Насправді, приїхавши до Хітачінаки, я не гуляла містом і не роздивлялася місце своєї майбутньої ночівлі у той самий день. Я швидко лишила речі, трохи поїла і одразу пішла шукати океан.
Вийшовши з будинку, побачила дорожній вказівник. Підеш направо - потрапиш у храм, підеш наліво - знайдеш кінцеву станцію місцевого потяга.
На станції, хоч і не на цій, я щойно була, а храм, схоже, у потрібному мені напрямку. І ще, мені сподобалася ота смішна риба на вказівнику. Треба її знайти!
Шлях, який Гугл карта запропонувала мені як найкоротший маршрут до узбережжя, пролягав під величними білими воротами.
Такі ворота, як і все символічне у Японії, мають свою назву.
Це священні ворота торії (鳥居) - портал між світами людей та камі, синтоїстських божеств, яким поклоняються, дякують, звертаючись до яких, загадують бажання.
Кожен синтоїстський храм має хоча б одні такі ворота. Вони можуть бути нічим не покриті, як тут, покриті кіновар’ю або просто пофарбовані у червоний колір. Вертикальна пластина зверху - це табличка з назвою святилища. Заходимо.
Синтоїзм, або синто (神道, у оригінальній вимові, як на мене, трохи ближче до шінто, ніж до сінто) - це дуже древня політеїстична система анімалістичних вірувань, що почала формуватися у Японії ще до нашої ери та як окрема релігія остаточно оформилася до кінця VIII століття нашої ери.
Синтоїзм базується на поклонінні божествам камі та душам померлих предків, котрі населяють різні предмети і природні об’єкти.
Святилище Сакатсура Ісозакі (酒列磯前神社) належить до Беппіо Джінджя (別表神社) та Мьоджін Тайша (名神大社) - двох найвищих категорій синтоїстських храмів.
Статус Беппіо Джінджя надає Асоціація синтоїстських храмів, і для його отримання святилище має чимось суттєво вирізнятися зпоміж собі подібних. Статус Мьоджін Тайша - історичний, найвищий, визначений у книзі японських законів та традицій Енгішікі (延喜式), більша частина тексту якої була завершена ще у першій половині Х століття.
Сакатсура Ісозакі заснований у 856 році та відомий як місце безпрецедентного сцілення і дарування довголіття.
Перш ніж зайти на територію будь-якого святилища сінто, треба виконати ритуал темізу (手水) - помити руки у спеціальному колодязі з черпачками, темізуї (手水舎).
Ієрогліф те (手) означає "рука", мізу (水) — "вода", а ось цей милий будиночок “ша” (舎) - це будівля, споруда.
Пити з темізуї не можна, місце призначене виключно для омивання рук, обличчя, рота з метою позбутися будь-якого бруду та негативної енергії, котрі людина могла принести з собою зі свого буденного світу.
До камі слід заходити виключно чистим тілом та душею.
Крім того, сам ритуал допомагає переключитися та налаштуватися на спілкування з камі.
Якщо хтось із вас зараз задався питанням, що ж тут такого медитативного, просто хлюпнути водички з черпака на руки, швидко пробігаючи повз колодязь по дорозі до храму, то зупиніться, глибоко вдихніть та повільно видихніть - ви у Японії.
Щоб виконати темізу не формально, а з повним усвідомленням та повагою до божества, слід дотримуватися наступної, чітко визначеної послідовності дій:
Беремо хішаку у праву руку, набираємо води, поливаємо нею ліву руку.
Перекладаємо черпака у ліву руку та обмиваємо праву.
Знову беремо черпак правою рукою, наливаємо трохи води у ліву долоню та полоскаємо рота (воду не ковтаємо, її слід виплюнути біля основи колодязя, бо вона вважається брудною).
Оскільки ліва рука подавала воду до ще не промитого рота, знову обмиваємо її, тримаючи хішаку у правій.
Очищення тіла та духу завершене, але на черпаку та на правій руці могли залишитися сліди бруду і негативної енергії. Тому, тримаючи хішаку вертикально у правій руці, піднімаємо його так, щоб вода стікала по ручці.
От тепер все. Кладемо хішаку назад на колодязь, дякуємо та можемо заходити на територію святилища.
Ну як відчуття? Чи темп світу трохи сповільнився? Чи вдалося перелаштуватися?
Наступного разу, коли повернетеся додому з роботи, не біжіть на кухню, забувши помити руки, а виконайте темізу у себе у ванній кімнаті. Залиште бруд, поспіх та негатив за порогом вашого дому, налаштуйтеся на затишок і спокій. Звісно, це не знищить усі негаразди, яких так багато, але, поступово ставши звичкою, може відчутно змінити самопочуття.
Суть синтоїстського святилища полягає у тому, що тут постійно або тимчасово живе той чи інший камі, а люди приходять його вшанувати, поклонитися, загадати бажання, подякувати. Тому святилища, на відміну від християнських церков, мусульманських і навіть будистських храмів, не мають центральної будівлі для проведення проповідей та збору вірян.
Головною будівлею у ансамблі храму є хонден (本殿) - найсвященніше місце, де перебуває камі.
У святилищі Сакатсура Ісозакі мешкають два головні камі: Оонамуджі-но Мікото (大己貴命) та Сукунабікона-но Мікото (少彦名命). Вони об’єднали свої сили і разом створили основи японської нації та досі продовжують наставляти і захищати народ Країни сонця, що сходить.
Оонамуджі-но Мікото - верховне божество, що асоціюється зі сціленням, медициною та захистом від лих.
За легендою у нього було вісімдесят старших братів, і всі вони мріяли одружитися з принцесою Якамі з провінції Інаба. Щоб нарешті вирішити, хто ж стане щасливим повелителем Інаби, брати поїхали навідати принцесу, а молодшого Оонамуджі взяли з собою, щоб той ніс їх речі.
По дорозі брати натрапили на білого кролика, котрий помирав від болю, бо обдурив акул, змусивши їх створити для нього міст, щоб перейти океан. Акули на помсту за хитрість здерли з кролика шкіру. Він благав про допомогу, але старших братів це не дуже цікавило. Вони посміялися з кролика, порадивши йому викупатися у морській воді та обсохнути на морському вітрі. Біль кролика від такої процедури став ще нестерпнішим, а брати просто пішли далі.
І тільки добросердий Оонамуджі лишився, оглянув хворого та порадив негайно викупатися у воді прісній і зробив заспокійливий бальзам з пилку рогозу. Кролик повністю одужав і показав Оонамуджі свою справжню суть. Він виявився богом. Дякуючи Оонамуджі за доброту, кролик сказав йому йти до Інаби, бо саме його принцеса Якамі обере собі за чоловіка. Оонамуджі пішов, і так і сталося.
Кажуть, розлючені брати вбивали Оонамуджі двічі, але він вже був божеством, а люди вшановували його як камі зцілення та втамування болю.
Сукунабікона-но Мікото - його помічник. Він теж вважається божеством сцілення та медицини, якуму під силу рятувати усе живе від болю, хвороб та навіть невиліковних недуг. Він володіє магією, вчить заклинанням та пивоварінню. Вважається, що він створив термальні джерела та навчав людей лікарській справі.
У Сукунабікона-но Мікото маленьке тіло, і він може поміститися на долоні у Оонамуджі-но Мікото. За легендою Оонамуджі-но Мікото знайшов його у маленькому глиняному човнику, що плив по річці серед лотосів.
Крім того, сятилище Сакатсура Ісозакі здобуло славу місця, куди люди йдуть просити про виграш у лотереї або інші способи покращення свого фінансового становища чи розвитку бізнесу. Часто ті, хто просить про сприяння ходу своїх справ або повертається подякувати за допомогу, коли загадане бажання здійснилося, жертвують на користь храму.
Так на території святилища з’явився паркан зі стовбчиків з червоними написами, що являють собою список імен людей і назв компаній, котрі здійснили пожертви.
А особисто мені у Сакатсура Ісозакі найбільше сподобалася велика кам’яна черепаха, що зустрічає відвідувачів одразу за другими торіями, які охороняються комайну (狛犬), собако-левами, котрі відганяють злих духів та символізують всеохопність, початок (阿 - а) і кінець (吽 - ун) усього сущого.
Наскільки я розумію, концепція “а-ун” подібна до грецьких “альфа-омега” та санскритського “ом” одночасно.
Цю черепаху подарував один з вдячних переможців лотереї, коли отримав великий виграш.
У японських віруваннях черепахи символізують довголіття та мудрість. Тому говорять, що той, хто проявить до цієї черепахи повагу і пошану, вклониться, обережно її торкнеться і турботливо погладить, може очікувати виконання своїх бажань, особливо в питаннях здоров'я, загального благополуччя або успіху в бізнесі.
Камінь під черепахою оточений солом’яною мотузкою шіменава (標縄), що позначає священний простір і говорить про особливе духовне значення позначеного місця чи об’єкта.
З усіма цими символами, сакральними значеннями та їх варіаціями ми будемо знайомитися ближче по мірі часу, а зараз нам пора рухатися далі.
Роблю прощальний поклон на знак пошани мешканцям хондену і виходжу через так звані Умі-но-мієру торії (海の見える鳥居), що означає Торії з видом на море.
