, що тут також можна зробити, то доведеться непросто.
З часом наступає момент, коли золота стає більше ніж у Скруджа Макдака. І ти розумієш, що його вже нікуди дівати, бо все покращено та досліджено наскільки це можливо. А зачистивши острів, зайнятися по факту більше нічим. І це один з основних недоліків гри – відсутність активної зайнятості. З однієї сторони ви постійно тратите час та ресурси на розширення своїх володінь. А з іншого боку вам не дають якось цим повноцінно насолодитися. Все що вам залишається зробити – це відбудувати корабель та вирушити на освоєння нових земель, на яких вам знову доведеться повторювати весь процес гри на іншій локації. Слід додати, що після прибуття на інший острів корабель буде знову зламаний. Тому повернутися назад, щоб поповнити свої запаси війська чи золота так легко не вдасться.
Подорожі на інші острови, яких всього тут шість, це не тільки зміна локацій, але і новий контент. Там можна активувати вівтарі, які покращують продуктивність робітників та воїнів. Прихистити острівних ремісників, які стануть у пригоді для вдосконалення споруджень та розбудови замку.
А найкраще з поміж усього – це можливість знайти собі нових скакунів. Кожен з маунтів володіє унікальними здібностями (наприклад, олень – вміє зачаровувати інших оленів, яких можна заманити в табір, щоб мисливці їх вполювали. Грифон здатен помахом своїх крил відштовхувати жадібність, а ящірка дмухає вогнем, який шкодить ворогам. Кожна тварина має власний запас витривалості та час необхідний для її відновлення, тому заміна одного маунта на іншого досить виправдана з ігрової точки зору, а не лише візуальної.
Зміна дня та ночі – це цикл який переводить гру з активної до пасивної фази. Удень гравець в безпеці: якщо не нахабніти та не наближатися до ворожих порталів, можна спокійно розширювати свої володіння, розбудовувати нові укріплення і наймати працівників, щоб ті займалися своєю справою. Однак із заходом сонця, під стіни нашого королівства, почнуть стягуватися орди жадібності, намагаючись прорватися крізь укріплення. Якщо на першому острові ці напади можна з легкістю пережити, то починаючи з другого, цей процес стає складнішим. Адже кількість жадібності збільшується, окрім звичайних посіпак вас починають частіше турбувати гіганти, летучі створіння та інші більш сильні монстри, які так і бажають розтрощити все що тільки можна та обікрасти вас до трусів.
Випробуванням стане схід кривавого місця. Це так званий ігровий захід, який супроводжується відповідним візуалом та кріповою мелодією, а вас атакує величезна зграя противників.
Під час нічних набігів гравець практично ні на що не впливає, адже результат обороноздатності королівства буде залежати лиш від того наскільки добре укріплені стіни, та чи є у нашому розпорядженні достатньо війська, яке буде стримувати ворожу орду. Звісно, можна надавати мінімальну підтримку лицарям, розкидаючи їм надлишки золота на кшталт додаткового здоров’я чи просто скинути пару монет жадібним "підкуповуючи" їх. Однак це спрацює не зі всіма типами ворогів. Нападаючи на ваше королівство, жадібність нищитиме ваші укріплення, нападатиме на вас та підданих допоки не вкраде золото, інструменти, зброю, унікальних NPC, ну і врешті-решт корону.
З розвитком основної будівлі відкриється можливість найняти лицарів. Відправивши їх у похід, ті підуть знищувати ворожі портали, на місці яких можна збудувати свій власний, що спростить переміщення на локації.
Головне правило Kingdom – вчитися на своїх помилках та дізнаватися щось нове про тутешні механіки. Адже кожен ігровий елемент піддається своїм умовам, до яких гравцеві доведеться дійти самому. Кожна будівля, юніт, пора року та дії гравця — все це підпорядковується своїм, часто неочевидним правилам, і простого отримання нових можливостей буде недостатньо. Ніде не написано, що, зрубавши бодай одне з двох крайніх дерев біля намету торговця, то він зникне назавжди, а це значна втрата золота на початку. Гра не розповість вам, що для покращення споруд потрібні ремісники, яких потрібно шукати аж на інших островах. І лиш із часом до вас дійде, що собачка, яку ви знайшли під колодою, своїм гавкотом показує з якої сторони вас атакуватиме ворожий загін. Гравець своїми діями впливає лиш на послідовність виконання тих чи інших завдань. А всю роботу виконує штучний інтелект. Хоча, шкода, що тут він не піддається самонавчанню, бо глянувши на те як стріляють лучники, то починає знатно теліпати.
Для мене досі залишається загадкою, чому стрільці, при наявності вільних сторожових веж, не завжди вилазять на них. Це часто ставало однією з причин моїх поразок. Адже внутрішня територія замку була беззахисною. І таких різних підступних та неочевидних моментів у Kingdom не мало.
Попри свої певні гріхи та складність, ця гра зачаровує своєю атмосферою, яка тримається на візуальній складовій та музиці. У гравців є можливість обрати один із кількох біомів, тобто сетингів гри, які виступають тут у ролі DLC. Тут вам епоха середньовіччя, феодальна Японія, скандинавський стиль. Кожен біом наділений своїми особливостями, які не просто змінюють дизайн гри, але й ігровий контент.
Минулого року було анонсовано нову частину Kingdom в стилістиці епохи 80-х років. А цього березня вже показали більш повноцінний трейлер. І судячи з усього розробники явно надихалися серіалом Дивні Дива. Ще б демогоргонів додали в гру, було б досить видовищно. Ну і раз це повноцінна частина, а не ДЛС, то слід очікувати більш масштабних змін.
Як я вже написав, графіка тут на любителів, але варта похвали. Основну увагу варто приділити не просто піксельним спрайтам, а освітленню та постефектам, які створюють красиве цілісне зображення усієї картини, яка постає перед гравцем. Велика увага приділена деталям. Варто лиш глянути на цю воду та відображення в ній, і не знаю чому, але такі дрібниці зачаровують. Якщо бути уважним та звертати увагу на оточення, то можна помітити поступову зміну пір року. Листя почне опадати та змінювати колір, а на воді з’являтимуться кусочки криги, як ознака того, що наближається зима. Зміна дня та ночі, погоди, пір року, переміщення по острові — все це дарує абсолютно різні відчуття. Від стану спокою під час прогулянок королівством до настороження чи страху у період нічних нападів та кривавого місяця. І всі ці емоції лиш підсилюються завдяки просто нереально чудовій музиці та звукам навколишнього середовища, які можна слухати довго, наче ти справді десь на природі.
Тож чи заслуговує гра вашої уваги? На мою думку, так, але є нюанс. Намагаючись зосередитися лиш на ній, сидячи за ПК, незабаром можна відчути нудьгу, особливо якщо ви не яскравий фанат таких ігор. Kingdom це скоріше про відпочинок. Так з певними елементами складності, та все ж, граючи в неї ви отримуєте насолоду, навіть якщо програєте. Найкраще Цей проєкт проявляє себе в портативі на якісь Nintendo Switch чи на смартфонах (для яких власне він і був першочергово створений). Тому якщо вам нічим зайнятися у довгій подорожі чи треба скоротити час – то Kingdome саме те, що вам потрібно. Вона дуже добре підходить для мобільного геймінгу, який вже перенасичений однотипними IDLE та донатних іграми, які стає нудно грати вже через декілька днів.
