Сьогодні час амбітний і цілеспрямований: ми постійно в русі, безперервно щось робимо, розробляємо проекти, плануємо, організовуємо, - багатозадачність стала ніби нормою життя.
Така поведінка соціально схвалюється, тому якщо раптом у нас немає ні сил, ні бажання щось робити, ми сприймаємо такий стан як небезпечний симптом, немов хворобу, і намагаємося позбутися, вилікуватися, втекти від власних лінощів при цьому, не рідко, відчуваючи провину за це.
Але лінощі — це не просто стан байдикування: часто, це наш несвідомий опір, захисна реакція, свого роду підказка, яку посилає нам наша підсвідомість.
Я б виділила чотири можливі варіанти, про що можуть говорити наші лінощі:
1️. Заощаджуй ресурси
Іноді небажання щось робити – результат фізичного чи розумового навантаження. Фізіологи називають це “захисним гальмуванням”. Наш організм відмовляється підкорятися і починає захищатися, бунтувати, збоїти, вимагати відпочинку.
Це сигнал від нашого організму: він каже нам, що «пора пригальмувати». Йому не подобається, коли його нещадно експлуатують, і якщо ми ніяк не реагуємо, - наступна стадія хвороби. Не розумієш, що час зупинитися і відпочити? Організм примусить це зробити. Тому краще прислухатися до себе і іноді все ж таки давати волю лінощам. Так ми відновлюємо баланс між активністю та необхідним відпочинком.
2️. Зрозумій, що тобі треба
Ми стаємо пасивними не лише коли втомлюємося, а й коли у нас зникає мотивація. Життя так влаштоване, що нам не рідко доводиться виконувати чиїсь вказівки, підлаштовуватися під обставини. У глибині душі ми відчуваємо, що йдемо кудись не туди і робимо щось не те, і підсвідомо починаємо відкидати все, що нам не підходить. Ми просто не хочемо виконувати чужі бажання, які не відповідають нашому життєвому вектору.
І тут лінь — свого роду індикатор, підтверджує чи, навпаки, ставить під сумнів вірність наших цілей, правильність обраного шляху. Вона змушує прислухатися до себе, подумати про наші справжні «хочу — можу — треба» та про можливу зміну курсу.
3️. Не поспішай
Коли ми сильно завантажені та працюємо на максимальних оборотах, ми можемо "не помітити за деревами лісу". Ось тоді на допомогу приходить лінь — вона нас пригальмовує, ми починаємо повільніше крутити педалі, а то й зовсім зупиняємось і відставляємо всі свої справи. Але відкладене на якийсь час завдання все одно створює енергетичну напругу, в такі моменти варто озвучувати собі щось накшталт : “ Я це роблю для того, щоб потім бути ще більш продуктивним і якісно виконувати подальші справи”. Плюс до того, хоч ми не займаємося справою безпосередньо, - в нашій голові продовжується своєрідний «мозковий штурм», що дозволяє знайти оригінальне рішення, ефективніший шлях до досягнення мети за більш короткий проміжок часу.
4️. Цінуй момент
Уявімо чудовий весняний ранок. Ми вдихаємо прозоре ранкове повітря, милуємося грою сонячного світла на листі дерев. Ми відчуваємо себе часткою цього величезного, прекрасного світу, і що б ми не робили цього ранку, все наповнюється глибоким змістом. Але таке, на жаль, буває нечасто. Зазвичай ми просто не маємо часу сприймати, відчувати, переробляти враження. Книги тільки переглядаємо, каву квапливо ковтаємо, щоб підбадьоритися, по телефону говоримо на бігу.
Але повсякденна метушлива діяльність заважає осмислити те, що відбувається навколо, і гальмує, глушить наш творчий початок. Хороша думка не народжується «натисканням кнопки» — ми отримуємо її в дар саме тоді, коли зупиняємося і звільняємося: коли спимо, блукаємо без діла, фантазуємо і мріємо. У такі хвилини внутрішній критик, який живе у кожному з нас, замовкає. Ми «обходимо критику», кут зору змінюється, ми перестаємо впиратися в ту саму ідею і, ніби в нагороду, нас відвідують натхнення та осяяння. Вжуух... І привіт новим ідеям!
Як зрозуміти, про що говорить саме наша лінь?
Отже, лінощі нам не ворог, а скоріше наш друг. Вона допомагає прислухатися до інтуїції, дає нам підказки, що і коли треба робити, змушує взяти тайм-аут, зупинитися, зазирнути в себе, задуматися про своє життя і, можливо, щось у ньому змінити.
Дія неможлива без бездіяльності.Так створюєтьс баланс життя. Так, ми те, що ми робимо. Але й те, що не робимо, це теж ми.
Щоб зрозуміти, про що говорить саме ваша лінь, варто поставити собі запитання:
Що я не хочу робити зараз та чому?
Проти чого протестує мій організм?
Що я втрачу, якщо не робитиму те, що не хочу (цю задачу)?
І що я отримаю, якщо зараз відкладу цю задачу і відпочину ?
Як зміниться мій стан?
Чи дійсно саме ці задачі я хочу виконувати в житті? Можливо я можу їх делегувати чи взагалі змінити вектор діяльності?
А може просто треба трошки відпочити і з новими силами все зробиться легше і швидше?
Чесно відповівши на ці запитання, ви зможете багато чого дізнатися про себе та почати діяти у своїх інтересах.
Важливо пам'ятати, що лінь корисна тільки короткосткорово, в певний момент часу і не плутати її з прокрастинацією. Бо в другому випадку ви не відпочиваєте, а невротично підміняєте важливі заняття на другорядні, відкладаєте важливі справи, марнуючі величезну кількість енергії при цьому. Прокрастинація часто повязана зі страхом або жагою до випробування своєї особистості в екстремальних умовах (наприклад, виконувати задачу впритик до дедлайну) та ін.
Якщо Вам цікаво більше дізнатись про тему прокрастинації, напишіть в коментарях. Також далі буду детальніше розкривати теми стресу, тривоги, як відстоювати свої особисті кордони, укріплювати самооцінку, де знайти енергію для подальших дій, та ін. Дякую, що дочитали до кінця. Підписуйтесь і отримуйте максимум користі від кожної моєї статті. P.s. вподобайка дає не лише енергообмін, а й закріплює в пам’яті прочитане.
