Як непомітно люди йдуть. Зриваються, наче пожухлий лист. Когось у літку неочікувано зриває буревій, а хтось подібний до дубового листя - тримається на гілці в той час, як його однолітки давно лежать чорні під шаром снігу. Все плинне. Будь пильним аби тебе передчасно не згубила гусінь. А коли настане час - лови вітер.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 26 квітня
Більше від автора
Евелін
(мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)
Теми цього довгочиту:
ДжойсАттила Могильний «Мандри», 1980
(Нещодавно відкрив для себе незаслужено маловідомого київського поета)
Теми цього довгочиту:
Аттила МогильнийА ви відчуваєте осінь у серпні?
Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?
Теми цього довгочиту:
Київ
Вам також сподобається
“ Садиба “
Опис прогулянки по садибі, яка має особливе значення, оскільки пов'язана з пам'яттю про когось, хто там колись перебував. Згадки про моменти творчості, пошуку нових шляхів і відчуття втрати.
Теми цього довгочиту:
Поезія- Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.
Теми цього довгочиту:
Поезія v.b | N | цикл “протиріччя”
Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.
Теми цього довгочиту:
Поезія
