Тиха ніч 24 серпня 1572 року.
Париж спить.
Здавалося все як завжди.
Але вулицями міста пройшлися дивно вбрані люди: на голові ковпак з білим хрестом, на плечі така ж пов'язка.
Вже зовсім скоро Париж і його околиці охопили крики і страждання.
Не всі розуміють за що і навіщо....
Та не одним Парижем і не одним днем це все закінчилося.
Можливо хтось здогадався, що описані події вище - це Варфоломіївська ніч. Вона стала кульмінацією релігійної боротьби тодішньої Франції.
За декілька місяців такої жорсткої розправи було вбито близько 30 тисяч гугенотів (протестантів). Вважається, що такі злодіяння були виконані за наказом Катерини Медічі, матері короля Карла IX.
До чого тут гугеноти, Медічі та Варфоломіївська ніч?
Нещодавно в дописі про "темну сторону", ми згадували так звану темну тріаду, що охоплює неклінічну психопатію, нарцисизм і макіавеллізм. Так от, власне, приклад останньої риси особистості описує згадану Варфоломіївську ніч.
Але що це таке?
🤓 Стандартне визначення каже, що макіавеллізм - це використання хитрості й лукавства в керуванні державою. Цікава назва терміну походить від Нікколо Макіавеллі, італійського дипломата і письменника епохи Відродження
Вся справа у його відомому творінні "Державець", яка і досі вважається однією зі 100 найкращих книг всіх часів 📖(31 місце в рейтингу Ньюсвік).
Після смерті Макіавеллі його ім’я і термін макіавеллізм часто вживається для характеристики безпринципової політики на зразок тої, що Макіавеллі рекомендував у своїй найвідомішій праці. Він описав аморальну поведінку: нечесність й вбивство невинних, як нормальну й ефективну в політиці.
Для ідеального володаря (за вченням Макіавеллі) мають бути притаманні такі риси:
– для того, щоб управляти державою володар має вміти аналізувати істинні причини вчинків людей та їх інтереси;
– у політиці правитель повинен сподіватися гіршого від союзників і ворогів;
– дії володаря мають поєднувати силу лева і хитрість лисиці.
– володар має розуміти, що народ здатний зробити кращий, ніж він (володар) вибір.
Найоригінальнішим у вченні Макіавеллі було те, що він «дозволяв» володарю задля слави та могутності держави порушувати моральні норми. Але аморальність правителя допускалась лише у випадках смертельної небезпеки для держави. В інших ситуаціях Макіавеллі відстоював принципи чесності та справедливості у поведінці політика.
Макіавеллі визнавав силу правителя в державі лише як засіб приборкання свавілля аристократів, що засідають у парламенті. Тобто він був прихильником своєрідного парламентаризму із сильною владою правителя. Він був прихильником думки, що "ціль виправдовує засоби".
Крім того, саме він одним із перших обґрунтував недоторканість приватної власності (бо зазіхання на майно породжує ненависть підданих).
Та річ у тім, що праця "Державець" була скоріше відображенням тодішніх владик і методів збереження країни та сталості ієрархії. Натомість наступники сприйняли її як покрокову інструкцію до тиранії та узурпації влади, набуваючи описані психічні якості тодішніх монархів.
Що стосується психологічного портрета макіавелліста, то він передбачає: раціоналізм, цинізм, безжальність, впевненість, незалежність, маніпулятивність, хитрість.
Такі особи відзначаються стратегічним мисленням та логічністю вчинків.
Вони здатні добре аналізувати ситуації, передбачати можливі наслідки своїх дій і вживати заходів для досягнення всіх своїх бажаних цілей.
Цинізм також їм притаманний. Схильні вважати, що люди в більшості випадків корисливі чи підступні.
Безжальність - це теж про них. Макіавеллісти часто безжальні та не проявляють симпатії або емпатії до інших, особливо тих, кого вони вважають своїми опонентами або загрозою своїм інтересам.
Вони можуть бути дуже впевненими у собі, що дозволяє їм впроваджувати свої плани та заходи без вагань.
Також їм притаманна незалежність у своїх діях і рішеннях, не зважаючи на думку інших. Часто ігнорують соціальні конвенції, які перешкоджають їх планам.
Вислів "немає нічого святого" точно про них, адже вони здатні до маніпуляції іншими людьми, навіть, якщо потрібно використати для цього обман або підступ. Часто люблять виконувати роботу чужими руками, якщо їм так вигідно.
Нічого не нагадує?
Не дарма минулий довгочит стосувався неклінічної психопатії, адже деякі психологи вважають макіавеллізм по суті однією з його форм. Хоча останні дослідження показують, що хоч макіавеллізм і психопатія частково схожі, вони є різними конструкціями особистості.
Зараз спробуємо розібрати різницю між психопатією та макіавеллізмом
Перш за все, психопатія - це психологічний розлад, що характеризується відсутністю емпатії, докорами сумління та емоційною нестабільністю. Такі люди можуть демонструвати бездушну та маніпулятивну поведінку, відчувати труднощі з формуванням значущих емоційних зв’язків і часто нехтувати соціальними нормами чи благополуччям інших.
Натомість макіавеллізм - це риса особистості. Макіавеллісти характеризуються стратегічними та маніпулятивними тенденціями для досягнення своїх цілей. Вони можуть використовувати хитрість, обман і маніпуляції, щоб просувати свої інтереси, навіть за рахунок інших.
Хоча і психопатія, і макіавеллізм включають маніпуляції та відсутність турботи про інших, вони мають різні походження та прояви. Психопатія вважається психологічним розладом, тоді як макіавеллізм є рисою особистості. Психопатія часто пов’язана з дефіцитом обробки емоцій, тоді як макіавеллізм – це більше стратегічне мислення та соціальні маніпуляції.
Зараз спробуємо розібрати різницю між психопатією та макіавеллізмом
Перш за все, психопатія - це психологічний розлад, що характеризується відсутністю емпатії, докорами сумління та емоційною нестабільністю. Такі люди можуть демонструвати бездушну та маніпулятивну поведінку, відчувати труднощі з формуванням значущих емоційних зв’язків і часто нехтувати соціальними нормами чи благополуччям інших.
Натомість макіавеллізм - це риса особистості. Макіавеллісти характеризуються стратегічними та маніпулятивними тенденціями для досягнення своїх цілей. Вони можуть використовувати хитрість, обман і маніпуляції, щоб просувати свої інтереси, навіть за рахунок інших.
Хоча і психопатія, і макіавеллізм включають маніпуляції та відсутність турботи про інших, вони мають різні походження та прояви. Психопатія вважається психологічним розладом, тоді як макіавеллізм є рисою особистості. Психопатія часто пов’язана з дефіцитом обробки емоцій, тоді як макіавеллізм – це більше стратегічне мислення та соціальні маніпуляції.
Серед відомих людей до макіавеллістів можна віднести: Наполеона Бонапарта (імператор франції, заради своїх цілей не шкодував людських життів), Саддама Хусейна (перший президент Іраку, відомий своїм авторитарним режимом), Річарда Ніксона (37-й президент США, вважається, що його політична кар'єра сповнена обманів і нелегальними діями).
Якщо вам цікаво чи є у вас прояви макіавеллізму, то пропонуємо пройти короткий онлайн тест MachTest.
Важливо зазначити, що не всі люди, які демонструють деякі з цих рис, є повноцінними макіавеллістами. Поведінка та характер можуть залежати від контексту і конкретних ситуацій. Так незалежність і впевненість не завжди є поганими рисами особистості
При цьому, ці риси можуть проявлятися в різних ступенях і комбінаціях з різними людьми.
