Сталість пам’яті. Чи згадаємо ми себе в дзеркалі через пів століття?

Автор: Некращук Олександра

Згідно з офіційним визначенням, пам’ять – це здатність нашого мозку до фіксації, зберігання та відтворення інформації. Вона може відображати наш попередній досвід на основі трьох вищезгаданих операцій. Феноменом пам’яті як психічного процесу є те, що образи зовнішнього середовища залишають слід, який може зберігатися протягом усього життя. Саме за допомогою цієї властивості, яка притаманна навіть рослинам, можливі процеси еволюції. Те як працює пам’ять, про її види, механізм створення спогадів та відомі розлади, ми розглянемо у даному пості.

Існує велика кількість спроб класифікувати пам’ять згідно її видів, тривалості, але найбільш часто, опираючись на іноземні джерела, є поділ пам’яті на дві групи. А саме: експліцитна (декларативна) та імліцитна (недекларативна).

Декларативна пам’ять є свідомою, тобто це можуть бути епізоди з життя особистості, місця, оточуючі люди. Вона, у свою чергу, поділяється на епізодичну, яка складається з різних життєвих ситуацій, які містять відповіді на питання: «де», «хто», «коли». Даний тип пам’яті вкорінений в наше повсякденне життя. Епізодична декларативна пам’ять є основою і початком розвитку ідей, світосприйняття та загального розуміння світу. Іншим підвидом експліцитної пам’яті є сомантична пам’ять. Вона також є частиною свідомого процесу, але відображає загальні поняття та сформовані судження особистості. Звісно, вона будується на основі епізодичної, але до цього вже приєднуються осмислення побаченого та відчутого.

Імпліцитна пам’ять забезпечує використання попереднього досвіду, який був отриманий несвідомо. За допомогою неї формуються моторні навички та ментальні операції, які не потребують залучення свідомості.

Дана класифікація є найбільш зручною при вивченні розладів пам’яті: а саме у пацієнтів з амнезією.

Як формується пам’ять? Справа у нейронних зв’язках.

У 1949 році (не так давно правда, але ж психіатрія молода наука, еге ж?) Hebb запропонував теорію взаємодії нейронів і як за допомогою цього формуються спогади.

«Якщо аксон А знаходиться на близькій відстані до аксону В і має здатність постійно його стимулювати, то запускаються процеси росту та розвитку в аксоні В»

Це і дає можливість збільшувати кількість нейронів, фіксувати та в майбутньому відтворювати інформацію.

Мал.1 Ріст нейронів задля формування спогадів згідно з правилом Hebb`s

У головному мозку було також зафіксоване збільшення синаптичної трансмісії, адже після довготривалого стимулювання гіпокампу вчені зафіксували подовження синаптичного потенціалу і відповіді нейронів на наявні стимули. У 1970-х роках вчені спробували обґрунтувати даний феномен і пояснили його наявністю довготривалого потенціалу дії (LTP). Саме завдяки такому виду збудження клітини є можливість її росту.

Було доведено, що в процесах пам’яті важливу роль грають NMDA-рецепторами. Саме вони є посередниками між синаптичними щілинами обох нейронів. У відповідь на нейромедіатор глутамат, який діє на рецептор після чого виділяється кальцій, який запускає каскад біохімічних реакцій, які й забезпечуватимуть укріплення синапсу.

Мал.2 Синаптична передача, яка забезпечує ріст та укріплення нейронів.
А що ж з патологіями?

Розлади пам’яті, на превеликий жаль, можуть зустрічатися доволі часто внаслідок багатьох причин, а саме: атеросклероз, деменції, травми, інтоксикації, ба навіть при маніакальних станах. Це тільки невелика кількість етіологічних чинників і зараз ми спробуємо разом у них розібратися.

Всі розлади пам’яті слід класифікувати на дві великі групи: кількісні та якісні.

Мал.3 Класифікація розладів пам'яті

Гіпомнезія – часткове порушення фіксації та відтворення інформації. Може виникати внаслідок невротичних розладів, на початкових стадіях деменції, а також після перевтоми. Не потрібно плутати з амнезією, адже при напруженні та спробі згадати людина зможе відтворити спогад, але з меншою швидкістю, ніж в нормі.

Гіпермнезія – підвищена можливість до фіксації та відтворення деяких подій. Але не поспішайте заздрити. При цьому страждає запам'ятовування поточних подій, утруднюється побудова абстрактних понять. Даний стан може виникати при гіпоманіакальних та маніакальних станах, як аура епілепсії або ж є моносимптомом при фізіологічній нормі.

Амнезія – порушення пам’яті у вигляді втрати здатності фіксувати та відтворювати події. Може поділятися залежно від часу:

-        Ретроградна – випадіння з пам’яті спогадів, що передували травмі чи хворобі

-        Антероградна – випадіння спогадів після травми чи хвороби

-        Антероретроградна – поєднання вищезгаданих форм.

Дані стани виникають при атеросклерозі, деменціях, травмах мозку, зловживанні алкогольними напоями.

До якісних порушень пам’яті відносяться парамнезії. До них відносять криптомнезії, псевдоремінісценції та конфабуляції.

Псевдоремінісценції – якісні порушення пам’яті, які характеризуються заміщенням спогадів повсякденними, такими які й справді могли би бути у житті пацієнта. Реальні події переносяться з минулого в сьогодення. До прикладу, пацієнт стверджує, що вчора він був у Парижі, хоча був там понад 25 років тому. При цьому період у чверть століття не випадає з пам’яті як при амнезії. Одна подія заміщається іншою.

Криптомнезії – якісні розлади пам’яті, які характеризуються заміщенням реальних спогадів подіями, як могли би бути в реальності, але ніколи не траплялися з пацієнтом. Дані ситуації могли бути запозичені хворим з фільму, побаченими у сні.

Конфабуляції – розлади пам’яті при яких реальні події заміщуються нереальними та фантастичними подіями, які ніколи, ні при яких обставин не могли б статися…ні з ким.

Дуже важливим при вивченні розладів пам’яті є Корсаківський синдром. Він зустрічається у пацієнтів, які зловживають алкоголем і характеризується порушенням орієнтації, наявністю псевдоремінісценцій та фіксаційної амнезії (пацієнт не може запам’ятати події, які відбуваються тут і зараз, іншими словами – порушена короткострокова пам’ять).

А що ж робити, щоб через 50 років у дзеркалі себе впізнати?

Наразі вважається, що найкращим способом для профілактики дегенеративних захворювань мозку може бути тренування пам’яті та інтелекту. Забудьте про розвиток мілкої моторики, відкиньте вишивання бісером, хрестиком. Нехай це залишиться лише вашим улюбленим хобі проти вигорання. У нашому ж випадку доведено, що вивчення мов є найбільш ефективним для майбутнього збереження пам’яті. Тож пропонуємо вам оформити підписку на Нетфлікс та дивитися новий сезон «Сексуальної освіти» мовою оригіналу. 

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Cerebroom
Cerebroom@cerebroom

Палай!

869Прочитань
0Автори
11Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • Темна тріада: макіавеллізм

    Тиха ніч 24 серпня 1572 року. Париж спить. Здавалося все як завжди. Але вулицями міста пройшлися дивно вбрані люди: на голові ковпак з білим хрестом, на плечі така ж пов'язка. Вже зовсім скоро Париж і його околиці охопили крики і страждання.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Вам також сподобається

  • Казка та її вплив на усіх нас

    Історія людства свідчить про те, що казки, притчі, міфи, байки та інші прийоми образного відображення дійсності є одними з найважливіших засобів освоєння культури. Вони є своєрідним шляхом "входження" в культуру та виступають головним вербальним засобом навчання та ...

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Казка та її вплив на усіх нас

    Історія людства свідчить про те, що казки, притчі, міфи, байки та інші прийоми образного відображення дійсності є одними з найважливіших засобів освоєння культури. Вони є своєрідним шляхом "входження" в культуру та виступають головним вербальним засобом навчання та ...

    Теми цього довгочиту:

    Психологія