4 ночі… Як завжди, я думаю про беззмістовність життя, яку я глушу антидепресантами, роботою і музикою.
Щоправда, з роботою проблемки, бо через бомбардування навесні 2022 у мене тепер проблеми з концентрацією на всякому корпоративному смітті, яке дає “маленьким гвинтикам” відчуття важливості, командного духу, ненависті до колег і клієнтів, снобізму, і трохи грошей. Мені було достатньо трохи грошей. Але менталочка сказала “ні”. Я з нею все ще трохи сперечаюсь, бо щоб знайти кардинально нові джерела прибутку, потрібні неабиякі зусилля. А енергія вже на нулі, тому жеремо кактус і їдемо квадратними колесами по старих рельсах. І від цього не підвищується ні продуктивність, ні самооцінка, ні повага замовників. І не знижується тривожність.
Приємним сюрпризом у цьому тривожно-депресивному мареві для мене стали спонтанні малюнки, які ніби самі вилізли на цей світ з-під мого олівця під час довгої телефонної розмови. Мені прямо зайшов цей стиль, так приємно малюється. Як вам?. Це, власне, і всі новини. 🤷♀️
Дякую за увагу, до наступних безсонь. 😌
