Друкарня від WE.UA

Анітья (непостійність)

Як непомітно люди йдуть. Зриваються, наче пожухлий лист. Когось у літку неочікувано зриває буревій, а хтось подібний до дубового листя - тримається на гілці в той час, як його однолітки давно лежать чорні під шаром снігу. Все плинне. Будь пильним аби тебе передчасно не згубила гусінь. А коли настане час - лови вітер.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Від‘ядгара Падма
Від‘ядгара Падма@Padma_Vidya

Той, що так прийшов

6Довгочити
197Перегляди
8Підписники
На Друкарні з 26 квітня 2023

Більше від автора

  • Евелін

    (мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)

    Теми цього довгочиту:

    Джойс
  • А ви відчуваєте осінь у серпні?

    Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?

    Теми цього довгочиту:

    Київ

Це також може зацікавити:

  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • стоять і досі кинуті оселі

    Доки снуватиме людська пам'ять - до тих пір нам відгукуватимуться невимовним болем спомини про надтрагічні події двадцять шостого квітня 1986 року. Будучи позбавленими можливості змінити минуле - позбавлені й морального права викинути зі своєї пам'яті це минуле.

    Теми цього довгочиту:

    Чаес

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • стоять і досі кинуті оселі

    Доки снуватиме людська пам'ять - до тих пір нам відгукуватимуться невимовним болем спомини про надтрагічні події двадцять шостого квітня 1986 року. Будучи позбавленими можливості змінити минуле - позбавлені й морального права викинути зі своєї пам'яті це минуле.

    Теми цього довгочиту:

    Чаес