У неділю ввечері газета The New York Times і агентство Associated Press повідомили про те, що президент США Джо Байден дав Україні дозвіл на використання американських тактичних ракет ATACMS для ударів по території Росії. Цю інформацію офіційно не підтвердила адміністрація Байдена, але одразу ж підхопили інші провідні американські та світові засоби інформації, а також вона викликала реакцію кількох видатних американських політиків.
За відомостями NYT, рішення, якого Джо Байден цурався, незважаючи на наполегливі прохання Києва, принаймні з весни нинішнього року (саме тоді Україні передали перші ракети ATACMS), ухвалили у відповідь на участь північнокорейських військ у військових діях у Курській області. Київ отримав дозвіл використовувати ракети, радіус дії яких становить приблизно 300 кілометрів, поки що лише для використання на цьому театрі військових дій.
Очікується, що українська армія використовуватиме цю ефективну зброю для ударів по скупченнях російських і північнокорейських військ, військових арсеналах, лініях постачання, розташованих далеко за лінією фронту. У майбутньому ці ракети будуть використовуватися і на інших напрямках. Минулого року президент Байден розпорядився виділити Україні кілька сотень таких ракет. Вони застосовувалися для ударів по цілях на окупованій Росією українській території, включно з Кримом. Який запас таких ракет зараз мають у своєму розпорядженні ЗСУ, невідомо.
Які цілі Україна може вразити ракетами ATACMS?
Які цілі Україна може вразити західними далекобійними ракетами, якщо США знімуть заборону на їхнє застосування по цілях на російській території? Радіо Свобода просило відповісти військових експертів на це запитання ще 12 вересня 2024 року, коли Джо Байден заявив про «опрацювання» такого дозволу, а держсекретар США Ентоні Блінкен і голова британського зовнішньополітичного відомства Девід Леммі в Києві порушили його на переговорах із президентом України Володимиром Зеленським. Ось що відповіли на нього тоді аналітики розслідувальної групи Conflict Intelligence Team:
«У межах зони в 300 кілометрів (варто враховувати, що для безпечного пуску літак має бути не менш ніж за 30-50 км від лінії фронту) є досить багато військових цілей, які має сенс вражати цими ракетами. До їх числа входять польові склади боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, які Україна намагається вражати і дронами, або штаби військових з'єднань - останні можна вивести за 60-70 кілометрів від лінії фронту (дальність ракет HIMARS), але важко вивести за 300. Також до числа військових цілей можуть входити комплекси ППО С-300/400, по яких Україна вже б'є цими ракетами в Криму. Їх не можна так просто прибрати за межі 300-кілометрової зони, тому що це відкриє дорогу українській авіації та дронам і залишить беззахисними важливі активи, які вони охороняють. Ще один варіант - удари по мостах, які є важливою частиною російської логістики. Дроном складно зруйнувати навіть невеликий міст, а ракета дозволяє це зробити. Крилаті та балістичні ракети мають потужнішу бойову частину, якою можна вражати капітальні будови, а це не тільки мости, а й найчастіше і штаби, а в ATACMS є і касетна бойова частина, вкрай ефективна при ураженні складів або боєприпасів. Крім того, у крилатих, а тим більше у балістичних ракет набагато менший підлітний час: якщо повільний дрон дає можливість евакуювати ті самі літаки з аеродрому ще до удару, то з ATACMS або StormShadow/Scalp EG цього зробити не вдасться», - кажуть аналітики CIT.
Американські військові фахівці поки не беруться передбачати, чи допоможе використання цих ракет помітно змінити ситуацію на полі бою. Найімовірніше, Росія спробує перемістити свої важливі тилові структури за межі радіусу їхньої дії. Але цитований газетою Wall Street Journal співробітник Інституту вивчення війни Джордж Баррос говорить про те, що Україна отримає значні вигоди, якщо вона зможе бити по цілях по всій довжині фронту, а не тільки в районі Курська.
Як погоджуються коментатори, найімовірніше, не менш важливим буде символічне значення цього рішення президента Байдена і його політичні наслідки. Давши Києву санкцію на використання потужної зброї для ударів по цілям у глибині російської території, Байден серйозно підвищив американські ставки в протистоянні Києва і Москви всього за два місяці до свого відходу з Білого дому.
Прихильники України, зокрема впливові американські законодавці-республіканці, наприклад, голова комітету Палати представників у справах розвідки Майкл Тернер і один із керівників комітету Сенату у справах збройних сил Роджер Уїкер, вітаючи рішення президента, нарікають, що його ухвалено занадто пізно. Однак воно може частково зумовити і стратегію обраного президента Дональда Трампа. Наприклад, газета Wall Street Journal у редакційній статті пише, що санкція на використання ATACMS може сприяти досягненню мирної угоди, посиливши позиції України в переговорах з Росією. Газета звертає увагу обраного президента Трампа на те, що Путін пішов на ескалацію військових дій і повітряних ударів по Україні, незважаючи на особисте прохання Трампа утриматися від таких кроків. Вона називає використання північнокорейських військ у Курській області відповіддю Трампу. «Путін каже Трампу, що його умови примирення будуть жорсткими. Дональд Трамп повинен розрахувати свої дії з урахуванням цього», - пише газета.
Співрозмовники Радіо Свобода розходяться в думках щодо наслідків цього рішення президента Байдена. Пол Грегорі, професор Г'юстонського університету припускає, що удари по території Росії можуть вплинути на громадську думку в Росії.
«Путін постійно говорить росіянам, що країна не перебуває у стані війни, що вона веде лише «спеціальну військову операцію». Тепер, після санкції Вашингтона на застосування американських ракет для ударів по цілях у глибині російської території, Путіну буде набагато важче переконати росіян, що він тримає ситуацію під контролем. Можна припустити, що внаслідок таких ударів він втратить частину суспільної підтримки».
Українські ракетні удари по російській території можуть бути сприйняті Кремлем як провокаційна акція, це може змусити його піти на дії у відповідь, каже Вільям Померанц, старший науковий співробітник Кеннанівського інституту у Вашингтоні.
«Усе залежатиме від того, як українці застосовуватимуть ці ракети. Якщо вони оберуть цілі далеко від кордонів України, то я побоююся, що Путін сприйме такі удари як різку ескалацію воєнних дій, на яку потрібна ще масштабніша відповідь. Я розглядаю це рішення Джо Байдена як акцію, яка може подовжити війну, а не привести до її швидкого завершення, на що робить ставку Дональд Трамп. Я, чесно кажучи, на відміну від багатьох, не бачу, як це рішення Байдена допоможе Трампу в його планах. Так, зараз дедалі більше людей у Вашингтоні схильні підтримувати точку зору, яка полягає в тому, що Трампу вдасться переконати Путіна закінчити війну. Я з цим не згоден. Поки у Путіна є резерви на ведення війни, він не зупиниться до досягнення повної, з його точки зору, перемоги».
Судити про наслідки цього рішення президента Байдена можна буде лише після того, як стане очевидною ефективність масштабного застосування таких ракет Україною, вважає політолог з університету імені Джорджа Мейсона Ерік Ширяєв.
"Якщо в результаті цього рішення Байдена Україна не зможе досягти помітних успіхів на полі бою, то це може посилити аргумент Трампа про необхідність швидкого досягнення миру та виставить Байдена як лідера, який підтримує продовження війни, перемогти в якій Україна нездатна. Такий результат також послабить переговорні позиції". Києва. Якщо ж українці зможуть досягти очевидного успіху, то це рішення Байдена вітатиметься як крок, який дозволить Україні досягти значних поступок від Путіна в майбутніх переговорах з Росією".
