Кидаю кар’єру художника заради медицини

Як не зійти з розуму при виборі професії? Як зрозуміти ким хочеш бути? Що робити, якщо маєш мільйон хобі, які добре виходять?

Такі питання мене хвилюють вже декілька років. За цей час у мене знайшлись думки, якими хочеться поділитись.

Дисклеймер.

Все, наведене в довгочиті не треба сприймати, як 100% працюючі поради. Це те до чого прийшла я, ви-ж можете прийти до зовсім інших висновків. Сподіваюсь комусь буде корисно і допоможе з цим нелегким вибором.

Думка № 1

Не все, що у тебе добре виходить має та може стати роботою. Приведу тут приклад зі свого життя:

Я гарно малюю і вже отримала професію “Живописець. Флорист”. Я мріяла заробляти малюванням. Отримавши таку можливість, я зрозуміла, що ненавиджу малювати те, що треба замість того, що хочу. На фоні довгої роботи в такому режимі я швидко вигоріла. Тепер це тільки хобі.

Думка № 2

Щоб краще зрозуміти треба спробувати. Ця думка виходить як висновок з минулої історії. Хочете- поступіть, навчіться, спробуйте, зрозумійте чи треба воно вам. Помиляйтесь, це корисний досвід. Ніколи не пізно змінити життя в інше русло. Друга повчальна історія з життя:

У 9му класі я мала поступати в спортивну академію, але у мене відняли таку можливість. Через це у мене не було досвіду, який би показав чи моє це призвання. А тепер я вже не можу дізнатись про це за станом здоров’я.

Думка № 3

Ваше минуле носить в собі відповідь на всі ці питання. Іноді просто згадавши ким ви хотіли бути в дитинстві, цікаві вам предмети зі школи та інші спогади вже можна знайти відповідь для себе. По традиції історія:

Є тема, в якій я просто душніла. Не терплю помилок і мітів, які її стосуються. Медицина цікавила мене зі школи. В початкових класах я із захопленням чекала початку курсу біології, а згодом потрапила в профільний біологічний клас. Там була поглиблена анатомія, яку я хапала на льоту. Чомусь довгий час я ігнорувала цю тему як майбутню професію, а тепер навіть дивлячись на малюнки почала розуміти чому постійно малюю людей, скелети і вчу художню анатомію.

На цьому все. Діліться своїми порадами та думками в коментарях.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Біла птаха
Біла птаха@ptaha

Ділюсь знаннями і надбаннями

5.9KПрочитань
7Автори
48Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Ідея, варта зусиль

    Нещодавно я дещо збагнула. Я маю певне коло знайомих геймерів, що в будь якій незрозумілій ситуації при проходженні гри звертаються до російської інфобази по іграм wiki fandom. Це відбувається за браком української інфобази по іграм, тож варто було б об'єднатись і створити.

    Теми цього довгочиту:

    Ідея
  • Рецепт культового твору (роздуми)

    Одного безтурботного вечора я задумалась, що в творах є такого, що робить їх безсмертною класикою.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Банальні поради, щоб стати не банальним письменником.

    Я пишу з 7 років свого життя. Комікси, вірші, оповідання стали частиною мого життя і змусили адаптувати себе і свої навички до створення художньої літератури. Ось кілька речей, які можливо врятують ваше письменницьке життя від чергового застою і недописаних шедеврів.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Вам також сподобається

  • Моя країна в моїх руках

    Дисклеймер: ця стаття і привела мене в Друкарню, писала я її для конкурсу про який забули всі, включно із організаторами, що мені здалось несправедливим, і навіть трохи обурливим. Це одна з не багатьох моїх закінчених робіт, того буду вдячна за конструктивну критику.

    Теми цього довгочиту:

    Думки

Коментарі (8)

З приводу першого пункту дуже влучно сказано. Загалом, коли людині подобається щось робити, то їй подобається тільки приємна та цікава частина. А робота це ще купа не дуже приємної бюрократії, комунікації з клієнтами та колегами, графік, дисципліна тощо. Нікому не платять за те, що йому умовно подобається малювати. Платять за виконане у термін та якісно замовлення та за вміння. І всім срати, подобається вам чи ні. Взагалі вважаю проблемою сучасну романтизації праці та заробітку на проживання.

Вам також сподобається

  • Моя країна в моїх руках

    Дисклеймер: ця стаття і привела мене в Друкарню, писала я її для конкурсу про який забули всі, включно із організаторами, що мені здалось несправедливим, і навіть трохи обурливим. Це одна з не багатьох моїх закінчених робіт, того буду вдячна за конструктивну критику.

    Теми цього довгочиту:

    Думки