Ян, Січень 26, 2023 (Публікація в тг каналі). Липень 8, 2023
Перше що я скажу, це констатую факт: дуже складно почати огляд та написання статті по цьому тайтлу; хоча я знав що стаття по BLAME буде в рази коротшою за статтю по Матриці, але тут просто хочеться сказати: йди та прочитай мангу, ти ніколи в житті нічого подібного не бачив/ла (забігаючи вперед - навряд чи й побачиш), чєл, чєліня, реально, тут або нічого не казати, або казати замало)01 Я, як бачите, обрав другий варік. І.. ні, це не дифірамби манзі, попри всі рази, коли вам буде так здаватися, їх тут немає. Як я сказав, - констатація факту. А тепер, поїхали.
Глава за главою.. somewhat later.. ти читаєш вже на спортивному інтересі аби, сука, просто зрозуміти що взагалі відбувається. Загалом, десь на цьому моменті +- в залежності від сили волі та зацікавленості багато хто скіпає такий тайтл нахуй, бо це ну, навіщо? не цікаво. де персонажі, долі, мєсіво, сюжетка, підтексти? ЩО ВЗАГАЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ!? Але не у випадку з BLAME. Так, гостовий любитель жанру або ж просто делбік-кочівник що в екзотичному угарі пошуку вже ексклюзивного угару шо бродить по просторах інтернету десь о 4-5-тій ранку(?) надибавши щось дивне чіткануть залишається на.. ну, порівняно з іншим "трешем", довше, якщо це буде BLAME, бо цей тайтл без перебільшення тримається на своїй атмосфері що просякнута відчуттям лімінальних просторів. Та й, якщо витримати та придивитись, і персонажі і долі і сюжетка з підтекстами тут є. Про мєсіво я взагалі мовчу, бо дінаміка цього тайтлу ... хєхє, оСоБлИвА. І давайте розберімось, якого Кіллі тут відбувається і до чого тут Ерго Проксі?9?
Спойлери? ТАК, але тільки сетингові.
"МОЖЛИВО НА ЗЕМЛІ. МОЖЛИВО У МАЙБУТНЬОМУ"
ОДРАЗУ (ой, щас, вимкну верхній регістр, сєк (хоча при розмові про BLAME всередині все клекоче тільки їм)) хочу віддати належне автору манги за цей стиль - ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ, гротескна мовчазна атмосфера, багато, дуже багато ЧОРНОГО та штрихування. Anyway, зазначу також що я не фАнАт манги/аніме BLAME (так, ви не повірите, але є адаптація цього артхаузу зі світу і так не дуже популярного постапок постпанку. Було декілька спроб ахах, але про це аж у кінці), але все що я пишу не є перебільшенням або свідомим/не свідомим прикрашанням та я справді віддаю велику шану цьому тайтлу. Так от.. от такими літерами й таким заголовком / слоганом що ви прочитали вище зустрічає нас у 1996 році єбейша постапокаліптична постпанківська футуристично-готична хайтек дарк вайб манга. Так, тут написано саме те шо я хотів написати, нічого зайвого. По порядку.
Постапокаліптична? Дійство відбувається після занепаду цивілізациї у далееееееее(error) майбутньому на просторах якоїсь мегаахуєвшої постройки іменованої "місто", або ж "мегаструктура". Крізь час та страждання стає зрозумілі базові очєркі сетингу: Колись давно вірус знищив людей, залишились тільки машини що запрограмовані на будівництво та захист "міста", яке вони вже багато років розширяють. На початок сюжету це місто сягає розміру приблизно Сонячної системи(!?1?7). Головний герой манги, на ім'я Кіллі - невідомо хто, може кіборг, може людина-кіборг, може щось геть інше, - манга не дає відповіді на запитання, та й взагалі не охоче дає відповіді на будь-які запитання, так, забудьте до бісової матері), ви не туди потрапили! Ми бачимо тільки як це ""створіння"" що виглядає як людина блукає просторами цієї агрохуйної забудови з надсильною зброєю, якої, чомусь, в інших немає (насправді, ну, є, в деяких, але... мм, читай далі), та шукає так звані мережеві термінальні гени, які давно загубилися. Вони потрібні для того, аби ввести їх в "програму машин-будівельників" та отримати доступ до їх керування. Що далі буде робити Кіллі з цим теж невідомо. Виглядає так, наче він запрограмований на це. Шоо? Нах.. WTF? Розумію.
Насправді окєй.. Це не зовсім так..
Ніхэй Цутому - автор манги - створив також "NOISE" (ШУМ) - передісторію BLAME, - у 2001 році, а ще "NSE: Net Sphere Engineer" (Інженер Мережевої Сфери), - у 2004. Де, у ШУМ, - пояснюється багато незрозумілих (таких, які приходилося докумекувати самостійно) моментів із BLAME, - що за вірус, хто такі Хранителі, хто такі Будівельники і чому вони не припиняють будівництво, хто такий сам Кіллі, - що на початку постає наче людина озброєна тією самою ідеєю фікс та + ще ну, просто пістолетиком що АНІГІЛЮЄ НАХУЙ ВСЕ У ЩО ПОПАДАЄ В РАДІУСІ КІЛОМЕТРІВ, - а сприймається скоріш як персона, та багато чого ще цікавого.. звідти можна вичерпнути. А в Інженері Мережевої Сфери навпаки, продовжує історію BLAME, розкриваючи її з нової сторони. Тож, звісно, я не буду вдаватися у подробиці та обсмоктувать сюжетку на пОвНоМу СєРйОзІ, БО БЛЯТЬ, ПОВІРТЕ, вона коштує того, аби дізнатися самим (або зламатись та подивитись відосік огляд на ютубі, які як завжди наклєпалі всі, кому не лінь. Я вас знаю), але я додам, що сама манга, найдовша з них, - BLAME - оригінал, - я блять ще раз нагадаю, 96-го року! - читається за 1,5 - 2 години. Так, всього лише. Шум та ІМС в рази швидше, бо вони коротші.
АЛЕ! Прєлєсть, м'якуш, смоківниця, сік, сіль, оксамит манги BLAME зовсім не у сюжеті. Так, зараз Ніхєй вже визнаний нєєбаца майстер-фантаст, але я пишу цю статтю не через його внесок у культуру у вигляді останніх робіт що наробили йому намана хайпу, а саме через цю першу, дебютну його роботу. BLAME вражає в першу чергу трьома речами - китами, якими Ніхєй зносить дах дуже швидко навіть вИбАгЛиВиМ потрєблятілям:
1
ВІДСУТНІСТЬ НАХУЙ будь-якого тексту, який тобі довго пояснює, розжовує та кладе до ротика, аби ти, неуважний читач усе зрозумів - мотиви, самих персонажів, сюжет (бісить). Ніхуя. Як я й казав, ти дуже довго не будеш розуміти якого курдуплика відбувається на цих розворотах манги перед твоїми очима о 4-5-тій ранку(?). І це до речі перша схожість з Ерго Проксіком. Але звісно тут є діалоги, lol, не насталькі все.. (постав будь яке своє слово). Проте ти - читач - лише спостерігач. Твої очі такі ж загублені, як і цей світ "мегаструктури", по якій блукає головний герой у пошуках чогось аби зробити щось, аби щось інше щось блять там(??!). Уважний ж читач зрозуміє рівно стільки, скільки потрібно аби "викупити". І саме за це, такий невибагливий підхід (а справжня манга, на мою думку, саме так і повинна виглядати, бо це жанр візуального мистецтва в першу чергу, а не, блять, текстового. До того ж, головний герой - Кіллі - транспортний засіб для історії, набагато більше робить, ніж каже, що.. про нього.. багато говорить..) мєгаструктурний респект Ніхєю Цутомі.
2
... САМІ РОЗВОРОТИ. Деталізація навколишнього світу, "задніки", фони - це щось із чимось. Вражає - яєбу. Футуристично-готичний хайтек світ промальований у фірмовій стилістиці автора. Це й не дивно, бо він архітектор(!1) за освітою. Цей незрозумілий неосяжний ..пустий.. світ хуйзнанаскільки стародавнього майбутнього теж викликає асоціацію з таким ж насправді покинутим світом в Ерго Проксі. І так, саме стародавнього майбутнього, бо сетинг BLAME викликає такі ж враження як стародавні легенди, міфи, якщо можна так сказати. Але при цьому ти знаєш що знаходишся набагато-набагааааато попереду від сучасності.
3
Атмосфера. Страх, відчуження, голод, апатія, безнадійність, пустота. Цими епітетами легко описується світ що намалював нам Цутому Ніхєй в циклі BLAME > NOIZE > Net Sphere Engineer. Гробова тиша, бездушні роботи, пусті й наповнені небезпекою багатокілометрові пустирі холодного зчленування дротів і металу що утворюють такий собі, з вашого дозволу, мінімалістичний гігантизм. Майже все у цьому світі неживе. Я думаю що не збрешу, якщо скажу що це найоригінальніший апок з тих, що доводилось бачити в аніме або манзі, тим паче - фільмах. Хоча здавалось б, д̶о̶ ̶ч̶о̶г̶о̶ ̶т̶у̶т̶ ̶я̶д̶е̶р̶н̶а̶ ̶в̶і̶й̶н̶а̶ ̶3̶-̶т̶ь̶о̶ї̶ ̶с̶в̶і̶т̶о̶в̶о̶ї̶ все це окремо ми десь бачили або читали: Не НаЙбІлЬш РаДіСнЕ кібермайбутнє зі своєю філософією, своєю атмосферою, своїми принципами.
Роботи, що людиноподібні та ті що не зовсім - викликають асоціації з нескінченою чумою, роєм сарани що прагне поглинути увесь вільний простір. Або ж самі люди які втратили сенс життя, вони просто існують, виживають з потухлими очима розчаровані та втомлені. Місцями людей від тих самих роботів складно відрізнити (привіт Привид в обладунках👋🏻). І саме це створює потрібний настрій, той самий дарк вайб, ту саму атмосферу, тягучу, пронизливу, постійно наростаючу і відчутну як гул білого шуму...
Виживання - це взагалі одна з основних ідей BLAME, яка формує атмосферу цілковитого відчуження, такого, знаєте, привабливого піздєца. Сетинг тут неймовірно сірий/чорний, готичний, в'язкий як невблаганна лавина з дьогтю, що обволікає тебе на найперших кадрах і не відпускає до самого кінця.
Цікаво також те, що в манзі відсутній основний принцип кіберпанку, відомий як Крітерій Дозуа, - хайтек лоулайф (високі технології, низький рівень життя). В BLAME практично відсутні соціальні взаємодії й класові прошарки. Тобто він ближче до піджанру постапокаліпсис постпанк, - коли всі війни давно пройшли, а по руїнах світу залишилися бродити останні люди та кіборги.
Загалом, BLAME та NOIZE надають більше уваги діям, розвитку руху історії, без зайвих діалогів, страху оступитися, рисовка ритмічно синхронізує сюжет та графіку. Велика кількість штрихів, глибокий тон в більшій частині манги й загальний гротескний дизайн - виділяють BLAME на ряду з будь-якою іншою мангою на фантастичну тематику, вселяючи відчуття деякої неминучості того, що відбувається. BLAME - апофеоз дивини та самобутності. А що стосується читача, який захоче долучитися до лику "посвячених".. нууу))) він, чи вона має розуміти що манга ВЗАГАЛІ не має поняття притерпітися освоїтись вжитися, ЇЇ ПРОСТО ПОТРІБНО ЧИТАТИ не дивлячись ні на що, без, блять, зайвих запитань, окей?.
Тепер що стосується адаптацій. Хкмм.) Як я і сказав, декілька спроб. ““СЕРЙОЗНІ ДЯДЬКИ З СЕРЙОЗНИХ СУКА СТУДІЙ”” звісно ж не хотіли так резикувати віддаючи свої щєкілі на адаптацію, по-перше, ще не те щоб маловідомого, але точно адерґраундського тайтлу, а по-друге, такого, м'яко кажучи, напрочуд дивного з усіх з яких не поглянь сторін (гаманця), як BLAME. І їх можна зрозуміти (якщо не брати в рахунок те, що я взагалі весь світ не розумію (серцем та мисленням)). Але, те що вийшло.. треба віддати належне, порівняно з багатьма іншими адаптаціями манг, на мою особисту думку, та, до речі, на думку абсолютної більшості фанатів, адаптація BLAME взагалі одна з найкращих робіт у sci-fi жанрі. Як виявляється, Ніхєй Цутому зробив неймовірне - малюючи цю мангу, створив у 2D те, що при адаптації можна передати тільки у 3D. Парадокс. Вона з'явилася на стримінг-платформі Netflix у 2017 році та охоплює в собі завязку оригінальної манги, лор та головного персонажа. Все інше.. еее.. ну, інакше, бо, як ви здогадалися, гроші на повноцінну адаптацію ніхто не дав))сука)9. Це повнометражний фільм; я не буду казати те, що ви й так розумієте. І, звичайно ж ви теж знаєте! А ще було пару ОВ по BLAME, але їх якість дуже сумнівна, тож і казати про це нічого не буду.
Так нє, падажжі. Тема сісєк не розкрита (завжди ненавидів цю фразу), де зв'язок з Ерго Проксі про який ти розпинався на каналі та з титаном кіберпанку - Привидом в обладунках?
*зітхання* .. Окрім очевидних відсилок у тексті цієї статті, всі ключові особливості BLAME наявно присутні у Ergo Proxy та Ghost in the Shell. Лімінальні простори, дивний великий відкритий світ, занепад цивілізації, живі роботи, та звісно ж впертий ідеяфікснутий головний персонаж. Аніме-серіал Ergo Proxy вийшов у світ у 2006 році. І хоча манга Ghost in the Shell у 1989 році, проте її аніме адаптація у своєму культовому вигляді (оригінальна манга СИЛЬНО відрізняється за атмосферою та подачею) з'явилася у 1995 році. І тут складно насправді сказати про вплив того чи іншого тайтлу один на одного, але факт того наскільки вони перегукуються між собою важко заперечувати. Окрім того, зараз Ніхєй Цутому хоча й визнаний майстер, саме BLAME першим перевернув гру у класичному жанрі постапоку та кіберпанку показавши те, наскільки дивним незрозумілим але й цікавим може бути така направленність жанрів, повністю об'єднавши їх у несамовитий калейдоскоп концепцій.
Дякую за прочитання🙏
