Біполярний афективний розлад (БАР) — це психічна хвороба, яка спричиняє різкі зміни в настрої, енергії та в когнітивних здібностях. Люди з цим розладом відчувають надзвичайно високі злети і падіння в настрої - відомі як манія та депресія, які суттєво відрізняються від настроєвих коливань більшості людей.
БАР проявляється чергуванням епізодів манії та депресії, або змішаних епізодів, хоча в окремих людей може домінувати один із цих станів. Точна етіологія залишається невизначеною, але роль можуть відігравати генетичні фактори, зміни нейромедіаторної регуляції в мозку та психосоціальні чинники. Діагноз встановлюють на основі детального анамнезу та оцінки симптомів. Лікування зазвичай включає нормотиміки та антипсихотики для стабілізації настрою, й психотерапію.
Середній вік маніфестації біполярного розладу орієнтовно 20-25 років, але може відбутися і в підлітковому віці, або більш рідко, в дитячому віці.
Біполярний розлад I типу.
Характеризується принаймні одним повноцінним маніакальним епізодом, який може супроводжуватися значним порушенням соціального чи професійного функціонування або мареннями. Зазвичай також трапляються депресивні епізоди. Поширеність однакова серед жінок і чоловіків.
Біполярний розлад II типу.
Визначається наявністю великих депресивних епізодів у поєднанні з хоча б одним гіпоманіакальним епізодом, але без повноцінної манії. Трапляється дещо частіше у жінок.
Причини
Точні причини біполярного розладу досі не визначені, однак значну роль відіграють генетичні чинники. Існують докази порушень у регуляції нейромедіаторів — серотоніну, норадреналіну та дофаміну — що можуть впливати на коливання настрою.
Певний внесок мають і психосоціальні фактори: стресові події часто пов’язані з початком симптомів та подальшими загостреннями, хоча їхній причинно-наслідковий зв’язок залишається не до кінця з’ясованим.
Деякі лікарські препарати та психоактивні речовини можуть провокувати або посилювати симптоми у людей з біполярним розладом. До таких речовин належать:
симпатоміметики (наприклад, кокаїн, амфетаміни)
алкоголь
кортикостероїди
окремі антидепресанти (зокрема трициклічні та інгібітори зворотного захоплення норадреналіну)
Ці фактори можуть сприяти розвитку епізодів манії або гіпоманії у вразливих пацієнтів.
Симптоми/прояви
Біполярний афективний розлад характеризуються коливаннями настрою, енергії та поведінки, що виходять за межі звичайних емоційних змін. Найтиповіші епізоди включають манію, гіпоманію депресію, також може виникати змішаний, кожен із яких має власні характерні прояви.
Маніакальний епізод може включати:
надмірно піднесений або дратівливий настрій
значне збільшення енергії та фізичної активності
прискорене мислення, тиск мовлення
зниження потреби у сні
імпульсивні чи ризиковані дії
гіперсексуальність
почуття всемогутності, грандіозні ідеї
Гіпоманія має подібні симптоми, але меншої інтенсивності й без виражених порушень функціонування.
Депресивний епізод може проявлятися:
тривалою пригніченістю
втратою інтересу та мотивації
виснаженням, зниженням енергії
труднощами концентрації
змінами сну та апетиту
відчуттям провини чи безнадійності
Змішаний епізод — це стан, коли ознаки манії та депресії виникають одночасно або дуже швидко чергуються. Людина може відчувати сильну збудженість та енергію, але водночас — глибоку безнадію, тривогу чи внутрішню розбитість. Частими проявами є:
різка дратівливість
метушливість і неможливість заспокоїтися
темні, нав’язливі думки на тлі підвищеної активності
високий ризик імпульсивних або небезпечних вчинків
Змішані епізоди вважаються одними з найважчих, оскільки поєднання активності й емоційної болісності створює високу напруженість і є фактором підвищеного ризику.
Особливості у дорослих
Біполярний розлад має хронічний перебіг, з періодами ремісії, інтермісії та загострень. Типові особливості:
Коливання працездатності: від гіперпродуктивності під час гіпоманії до повної втрати сил при депресії.
Труднощі у міжособистісних стосунках через різку зміну поведінкових патернів.
Періоди зовнішньої стабільності, під час яких симптоми менш помітні, але внутрішня напруга може зберігатися.
Підвищений ризик коморбідності: тривожні розлади, залежності, розлади уваги.
Складність у розпізнаванні власних епізодів, особливо маніакальних, через відчуття «нормальності» або навіть «кращої версії себе» під час піднесеного настрою.
Когнітивні та сенсорні особливості
Біполярний афективний розлад може супроводжуватися й когнітивно-сенсорними змінами:
Когнітивні особливості:
труднощі концентрації та зосередження
зниження швидкості обробки інформації (особливо в депресії)
надмірно швидкий потік думок або їх хаотичність (у манії)
проблеми з плануванням, організацією, доведенням справ до кінця
коливання пам’яті залежно від фази розладу
Сенсорні особливості:
підвищена чутливість до шумів, світла, запахів
відчуття перевантаження під час стресу або емоційного збудження
іноді — сенсорна гострота в період гіпоманії (більш яскраве сприйняття звуків, кольорів, текстур)
підвищена вразливість до стимулів, що можуть провокувати тривогу або дискомфорт
Статистика
За оцінками ВООЗ для України, біполярний розлад має приблизно 0,8 % поширеності серед населення (тобто близько 325 000 осіб можуть мати цей діагноз), причому частота серед жінок та чоловіків дуже схожа (0,8 % проти 0,7 %)
За даними ВООЗ, приблизно 40 млн людей у світі живуть із біполярним розладом; це близько 0,5 % дорослого населення планети.
Загальна поширеність БАР у популяції оцінюється приблизно від 0,5 % до 3 – 4 % залежно від методів діагностики та вибірки.
Діагностика біполярного розладу в Україні
Діагноз біполярного афективного розладу встановлюється виключно лікарем-психіатром на основі ретельного клінічного обстеження, збору анамнезу (історії хвороби), оцінки симптомів, тривалості та циклічності епізодів.
Процес діагностики
У практиці психіатрії в Україні (як і в усьому світі) для встановлення діагнозу БАР використовують стандартизовані критерії, що відповідають міжнародним класифікаціям — DSM-5 або МКХ-10/МКХ-11. Це передбачає:
Ідентифікацію маніакальних та/або гіпоманіакальних епізодів
Оцінку епізодів депресії
Виявлення циклічності та впливу симптомів на функціонування пацієнта
Підтримка та адаптації
Підтримка людей із біполярним афективним розладом ґрунтується на поєднанні медичної, психологічної та соціальної допомоги. Важливу роль відіграє психоосвіта, яка допомагає людині та її близьким краще розуміти особливості розладу, його перебіг і можливі тригери загострень.
Менеджмент (стратегії)
Менеджмент біполярного афективного розладу є довготривалим і комплексним процесом. Його основою є медикаментозна терапія, спрямована на стабілізацію настрою та профілактику рецидивів. Медикаменти підбираються індивідуально лікарем-психіатром з урахуванням типу розладу, перебігу епізодів та супутніх станів.
Психотерапія є важливою складовою менеджменту. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає розпізнавати ранні ознаки змін настрою, працювати з дезадаптивними переконаннями та розвивати навички саморегуляції.
До стратегій самоконтролю належать ведення щоденника настрою, визначення індивідуальних тригерів, обмеження вживання алкоголю та психоактивних речовин, регулярна фізична активністьб повноцінний сон та відпочинок. Ефективний менеджмент передбачає постійний контакт з медичними фахівцями та корекцію лікування за потреби.
Групи підтримки
Важливим елементом психосоціальної підтримки для людей з біполярним афективним розладом є групи підтримки за принципом «рівний- рівному», у яких допомогу та підтримку надають люди з власним досвідом життя з подібним діагнозом. Такий формат ґрунтується на взаємному обміні досвідом, емпатії та розумінні без ієрархії «лікар- пацієнт».
Участь у групах «рівний-рівному» сприяє зниженню відчуття ізоляції та самостигматизації, формуванню прийняття власного стану та підвищенню впевненості у здатності керувати симптомами. Обговорення особистих стратегій подолання, труднощів лікування та шляхів адаптації допомагає учасникам краще розпізнавати власні тригери та ранні ознаки змін настрою.
Важливо. Групи підтримки «рівний-рівному» не замінюють професійну медичну або психотерапевтичну допомогу, але є ефективним доповненням до комплексного менеджменту біполярного розладу.
Поширені міфи про біполярний розлад
Існують міфи, які сприяють стигматизації людей з біполярним розладом.
Поширеною помилкою є уявлення, що біполярний розлад — це лише звичайні перепади настрою. Насправді йдеться про клінічно значущі епізоди манії, гіпоманії та депресії, які істотно впливають на функціонування людини.
Ще один міф полягає в тому, що люди з біполярним розладом не здатні вести повноцінне життя. За умови адекватного лікування та підтримки люди з БАР навчаються, реалізуються професійно та створюють сім’ї.
Також помилковим є переконання, що біполярний розлад завжди супроводжується небезпечною або агресивною поведінкою. Більшість людей з цим діагнозом не є небезпечними для оточення.
Окремим міфом є уявлення, що лікування обмежується лише медикаментами. Насправді найефективнішим є поєднання фармакотерапії, психотерапії, психосоціальної підтримки та змін способу життя.
Словник термінів
Манія — підвищений або дратівливий настрій, надмірна енергія, імпульсивність, грандіозність, марення.
Гіпоманія — легка форма манії без серйозного порушення функцій.
Депресивний епізод — пригнічений настрій, втрата мотивації, енергетичний спад, який впливає на функціонування людини.
Змішаний епізод — одночасні або швидко черговані манія та депресія.
Епізод — період прояву симптомів манії, гіпоманії або депресії.
Нормотиміки — медикаменти для стабілізації настрою.
Антипсихотики — це група медикаментів, які використовуються для лікування психотичних станів, таких як шизофренія, манія при біполярному розладі або важкі депресивні та змішані епізоди.
Їхня основна дія полягає у регуляції рівня нейромедіаторів мозку, особливо дофаміну та серотоніну, що допомагає зменшити:
галюцинації та марення,
надмірне збудження та імпульсивність,
порушення мислення і поведінки.
Групи підтримки «рівний-рівному» — спільноти людей з БАР для взаємопідтримки та обміну досвідом.
Тригери — фактори, що можуть спровокувати або посилити епізоди.
Стигма — негативне соціальне ставлення до психічних розладів.
