Ага, зараз буде вступ. Моя історія хвороби починається з підліткового віку, якщо точніше із 13 років. Вже тоді була перша спроба суїциду. І це завжди були багатоповерхівки, які б гарантували політ у саме пекло. Не будучи надто релігійною особою, всі мої психози так чи інакше стосувалися релігійної тематики.
У моєму житті було декілька маніакальних епізодів. Деякі ситуації, штуки, які я робила, я дійсно не пам’ятаю. Разом з тим я пам'ятаю багато з кожного маніакального епізоду. З часом, завдяки терапії, зі спогадами легше боротися. Після епізоду манії обов'язково наступає глибока депресія, і провина за діяне, яка розриває на шматки. Але після 11 років життя з хворобою мені додали ще один препарат, який допоміг не впасти в глибоку депресію.
В депресивній фазі я справді шкодую про те, що зробила. Хоча розумію, що тоді я була відірвана від реальності. Сенс буття в бульбі? Друге пришестя Ісуса Христа? Чорний Ворон? Я йду серед тіней? Бійки, алко. Мені потрібно багато часу, щоб пробачити себе. Хоча, мушу визнати, мені потроху вдається. Боляче, що завдала болю рідним. Бридко, від того що колишні “друзі” згадували з насмішкою мої діяння, тоді я була розвагою для них. В глибокій депресії, звичайно, вони від мене відвернулись.
Підтримка, якою вона б не була, але була - від рідних і психіатра. Я навіть психоаналітика не мала. Коло замкнулось. Приблизно 7 років, я самостійно, збирала себе по шматках.
Деякі речі, які я робила, ставили мене під реальну небезпеку, і я все ще маю спогади про них. Я також досі борюся із соромом. Борюсь зі зайвою вагою, від нейролептиків та нормотиміків. Хоча, я помітила, це більше проблема оточуючих, які “радять” мені схуднути. Так, здорове харчування і спорт не гарантують схуднення коли ти на таблах. Але це рух і хороше харчування, вони важливі для самопочуття. Це я, нарешті, зрозуміла.
Хоча мені важко заставити себе займатися спортом. Якась вічна апатія, особливо в цей осінній період. Хоча шо ж, скоро зима… Відключення, вибухи, прильоти…
****
Гартуєш себе до нової війни
В голові
Коли все і так палає навколо
Визнай, тебе лякають бомби
Як і демони, які з’їдають
Зсередини
Вогкі
Липкі
Страшні
Спогади німі
****
Під час манії ти взагалі не усвідомлюєш наслідків, тебе накриває ейфорія, галюцинації, чітке бачення, яскраві кольори. Ти виглядаєш як клоун з розширеними зіницями. А собі ти здаєшся божеством, при тому час від часу накриває агресія, біль. Ти не можеш спати днями. А в глибокій депресії, ти, намагаєшся жити і не покінчити з життям.
