(Нещодавно відкрив для себе незаслужено маловідомого київського поета)
Красно дзвонять срібні дзвони,
темна ніч у мандри кличе,
перестуки електричок
повз освітлені перони.
Теплий віє з півдня вітер.
Як ще кинеш виклик долі?
За мале руденьке поні
я віддав би все на світі.
Жевріє вугілля рудо,
річка — наче сік з берези,
і — тривожний подих чуда.
Чорні шелюги воскресли.
Наче ніж у білі груди,
б’ють у воду срібні весла.
Смартфони сьогодні є одним із головних гаджетів у житті сучасної людини. Вони поєднують функції телефону, камери, комп’ютера, ігрової консолі та мультимедійного центру. Смартфони допомагають працювати, навчатися, створювати контент та залишатися на зв’язку в будь-якій ситуації.
Офіс в історичній будівлі Подолу у 2026 році став не просто приміщенням, а частиною стратегії бренду, що підкреслює стабільність та автентичність. Сучасні інженерні рішення дозволяють зробити навіть столітній маєток енергонезалежним без шкоди для фасаду.
Дізнайтесь, як обрати конструктор сайтів для товарного бізнесу. Практичні поради: готові шаблони, модульність, інтеграції, аналітика, безкоштовний тариф та масштабування для ефективного запуску та контролю заявок.
Модні бренди часто стають символами ідентичності. Вони впливають на вибір способу життя не тільки в одязі — розкішні годинники, парфуми, товари для дому та враження підкріплюють культурні наративи успіху, смаку та вишуканості.
Друкарня - це зручне та безкоштовне середовище для ведення власного блогу. В даній статті ми розповідаємо про основні переваги та функціональні можливості для того, щоб зацікавити нових авторів створити власний блог на Друкарні. Будь ласка, поширте цю інформацію.
(мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)
Прозові вірші
Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.
Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.
Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.
