Автор тексту: Максим Сиромолот
Експозиція
24 серпня, День Незалежності України, французи вітають нас екстравагантним способом: в аеропорту “Ле Бурже” правоохоронні органи затримують засновника та головного керівника месенджера Telegram, Павла Дурова. Мільярдера російського походження звинувачують у недостатній, а точніше нульовій, модерації контенту, що шириться в Telegram. Таким чином, йому може загрожувати 20 років ув’язнення через відмову у співпраці з низки жахливих злочинів: розповсюдження дитячої порнографії, торгівля наркотичними речовинами, шахрайство, хакерські атаки й т.д.
Telegram - один із найбільших месенджерів світу, що налічує понад 950 млн користувачів онлайн. Якщо довіряти опитуванню КМІС, 44% українців та українок використовують цей месенджер як одне з основних джерел інформації. Така популярність як у світі загалом, так і в Україні, не могла бути проігнорована, а тому арешт Дурова за лічені години став чи не найважливішою новиною зараз в інфопросторі.
Та у Західному світі Telegram не є настільки вагомим засобом комунікації, як для країн пострадянського простору, Ірану, Індії, Бразилії тощо. На відміну від України, на Заході телеграмом користуються більше задля різних нелегальних дій, і в цілому люди його рідко розцінюють за вагому альтернативу іншим популярним месенджерам. Власне, наявність такої репутації та відмова Дурова співпрацювати з владою Франції, відповідно до якої він підзвітний після отримання громадянства 2021 року, робить його легальною ціллю правоохоронних служб. Порівнюючи з іншими популярними компаніями на кшталт X (колишнього Twitter), Meta (Facebook, Instagram, WhatsApp), чи ByteDance (TikTok), Telegram і справді майже нічого не робить для модерації контенту серед публічних каналів інформації, та відповідно не видає дані правопорушників/иць до владних органів їхньої територіальної приналежності.
Удар по свободі
Проте з іншої сторони велика кількість онлайн-користувачів та користувачок були обурені діями французької поліції, розцінюючи їх як неправомірну загрозу свободі слова. Їхній аргумент базується на паралелі до того, що виробник автомобіля не має бути відповідальним за правопорушення здійснені власником цього автомобіля, так само як виробник холодної зброї не відповідальний за вбивство здійснене цією зброєю. Так, люди можуть використовувати Telegram з поганими намірами, але багато людей знайшли свій безпечний прихисток у цій мережі, аби просто спілкуватися без цензури та порушень приватності.
Чим відрізнятиметься Франція від росії, коли її агенти почнуть дивитися за кожним нашим повідомленням? Чи не будуть спецслужби зловживати своїми повноваженнями, не виключаючи політичних мотивів, маючи весь застосунок під своїм контролем? Та чи не стане Telegram повністю зацензурованою мережею?
Такі питання постають у прихильників позиції щодо неправомірності такої дії французької влади. Одіозний бізнесмен Ілон Маск написав у своєму X:
Наступного дня Маск запускає хештег #FreePavel разом із репостом відеоролика з нещодавнім інтерв’ю Дурова не менш одіозному журналісту, Такеру Карлсону, де засновник Telegram говорить (переклад): “У вас зараз є Twitter, або X, який стає, здається, більш за свободу слова (ніж до цього)”.
Цей хештег підхоплюють дуже багато людей онлайн, розповсюджуючи на всіх можливих платформах. Одними з таких були й російські пропагандист/ки на кшталт Дмитра Медведєва, Марії Захарової, Маргарити Симоньян та інші російські держслужбовці, й на додачу багато z-воєнкорів. Їхня підтримка зумовлена як і чудовою можливістю звинуватити Західний світ в обмеженні свободи слова й подвійних стандартах, так і власним страхом втратити найбільш централізоване медіа для розповсюдження пропаганди й військової комунікації, що може опинитися під цензурою французької влади.
Однак можливий вплив французької влади на подібну цензуру насправді нам є ще не до кінця відомим, і варто пам’ятати, що якщо російські канали про щось говорять, то до цього треба ставитися з особливою уважністю та критичним мисленням.
Окрім Такера Карлсона, Ілона Маска та російських пропагандистів/ок, проти арешту виступають доволі багато ентузіастів/ок з IT-світу, котрі проводять паралель із нещодавньою екстрадицією Кіма Доткома із Нової Зеландії до США через його сервіс Megaupload. Цей вебсайт був головним сервісом для передачі великих файлів між різними людьми, який був особливо популярним через велику кількість піратських матеріалів, що можна було завантажити без ніяких проблем зі сторони правоохоронних органів. Завдавши збитку кіностудіям та компаніям звукозапису на сотні мільйонів доларів, влада США закрила домен у 2012 році та забанила сервіс загалом, запросивши арешт Доткома. Хоча Дотком і є доволі огидним персонажем із некоректними, протрампівськими та проросійськими висловлюваннями, його притягають до відповідальності саме через його застосунок, а не погляди.
Власне ці ентузіасти/ки й використовують паралель з виготовленням автомобілів та ставлять небезпідставні питання щодо загрози онлайн приватності, заявляючи, що Франція знайшла зручну жертву у вигляді Дурова, аби скинути всю провину за найтяжчі гріхи людства на його сервіс. Однак чи буде сенс від знешкодження одного з каналів передачі інформації, якщо злочинці просто знайдуть інший подібний ньому?
Що не так з Telegram
Обидві позиції, як і вимога модерування, так і відстоювання приватності, мають місце існувати й породжувати запальні дискусії на публічному інфопросторі. Та чи є арешт Дурова ударом по свободі слова? Якщо зазирнути трохи далі поверхневих популістичних твітів та панічних повідомлень телеграм-каналів z-воєнкорів, розумієш, що відповіддю є очевидне “ні”.
По-перше, Telegram позиціонує себе як open-source застосунок та ще більше рекламує своїх open-source чат-ботів, але часто не згадує той факт, що їхня серверна частина досі залишається закритою для вивчення на безпечність та збереження приватності. Цей фактор насправді краще реалізований ніж у більшості месенджерів, які взагалі ніяку частину коду не відкривають. Однак у порівнянні з іншими приватними месенджерами, що не настільки популярні як Telegram, який власне завжди наголошує на своїй приватності, то це очевидний програш зі сторони останнього.
По-друге, безпека й приватність даних у будь-якому месенджері неможлива без наскрізного шифрування (end-to-end, E2E). І як би смішно чи сумно це не було, але E2E шифрування активізується у Telegram лише у тому випадку, якщо ввімкнути відповідну функцію в налаштуваннях (“Секретний чат”). За звичних налаштувань, якими користуються абсолютна більшість користувачів та користувачок, відповідного шифрування абсолютно не відбувається. Це означає, що за умови наявності ключів шифрування із серверної сторони - будь-які ваші повідомлення будуть доступні для прочитання. Для порівняння, WhatsApp від Meta використовує E2E у всіх своїх чатах, щоправда, маючи повністю закритий код, лише змушуючи вірити їм на слова.
По-третє, Дуров насправді давно самотужки зруйнував міт навколо своєї принципової боротьби проти цензури. У росії - блокував опозиційні чат-боти “Умное голосование” 2021 року, в Україні - так само тимчасово блокував критично важливі чат-боти СБУ, ГУР та Мінцифри, де повідомляли про рух російської техніки, а в Ірані - 2017 року блокував один з основних опозиційних каналів.
Окрім подібної цензури, були й конкретні випадки співпраці Дурова з урядами держав. Наприклад, через скандал навколо Telegram у Німеччині після виявлення координації антиковідних протестів на цій платформі та потенційний бан сервісу на всій території держави, месенджер почав передавати дані німецьких користувачів/ок, що здійснювали злочинну діяльність, німецьким правоохоронним органам. Або дані студентів з Індії, що розповсюджували піратські навчальні матеріали вчителів/ьок після рішення Вищого Суду Делі так само були віддані в руки державі. Хоча й блокування злочинної діяльності видається логічним, подібні дії не згадуються тими, хто захищає свободу слова на чолі з Дуровим у теперішньому кейсі з французьким арештом. Отож, коли на Дурова чинять тиск потенційним баном його застосунку, він виконуватиме усе, що від нього просять.
Найстрашніше
Проте остання причина для нас, українців та українок, є найважливішою: зв’язок Дурова з ФСБ. Якщо хтось не знає, Дуров починав свою кар’єру із клону Facebook, “ВКонтакте”, що є нині забороненим на території України. Ця програма стала надзвичайно популярною на пострадянському просторі, проте через тиск російських спецслужб у 2013 році із запитом видати дані адміністраторів/ок груп, пов’язаних із Євромайданом, Дуров був вимушений продати всю свою частку акцій голові соціальної мережі“Мегафон”. Відповідно, багато українських проєвропейських та націоналістичних груп були одразу заблоковані.
За словами Дурова, після відмови надавати дані про опозиційні групи ФСБ під час парламентських виборів 2011 року, до нього прийшли ОМОНівці, і коли він хотів зателефонувати своєму братові, він зрозумів, що у нього просто немає безпечного засобу комунікації. Саме тоді до нього прийшла ідея зробити абсолютно приватний та безпечний месенджер (і як ми вже дізналися, вийшло щось зовсім інше).
Отож, зі створенням Telegram та його стрімким розвитком, у ФСБ очевидно знову почали з’являтися претензії до Дурова й вимоги надати ключі шифрування для прочитання повідомлень та отримання даних про їх відправників. У 2017 році після теракту в метро Санкт-Петербургу, ФСБ заявила, що саме у Telegram відбувалася вся координація злочинців. Дуров, перебуваючи вже в Арабських Еміратах, відмовляється надати ключі. Роскомнадзор подає у суд. Telegram блокується на всій території росії.
І власне здається, що російська влада ненавидить Дурова і всю його діяльність, але вже на цьому моменті починаються дуже дивні події. Блокування було максимально неефективне, люди продовжували активно використовувати Telegram. Роскомнадзор блокував IP-адреси, але вони не стосувалися месенджеру від слова зовсім, а ось такі сервіси як Amazon, Microsoft, Google час від часу ставали недоступними для росіян.
Проходить трохи більше, ніж два роки, як у червні 2020 року, Telegram швидко й неочікувано офіційно стає розблокований за містичних обставин. Обидві сторони не розголошують умов згоди: Дуров писав про загальне збільшення модерації контенту із закликами до насилля, при цьому стверджуючи, що ніяких змін з приводу безпеки персональних даних не буде. Російська влада ж, включаючи путіна рік потому, навпаки, наголошує на певній “згоді”, якої досягли обидві сторони. А вже за три тижні після розблокування Telegram, віцепрезидент месенджера, Ілья Пєрєкопскій бере активну участь у місті Казань у панельній дискусії про розвиток IT-індустрії на території росії, де разом із прем’єр-міністром росії, Міхаїлом Мішустіним, обіцяють боротися проти домінування американських технологій. Така неочікувана гармонія між нещодавніми затятими ворогами небезпідставно здається занадто підозрілою.
Далі лише більше: за словами російської влади, російський підвладний ВТБ банк на чолі з партнером путіна, Андрєєм Костіним, брав участь у переговорах щодо розблокування Telegram 2020 року, і опісля “ВТБ-Капитал” витратив понад 1 млрд доларів на облігації месенджера, стаючи одним із найбільших спонсорів.
Для передачі даних, Telegram використовує європейські компанії GlobalNet LLC і RETN, якими керують росіяни, зареєстровані в росії, деякі робітники яких досі живуть в росії. Власне, через це, є обґрунтовані підозри наявності на території росії серверів, де зберігається частина даних Telegram, адже це також зобов’язується законом рфії. Сервіс GeoLite2 узагалі показує, що один із серверів домену месенджера знаходиться в Санкт-Петербурзі.
Звичайно, існує ще дуже багато різних підозрілих моментів, і працівників/ць, що досі проживають в росії, й окремі історії з ФСБ, що якимось чином мали листування російських опозиціонерів/ок чи українців/ок на окупованих територіях, і багато-багато справді дивних збігів. Подивимось, що відбувається зараз: більшість офіційних установ, військові та пропагандисти/ки росії активно використовують Telegram як основне медіа для передачі інформації і саме вони найбільше ниють про переслідування російського “борця за свободу”.
Насамкінець, чого лише вартують інтерв’ю Дурова Карлсону, його цитати про “більшу свободу” у Twitter з приходом Маска й онлайн-плітки про бажання Дурова зустрітися з путіним в Баку саме перед вильотом до Франії.
Висновки
Деякі люди в інфопросторі підтримують Францію та їхні вимоги в модерації контенту в Telegram задля боротьби зі злочинцями. Інші - категорично проти таких дій правоохоронних органів, нерідко гучно заявляючи, що прямо зараз відбувається війна між цифровою диктатурою та свободою слова. Проте насправді ж Певєл Дуров та його месенджер мають багато немаленьких проблем у забезпеченні свободи, безпеки й приватності, починаючи від відкритості коду, продовжуючи шифруванням, та закінчуючи цензурою й співпрацею з урядами деяких держав. Ба більше, хоча й у нас немає чітких доказів співпраці Дурова з ФСБ, але є багато підстав думати, що такий зв’язок може бути.
Тому, шановні читачі й читачки, бережіть себе, будь ласка.
