Я просто обожнюю тримати свого читача в напрузі!) обожнюю грати на нервах, викликати моторошні думки та невпевненість у собі.
Це відчуття можна прирівняти до отримання кайфу від якихось препаратів) Бо ти приміряєш на себе роль Бога - Творця, який наче ляльковод грається зі своїми “дітьми“)
Отже, Suspense з англ. – невідомість))
Один із прийомів у художній літературі, що використовується для привернення та утримування уваги читача через тривожну невизначеність, напружене очікування, острах невідомого, передчуття чогось (переважно, жахливого), яке зростає.
Уява читача – наймогутніший союзник письменника у створенні саспенсу!
Ноель Керролл, «Філософія жахіть або Парадокси серця»: «…Недивним є той факт, що літературний прийом, так тісно пов ’язаний із первинними інстинктами, налічує стільки ж років, скільки і сама людська думка. Жахливе, фантастичне зустрічається у фольклорі різних країн і народів. Пов’ язано це з низьким ступенем вивченості навколишнього світу на момент виникнення фольклору. Все невідоме лякало людину, а пройшовши крізь призму її уяви – знаходило фантастичні форми. У більшості своїй воно (жахливе і фантастичне) набуло форми хронік, балад, казок. …»
Саспенс є ключовим компонентом розважальних оповідань. Ефект саспенсу створюється в оповідях з такими сценаріями, у яких персонаж потрапляє напружену ситуацію з потенційними альтернативними результатами. До розуміння терміну саспенс можна підходити двома способами:
1. Саспенс як структура дискурсу наративної послідовності, що містить початкову подію, затримку результату та кінцеву подію;
2. Саспенс як відчуття напруги, яке є моделлю досвіду в аудиторії, що характеризується високою інтенсивністю побоювання чи страху та надії, а також підвищеною концентрацією уваги та прогнозним висновком. Важливими передумовами саспенсу є високий ступінь залученості персонажа та значна цінність результату. Емпатія та контремпатія читача є важливими психологічними процесами, без яких саспенс практично неможливий. Затримка результату є ефективним інструментом для нарощування напруги під час сцени напруги. Насолода від саспенсу пояснюється в теоріях про ескапізм, про передачу збудження та частково в теорії соціального порівняння.
Саспенс виникає не лише у зв’язку зі страхом, небезпекою чи загрозою смерті. Може виникати в конфліктах, коли за сюжетом має місце певна конкуренція і приз (наприклад, скарби), у якій перемога героя, якому ми співпереживаємо, опиняється під загрозою, навіть якщо він змагається не за життя, а за щось матеріальне або нематеріальне, але цінне для нього, наприклад,за відновлення свого доброго імені, чи за якісь стосунки. Саспенс також може виникати при загрозі викриття чогось негарного.
Саспенс досягається за рахунок ефектів, які викликають:
Змішані емоції – може бути страх, тривога, хвилювання, але обов’язково – інтерес, цікавість. Саспенс без емоцій неможливий взагалі. Емоції персонажів краще передавати, використовуючи усі органи чуттів, а не лише зір і слух.
Передчуття чогось (найчастіше поганого чи страшного) – але передчуття, а не знання, коли ніщо не гарантує настання події, що наближається, ні результату чи наслідків.
Безпорадність – читач відчуває наближення катастрофи і не може вплинути, і розуміє, що ніхто не вплине. Тут важливо, щоб для читача ця катастрофа теж була страшною, щоб він співпереживав героєві.
Більше про саспенс чекайте вже згодом))
Не забуваємо про донати за цікаву інфу)
А ще дуже рада буду за ваші коментарі стосовно даної теми)
