Зірки спрямовують, але не забов'язують

Брехати тобі

Це ніби знов доходити до епіцентру землі пішки, без чобіток і рукавиць

Ніби дивитись у чиїсь очі і за всіма тими прихованими світами й сенсами не бачити зовсім зіниць

Напевно, так і відчувається смерть - проходити повз і водночас проходити скрізь

Стискання й торкання. Редагування й формування. З плоті і журби. З жалю і нудьги

Ми вже мали можливості, вже проґавили шанси

Ми злякались ціни, воронами розлетілись у сторони, ми придумали правду, додумали фактори

Ми брехали собі, ми брехали усюди, наш театр зачинено, нашу виставу усунено

Ми дожили до завтра, але не дожили до вчора

Ми були недосяжними, як ті два метеори

Блукали дорогами і шукали щастя

Зірки, безперечно, спрямовують. Але не забов'язують

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
особлива
особлива@kaerris

звичайна особлива скатертина

397Прочитань
0Автори
8Читачі
На Друкарні з 1 липня

Більше від автора

  • Зростатися

    Чи може рухатись та кінцівка, що завжди була лиш чиїмось продовженням?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Я – пограбований дім

    Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Під шкірою

    Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Полотно

    Розірвані папери, забруднені засохлою фарбою, розкидані усією кімнатою, а старезний комод укрив під собою втомлені пензлі. Сухий солодкуватий аромат заполонив кімнату, як і пилюка, що обійняла кожну щілину.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Поріг

    Роблю вдих, роблю крок і дію.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | кавалерист(и) | цикл “абразія“

    Цей вірш — про смерть, що стала тишею всередині. Про серця, які перетворились на каземати, і тіні, що не мають сил навіть для ненависті. Про втрату здатності вірити у кінець бою.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Полотно

    Розірвані папери, забруднені засохлою фарбою, розкидані усією кімнатою, а старезний комод укрив під собою втомлені пензлі. Сухий солодкуватий аромат заполонив кімнату, як і пилюка, що обійняла кожну щілину.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Поріг

    Роблю вдих, роблю крок і дію.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | кавалерист(и) | цикл “абразія“

    Цей вірш — про смерть, що стала тишею всередині. Про серця, які перетворились на каземати, і тіні, що не мають сил навіть для ненависті. Про втрату здатності вірити у кінець бою.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія