Аттила Могильний «Мандри», 1980

(Нещодавно відкрив для себе незаслужено маловідомого київського поета)

Красно дзвонять срібні дзвони,

темна ніч у мандри кличе,

перестуки електричок

повз освітлені перони.

Теплий віє з півдня вітер.

Як ще кинеш виклик долі?

За мале руденьке поні

я віддав би все на світі.

Жевріє вугілля рудо,

річка — наче сік з берези,

і — тривожний подих чуда.

Чорні шелюги воскресли.

Наче ніж у білі груди,

б’ють у воду срібні весла.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Від‘ядгара Падма
Від‘ядгара Падма@Padma_Vidya

Той, що так прийшов

46Прочитань
52Автори
7Читачі
На Друкарні з 26 квітня

Більше від автора

  • Евелін

    (мій переклад зі збірки Джойса «Дублінці»)

    Теми цього довгочиту:

    Джойс
  • А ви відчуваєте осінь у серпні?

    Сьогодні цілий день було похмуро. Серпневий дощ. Осінь помахала рукою?

    Теми цього довгочиту:

    Київ

Вам також сподобається

  • v.b | На тій стороні | цикл “абразія“

    Останній голос, що не лякає — а благає. Його не почули, бо правда звучить тихо. Він не ламає — він відкриває двері, за якими — троянда, тиша й труна. Не міф, не мара. А той, хто ще досі поруч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Безіменний №35 | цикл “нульовий”

    Справжня війна починається не тоді, коли дзвонить шабля, а коли стихає все довкола — і залишає тебе наодинці з вибором: впасти чи йти. Бо очі, що вже нічого не значать, усе ще бачать. І питають: заради чого ти живеш?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Після опівночі “

    Розповідь про взаємовідносини після роздратовано вечора, ви - лежите обоє в очікуванні слова, слова яке може змінити все і щось змінить

    Теми цього довгочиту:

    Любов

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | На тій стороні | цикл “абразія“

    Останній голос, що не лякає — а благає. Його не почули, бо правда звучить тихо. Він не ламає — він відкриває двері, за якими — троянда, тиша й труна. Не міф, не мара. А той, хто ще досі поруч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Безіменний №35 | цикл “нульовий”

    Справжня війна починається не тоді, коли дзвонить шабля, а коли стихає все довкола — і залишає тебе наодинці з вибором: впасти чи йти. Бо очі, що вже нічого не значать, усе ще бачать. І питають: заради чого ти живеш?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Після опівночі “

    Розповідь про взаємовідносини після роздратовано вечора, ви - лежите обоє в очікуванні слова, слова яке може змінити все і щось змінить

    Теми цього довгочиту:

    Любов