Чич Аліна Вікторівна, народилась 31.07.1991р у с. Мачухи на Полтавщині, де проживаю і нині. Навчалась у Мачухівській ЗОШ де й почала писати у віці 16 років. По закінченні школи вступила до Полтавського національного педагогічного університету на психолого-педагогічний факультет за напрямом підготовки культурологія, який закінчила з відзнакою. За час навчання стала призером студентського конкурсу Зорепад у номінація декламація авторського вірша. Після закінчення навчання у творчій діяльності сталась значна перерва тривалістю майже 7 років.
Знову активно писати посала напередодні великого вторгнення 2022 року, відтоді ні на мить не полишаю цього заняття намагаючись постійно розвивати та вдосконалювати свою майстерність.
Беру активну участь в різноманітних конкурсах, які організовують поетичні спільноти в соц.мережах, маю доволі велику кількість дипломів, нагород та перемог. Декілька моїх віршів покладені на музику композиторами Г. Рагуліним та Г. Бредуном.
Друкувалась у всеукраїнських поетичних альманахах видавництва “Лілія”: Сузір'я, Ти і я, Роздуми. Є членом всеукраїнського мистецького проєкту “Luminous”. Також моя поезія розміщена у краєзнавчій книзі На зламі епох, яка присвячена історії та культурі мого рідного села (автори Антоніна та Анатолій Гейки).
Окремі вірші розміщені на інтернет-платформі “Поезія вільних”
. Найвагомішими досягненнями на даний момент вважаю:
1. Здобуття диплому за зміцнення національної єдності та популяризація української авторської пісні, яким була нагороджена під час участі в авторському проєкті Г. П. Рагуліна(заслужений діяч естрадного м-ва України) Співаймо солов'їною.
2. З ним же разом ми створили дятячий мюзикл на мої вірші “Як пори року посварились”. На даний момент до нього створений відеоряд, в майбутньому планується постановка на сцені.
3. Участь у збірці всеукраїнського поетичного журналу Foxy lit “Шепіт сестер”, кошти від реалізації якої передаються на закупівлю бронежилетів для українських воїнів. Час від часу зі своєю близькою подругою та колегою по перу Катериною Мартусь організовуємо творчі читання в нашій рідній Мачухівській бібліотеці. Наразі ще планую взяти участь у черговій поетичній збірці “Філіжанка” спільноти “Вірші до кави”.
“Так хочеться тихого літа”
Так хочеться тихого літа
Без крику сирени й ракет.
Дивитися на зорепади
І слід від космічних комет
Пірнути в смарагдове море,
На хвилях його погойдатись.
Розтанути в темряві ночі
І водній стихії віддатись.
Втонути у квітах лаванди,
Босоніж в ромашках бродити.
Щоб соняхи знов обіймати
Кохати, радіти і жити.
Я вірю, настане це літо
На нього давно вже чекаю.
Коли наше сонце розквітне
Не просто в це вірю, а знаю!
I wish to have a peaceful summer
I wish to have a peaceful summer
No sirens’ cry and no missiles,
And I would watch starfalls forever,
And even comets for a while.
The sea of green will softly welcome
With emerald waves on which I'd rock,
And I would melt in night so slowly,
And melt into these depths so dark...
With lavender, a shrine of flowers,
I'd be enchanted, step by step,
I'd touch the sunflowers so warmly,
I'd love, enjoy, I'd live and laugh.
So I believe there'll be this summer,
I have been waiting for so long,
Whne our sun turns into flowers,
I'm sure the evil will be gone!
(poems translated by Maryna Tchianova, 2025)
Моя творчість для мене - спосіб самовираження та самоствердження, інструмент для того, щоб бути почутою. Я постійно прагну до саморозвитку, пізнання чогось нового, світу і себе. Поезія розкриває для мене нові кордони самопізнання і надихає. Це цілком невід'ємна частина мене самої.
© Autobiography written by Alina Chych, 2025
© Author active in poetry since 2007
