(Нещодавно відкрив для себе незаслужено маловідомого київського поета)
Красно дзвонять срібні дзвони,
темна ніч у мандри кличе,
перестуки електричок
повз освітлені перони.
Теплий віє з півдня вітер.
Як ще кинеш виклик долі?
За мале руденьке поні
я віддав би все на світі.
Жевріє вугілля рудо,
річка — наче сік з берези,
і — тривожний подих чуда.
Чорні шелюги воскресли.
Наче ніж у білі груди,
б’ють у воду срібні весла.
Шугаринг чи воскова епіляція — що обрати для чутливої шкіри, жорсткого волосся та різних зон? Пояснюємо різницю, плюси, мінуси й особливості догляду
Фінансова незалежність – це пріоритет кожної економічно активної людини. Для її формування можна використовувати різні інструменти, навіть додаткове залучення коштів у вигляді кредиту. При цьому важливо порівнювати умови та наскільки вони відповідають вашим очікуванням.
Ринок праці в Білій Церкві 2026: дефіцит кадрів у поліграфії, друкарнях та рекламних агентствах. Реальні зарплати, тренди та як швидко знайти або закрити вакансію. Jooble — переможець Ukrainian Business Award.
Підготовка документів для подачі в інші країни майже завжди потребує точного перекладу та правильного оформлення. Саме тому багато людей звертаються до фахівців, коли потрібен офіційний переклад для роботи, навчання, візи чи оформлення документів за кордоном.
Які документи для поїздки за кордон на авто зручно оформити онлайн: медична страховка для закордону, поліс Зелена картка, дорожня віньєтка
(мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)
Прозові вірші
Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?
Сумно усвідомлювати, що деякі люди поділяють квіти на "престіжні" й "простачки". Кожна квітка, як і кожен витвір Природи - прекрасна і однаково заслуговує на нашу любов. У цьому вірші висвітлюю проблему булінгування рослин людьми.
Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.
Сумно усвідомлювати, що деякі люди поділяють квіти на "престіжні" й "простачки". Кожна квітка, як і кожен витвір Природи - прекрасна і однаково заслуговує на нашу любов. У цьому вірші висвітлюю проблему булінгування рослин людьми.
Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.
