Друкарня від WE.UA

Анітья (непостійність)

Як непомітно люди йдуть. Зриваються, наче пожухлий лист. Когось у літку неочікувано зриває буревій, а хтось подібний до дубового листя - тримається на гілці в той час, як його однолітки давно лежать чорні під шаром снігу. Все плинне. Будь пильним аби тебе передчасно не згубила гусінь. А коли настане час - лови вітер.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Від‘ядгара Падма
Від‘ядгара Падма@Padma_Vidya

Той, що так прийшов

6Довгочити
88Перегляди
8Підписники
На Друкарні з 26 квітня 2023

Більше від автора

  • Евелін

    (мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)

    Теми цього довгочиту:

    Джойс
  • А ви відчуваєте осінь у серпні?

    Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?

    Теми цього довгочиту:

    Київ

Це також може зацікавити:

  • v.b | полин | цикл “ретроград”

    Ти поступався, мовчав, заспокоював — поки не залишився без себе. Не зраджений, не знищений — просто витертий. І тепер ідеш далі, не знаючи, чи ти ще є — чи вже просто функція в чиїйсь конструкції.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Після смерті я стану попелом

    ~ Людське життя – швидкоплинний танець Смерті. Вона вправно вигинає своє пагубне тіло, легкими порухами розтинаючи живі душі. Майстерний тан, що не скінчається вічність. Безсмертний білий танець ~

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Це життя

    У тиші густій, невимовно болючій Сповзаєш по стінам краплинами бруду Ти плачеш, кричиш, та не будеш почута Ти будеш покинута, будеш забута...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | полин | цикл “ретроград”

    Ти поступався, мовчав, заспокоював — поки не залишився без себе. Не зраджений, не знищений — просто витертий. І тепер ідеш далі, не знаючи, чи ти ще є — чи вже просто функція в чиїйсь конструкції.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Після смерті я стану попелом

    ~ Людське життя – швидкоплинний танець Смерті. Вона вправно вигинає своє пагубне тіло, легкими порухами розтинаючи живі душі. Майстерний тан, що не скінчається вічність. Безсмертний білий танець ~

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Це життя

    У тиші густій, невимовно болючій Сповзаєш по стінам краплинами бруду Ти плачеш, кричиш, та не будеш почута Ти будеш покинута, будеш забута...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші