Автор: Некращук Олександра
Відчуття жару у 58-річної людини та значне потовиділення є єдиним симптомом недуги. Про що ми можемо подумати? Можливо про сонячний удар. Виключено, адже даний симптом проявляється уже декілька разів за пів року і не залежить від перебування людини у місцевості. Проблеми з серцем, скажете ви, адже інфаркт міокарда або інші патології, які пов’язані з цим органом можуть викликати дані реакції. Ні, адже аналізи в нормі, ба більше, заняття спортом та правильне харчування є складовою життя пацієнта. Онкологічне захворювання, різноманітні інфекції також виключені. Перше що спадає на думку – це прояви клімаксу, які виникають внаслідок дисбалансу гормонів в організмі. А що якщо ми скажемо вам, що наш герой чоловік?
Ми повертаємося до нашої рубрики "Clinical cases" та представляємо вашій увазі неординарний випадок зі складною діагностикою. Більш детально ви можете ознайомитися за посиланням.
Вперше 58-річний чоловік вирішив звернутися за допомогою після декількох епізодів дивної недуги, яка проявлялася профузним потовиділенням. На початку епізоду наш герой відчував сильний жар, а потім починалося значне виділення поту з лоба, шиї та спини. Це було так нестерпно, адже він не міг пов’язати це з жодною ситуацією, не міг сказати після чого виникає даний стан і ніяк не міг запобігти його виникненню.
Перш за все лікар запідозрив проблеми з серцево-судинною системою, адже відомо що інфаркт міокарда може проявлятися саме так. Але інструментальні та лабораторні дослідження повністю виключили дану теорію. Тим паче пацієнт вже давно займався спортом, не мав шкідливих звичок та дотримувався дієт.
Наступним кроком у пошуку відповіді були консультації інфекціоніста. Потовиділення не супроводжувалося жаром, але спеціаліст запідозрив у хворого наявність інфекції ВІЛ, адже такий симптом може супроводжувати дану недугу. Результат виявився негативним і наш герой був змушений шукати відповіді на питання в іншого спеціаліста.
Після цього пацієнт отримав консультацію від ендокринолога, який висунув свою теорію. А саме наявність феохромоцитоми, пухлини надниркових залоз, яка продукує гормони стресу. Результат знову виявився негативним…
Дані симптоми були нетиповими для половини населення у віці понад 40 років. Але попри те, що клімакс притаманний тільки жінкам, ендокринолог пов’язав це захворювання з симптомами нашого героя і запропонував теорію, що у пацієнта присутня недостатність тестостерону і внаслідок цього в нього спостерігається дисбаланс гормонів, що і викликає потовиділення. Не дивлячись на те, що рівень тестостерону у пацієнта був у нормі, йому порадили пройти терапію даним гормоном. Цікаво чи призвело до покращення стану? Аніскільки.
Звісно ж, після такого складного шляху, який не приніс жодних результатів у нашого героя з’явилися думки, що він ніколи не знайде розгадки й буде змушений до кінця життя страждати на цю загадкову "хворобу Х". Але випадкова зустріч зі старим знайомим змінила все…
Наш герой розповів про свою недугу старому другу, який був неврологом. Виявилося, що він є спеціалістом по судомним нападом і для нього не було дивним чути про чудернацькі епізоди нашого героя. Лікар запропонував пацієнту зробити електроенцефалограму, яка може зареєструвати зміни у головному мозку пацієнта. Даний метод використовується для підтвердження діагнозу епілепсії, за допомогою нього можна виявити зміни у функціонуванні головного мозку. Особливість в тому, що реєстрація змін можлива тільки в момент нападу, тому необхідно було проводити дослідження в період прояву хвороби. Пацієнт з лікарем дочекалися прояву епізоду профузного потовиділення і в цей час зробили електроенцефалограму. Після цього пацієнт нарешті отримав результат – це були судоми, які розповсюджувалися від темпоральної частки головного мозку до ділянки, яка відповідала за потовиділення.
Саме тому дане захворювання мало періодичність та відсутність інших симптомів. Ба більше, коли пацієнту було 10 чи 11 років він потрапив в автомобільну аварію. Як відомо, це могло бути причиною появи судом через стільки років.
Той хто шукає – знайде.
Після стількох спеціалістів, досліджень і терапії гормональними препаратами наш герой все-таки знайшов причину своєї хвороби. Його стан значно покращився після правильно підібраної терапії та життя пацієнта повернулося у звичне для нього русло.
Всі медичні працівники мають знати типові прояви епілепсії та розпізнати її. Але можуть існувати атипові форми даної недуги, що значно утруднюють діагностику та лікування. Про деякі з них ми поговоримо нижче.
1. Однією зі спадкових форм епілепсії є синдром «Аліси в країні чудес». Під час нападу все здається маленьким (це має назву мікропсії). З’являються слухові, зорові галюцинації та напад судом. При цьому у родичів пацієнтів можуть спостерігатися мігрені різної форми важкості.
2. Синдром Ландау – Клеффнера. Дана патологія супроводжується раптовою втратою мови у дитини 5-7 років. При цьому хворі перестають говорити та розуміти те, що говорять оточуючі. Це часто супроводжується судомними нападами.
3. Синдром Ретта. Хвороба виникає у дитячому віці, вражає переважно дівчат. До розвитку першого симптому, а саме, м’язової слабкості, дитина розвивається нормально. Далі спостерігається розвиток тяжкої розумової відсталості. Характерним є стереотипні рухи верхніх кінцівок, таких як заламування та потирання рук.
4. Синдром Веста. Даний епілептичний синдром характеризується розвитком у віці 4-8 місяців. Він починається судомними нападами після сну або прийому їжі. Судоми часто мають вигляд затвердіння рук і ніг, мимовільного згинання тіла. Цікавим є те, що після п’ятирічного віку дитина або видужує, або хвороба переходить в іншу форму епілепсії.
5. Синдром Дживонса. Характеризується сіпанням повік та короткочасними втратами свідомості, що можуть переростати в судомні напади.
6. Синдром Драве. Даний синдром характеризується появою в дитини частих фебрильних судом (ті, які виникають на тлі підвищеної температури). Крім нападів, можуть спостерігатися розумова відсталість, гіперактивність дитини та мовні порушення. Захворювання носить спадковий характер.
7. Синдром Акарді. Характеризується повною відсутністю мозолистого тіла, структури, що об’єднує дві півкулі головного мозку. Також супроводжується судомними нападами.
Іноді диференційна діагностика хвороб може бути дуже схожою до детективної історії на кшталт романів Агаті Крісті. Все ускладняється різноманітністю проявів та величезною кількістю атипових форм тієї чи іншої недуги. Але кожен лікар має пам’ятати, що можна звернутися за допомогою до спеціаліста в іншій галузі, який досконало знає свою справу та спеціалізацію. На превеликий жаль, одна людина не в змозі осягнути всю медицину з різноманітністю проявів патологій. Згадайте, навіть геніальний доктор Хаус мав свою команду професіоналів.
