Поїздка дипломата Лю Цзяньчао відбулася в той момент, коли Сі намагається «зв’язати» з Байденом питання Північної Кореї.
Після вражаюче раптового падіння колишнього міністра закордонних справ Цінь Ганга минулого року світ китайської дипломатії вітає нову висхідну зірку.
Його ім'я Лю Цзяньчао, голова Департаменту міжнародних зв'язків Комуністичної партії Китаю (ILD) - особа, відповідальна за зовнішні справи під керівництвом партії. Хоча ця посада не є такою помітною, як міністр закордонних справ, вона також відноситься до міністерського рівня.
На початку цього року Лю здійснив несподіваний візит до США, очевидно, з важливою місією свого боса, президента Китаю та генерального секретаря Комуністичної партії Сі Цзіньпіна.
Під час його відносно тривалого перебування, з 8 по 13 січня, Лю зустріли напрочуд щедро. Він зустрівся з держсекретарем США Ентоні Блінкеном і заступником радника з національної безпеки Джоном Файнером. Він також зустрівся з ключовими діячами Демократичної та Республіканської партій, включаючи місцевих політиків і членів бізнес-спільнот у Сан-Франциско, Нью-Йорку та Вашингтоні.
Зараз Лю 60, він старший за опального Циня, але все ж молодий для видатного китайського чиновника. Він навчався протягом року в Оксфордському університеті у Великій Британії, перш ніж приєднатися до Міністерства закордонних справ, а пізніше працював послом в Індонезії та на Філіппінах.
Під час свого перебування на посаді голови відділу громадської інформації в Міністерстві закордонних справ Китаю, де він відповідав за зв’язки з громадськістю, він активно спілкувався з іноземними журналістами та іншими особами і був дуже чуйним. Він талановитий оратор, вільно володіє англійською мовою.
Він також обіймав видатні посади за межами дипломатичної арени. Його призначили до Центральної комісії з перевірки дисципліни, яка контролює антикорупційну кампанію під керівництвом Сі Цзіньпіна, а також кілька посад у провінції Чжецзян, де Сі колись очолював уряд.
Тепер, як голова ILD і після усунення Цінь, колись улюбленого помічника Сі, місія Лю полягає в досягненні дипломатичних цілей лідера.
Його недавній візит у США «не привернув багато уваги, але його важливі місії в США багато в чому пов’язані зі швидким скороченням дистанції між [лідером Північної Кореї] Кім Чен Ином і [президентом Росії Володимиром] Путіним».
Це означає, що співпраця між Росією та Північною Кореєю щодо України почала служити зручним способом «зв’язати» Сі Цзіньпін та президента США Джо Байдена. Ключем до цього стали останні кроки Росії.
В обмін на надання Північній Кореї більшої кількості ракетних технологій, ніж будь-коли раніше, Росія забезпечила собі шлях до закупівлі артилерійських боєприпасів, яких в Україні вкрай бракує, у Північної Кореї. Крім того, з’явилися спроби Росії імпортувати північнокорейські ракети. Вони додають до закупівлі озброєння та ліцензування технологій на всьому континенті.
Москва виграє, якщо вона також зможе підбурити Північну Корею та спровокувати заворушення на Корейському півострові та в інших місцях Північно-Східної Азії – якщо це станеться, інтерес до війни в Україні зменшиться в Азії, а також у США та Європі, а тиск на Санкції проти Росії можуть поступово піти на спад.
Але Китаю вкрай некомфортно, коли його задній двір зламують. Вона не може дозволити Росії грубо поводитися зі своєю сферою впливу. Перш за все, Північна Корея, яка заявила, що володіє ядерною зброєю, збільшуючи свій ядерний арсенал ракет за допомогою російських технологій, є серйозною проблемою безпеки для Китаю.
Якщо у Північної Кореї є крилаті ракети і навіть ракети підводних човнів, які можна використовувати у реальній війні, вони можуть бути спрямовані не лише на США, Південну Корею та Японію, а й на сусідній Китай.
Звичайно, для Сі Путін має бути стратегічним союзником. Однак між ними також існує глибока прірва, яку інші не бачать. А тепер Путін навіть заявив, що найближчим часом готовий особисто відвідати Північну Корею.
"Китайський лідер намагається використати кризу на Корейському півострові, в яку втягнута Росія, собі на користь", - стверджують джерела. Метою цього використання є послаблення вкрай напружених відносин Пекіна з США.
Байден також не хоче бачити великих потрясінь на Корейському півострові цього року перед виборами президента США. Якщо в Північно-Східній Азії почнеться війна на додаток до війни в Україні та війни Ізраїлю та ХАМАС, американським військовим доведеться мати справу з трьома фронтами по всьому світу. Це виявилося б невигідним навіть для найкращої армії світу, розпорошивши її сили.
Іншим фактором є колишній президент США Дональд Трамп, який, ймовірно, стане конкурентом Байдена в президентських перегонах. Через зустрічі Трампа з Кімом, коли він був президентом, вважається, що він має добрі стосунки з північнокорейським лідером. Якби Корейський півострів став проблемою зараз, це дало б основний матеріал для нападок Трампа на Байдена. «Я можу змусити це спрацювати», — швидше за все, сказав би Трамп.
Сі і Байден різко протистоять питанню Тайваню, але на Корейському півострові існує тонкий збіг інтересів, і саме там вони можуть шукати простір для співпраці. Робота в цьому напрямку справді може стати сполучною ланкою між США та Китаєм.
Бойові дії в Україні, які можуть здатися не пов’язаними з Азією, зараз мали значний вплив на Північно-Східну Азію, оскільки Путін і Кім домовилися про передачу зброї та технологій. Ситуації на сході та заході Євразії переплелися.
З’являється нова зірка китайської дипломатії Лю. Його головним завданням як головного чиновника Комуністичної партії, відповідального за партійну дипломатію, є, по суті, дипломатія з Північною Кореєю. Це тому, що Північна Корея також є однопартійною державою, керованою диктатурою.
Лю підкреслив у США, що Китай не має наміру змінювати нинішній міжнародний порядок.
Мається на увазі, що Китай не захоче приєднатися до Путіна та Кіма, які намагаються силою змінити нинішній міжнародний порядок як на Корейському півострові, так і в Україні.
Для адміністрації Байдена незвично ставитися до дипломатичного глави Комуністичної партії, людини, яка не входить до самого китайського уряду, так великодушно. Зазначимо, що паралельно з візитом Лю до США у Вашингтоні проходили переговори американських і китайських військових.
Менш ніж через тиждень після повернення зі США Лю зустрівся з Рі Рьонг Намом, послом Північної Кореї в Китаї, у Пекіні 19 січня. Цей крок також свідчить про мету візиту Лю до США. Ймовірно, вони мали важливий обмін думками, під час якого Лю передав думки адміністрації Байдена.
Начебто на підтвердження цього ще через тиждень Сунь Вейдун, віце-міністр закордонних справ Китаю, відповідальний за справи Корейського півострова, вирушив до Пхеньяна. Про актуальність цього візиту свідчить той факт, що йому довелося подорожувати по суші, а не по повітрю, оскільки рейси між двома країнами є нечастими.
Фактично, віце-міністр закордонних справ Північної Кореї Пак Мьон Хо щойно відвідав Пекін у грудні та зустрівся з Суном. У Пхеньяні Сун 26 січня зустрівся з міністром закордонних справ Північної Кореї Чхе Сон Хуей і висунув ідею «тактичної співпраці» між Китаєм і Північною Кореєю.
Що включатиме китайсько-північнокорейська співпраця, тепер із рідковживаним словом «тактична»?
За все частішими контактами між Китаєм і Північною Кореєю також прихований складний антагонізм по відношенню до Росії.
Паралельно з цими переговорами в Пхеньяні відбувалися також події між США і Китаєм. Міністр закордонних справ Китаю Ван І, член Політбюро та головний дипломат Пекіна, зустрівся з радником США з національної безпеки Джейком Салліваном у Бангкоку 26 та 27 січня. Вони домовилися, що лідери США та Китаю проведуть телефонні переговори протягом наступних кількох місяців.
Спочатку вважалося, що головна увага на зустрічі буде зосереджена на питаннях навколо Тайваню, де президентські вибори 13 січня завершилися перемогою Лай Чінг-те з правлячої Демократичної прогресивної партії, а також на нападах на кораблі підтримуваних Іраном хуситів в Ємені.
Однак, судячи з дій Лю та китайсько-північнокорейських переговорів у Пхеньяні, можна посперечатися, що американо-китайські переговори в Бангкоку також торкалися ситуації на неспокійному Корейському півострові та північнокорейських ядерних і ракетних питань.
І щойно американо-китайські переговори завершилися, Північна Корея вжила заходів. Офіційне корейське центральне інформаційне агентство повідомило, що 28 січня Кім спостерігав за тестовим запуском нового типу стратегічної крилатої ракети з підводного човна зі східного узбережжя Північної Кореї.
На Корейському півострові зростає загроза Північної Кореї. У тіні стоїть Путін, який майже два роки продовжує війну в Україні. Кім хитро смикає за різні ниточки, зважуючи Росію проти Китаю.
Як Сі Цзіньпін і Байден, які мають провести телефонні переговори протягом наступних кількох місяців, впораються з цією складною ситуацією? Багато хто буде уважно стежити за відповідями на це питання.
Ясно одне: дії Китаю, пов’язані з першим дипломатом Ван І та висхідною зіркою Лю Цзяньчао, вплинуть на ситуацію в Азії та в усьому світі і навіть на майбутнє України.
