Назви населених пунктів можуть залежати від дуже різних обставин — річок поблизу, характерних місцевих особливостей, імен засновників або, значно рідше, імен відомих людей. Ось сьогодні я вам і розповім про те, які відомі люди увічнені в назвах наших міст.
Алчевськ (Луганщина)
Алчевськ розташований ув Алчевському районі Луганщини при річці Довгій на нині окупованій частині території України. Заснований він у 1895 році та спершу мав назву Юр’ївка, хоча ще до того на його місці було селище Жилівка. У 1903 році селищу надано назву Алчевськ (згодом також Алчевське), на честь Олексія Алчевського.
Олексій Алчевський (1835, Суми – 1901, Санкт-Петербурґ, Росія) – український підприємець, активіст і меценат. Заснував головний завод тодішньої Юр’ївки та низку заводів Маріуполя. Доволі часто його взагалі називають засновником міста, хоча я б це назвав художнім перебільшенням, втім ролю в розбудові Алчевська він зіграв дійсно визначну.
Втім уже в 1931 році совєтська окупаційна влада перейменовує місто на Ворошилівське (згодом також Ворошиловськ), на честь Климента Ворошилова.
Маршал Климент Ворошилов (1881, Лисичанськ, Луганщина – 1969, Москва, Росія) – совєтський військовик і політик.
У 1961 році назву міста змінили спершу на Металогірськ, а потім на Комунарськ. Уже в 1991 році проведено місцевий референдум, на якому більшість містян підтримала повернення історичної назви на честь Алчевського, яке в 1992 затвердила Верховна Рада України. Це стало одним із перших проявів декомунізації після відновлення незалежности України.
Бунге (Донеччина)
Бунге розташоване в Горлівському районі Донеччини при річці Булавині на нині окупованій частині території України. Засноване в 1908 році і назване на честь Миколи Бунґе.
Академік Микола Бунґе (1823, Київ – 1895, Пушкін, Росія) – український і російський економіст і політик. Прем’єр-міністр Росії (1887-1895). Ректор Київського університету Шевченка (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880). Академік Російської академії наук (1881).
У 1924 році совєтська окупаційна влада перейменувала Бунге на Юнком, що розшифровувалося як “Юний комунар”.
У 1965 році окупаційна влада перейменувала Юнком на Юнокомунарівськ. Історичну назву місту повернено в рамках декомунізації в 2016 році.
До речі, цікавий факт про Бунге: у цьому місті в 1979 році стався підземний ядерний вибух, що його організувала совєтська влада з метою зниження напруги в гірничому масиві. Цієї мети було досягнуто, втім це мало катастрофічні наслідки для місцевої екології. У 2018 році окупаційна російська влада повідомила про своє рішення затопити шахту, в якій стався ядерний вибух. Це рішення обернулося би більшою катастрофою, ніж сам вибух, позаяк опромінена вода потекла б до незаражених річок. Наразі невідомо, чи втілили окупанти цей задум.
Горлівка (Донеччина)
Горлівка розташована в Горлівському районі Донеччини при річках Балці Залізній, Корсуні та Лугані на нині окупованій частині території України. Заснована вона в 1770 році під назвою Государів Байрак. У 1869 році його перейменовано на Горлівку, на честь Петра Горлова.
Петро Горлов (1839, Іркутськ, Росія – 1915, Санкт-Петербурґ, Росія) – російський інженер і архітектор. Він виявив у нинішній Горлівці поклади кам’яного вугілля та зорганізував там його видобуток. Пізніше багато років прожив в Україні і навіть був членом міської думи Харкова. У російських джерелах подекуди названий “батьком російського Донбасу”.
Гребінка (Полтавщина)
Гребінка розташована в Лубенському районі Полтавщини при річці Гнилій Оржиці. Заснована в 17 столітті під назвою Городище. Пізніше за невідомих обставин воно міняло назву спершу на Новосілки, потім на Нечаївку і Затінь, ну а насамкінець – на Тінь. У 1901 році Тінь об’єднано з прилеглою залізничною станцією Петрівка, відтак обидва об’єкти перейменовано на Гребінку, на честь Євгена Гребінки.
Євген Гребінка (1812, с. Мар’янівка, Полтавщина – 1848, Санкт-Петербурґ, Росія) – український письменник і педагог. Друг Тараса Шевченка.
Докучаєвськ (Донеччина)
Докучаєвськ розташований у Кальміуському районі Донеччини при річці Сухій Волновасі на нині окупованій частині території України. Заснований у 1912 році під назвою Оленівські Кар’єри. У 1954 совєтська окупаційна влада переназвала місто на честь Василя Докучаєва.
Професор Василь Докучаєв (1846, пр. Мілюково, Росія – 1903, Санкт-Петербурґ, Росія) – російський геолог і ґрунтознавець. Жодного примітного зв’язку як з Україною загалом, так і з Донеччиною зокрема, не має.
Єнакієве (Донеччина)
Єнакієве розташоване в Горлівському районі Донеччини при річці Кринці на нині окупованій частині території України. Засноване в 1782 році під назвою Федорівка. У 1898 році його перейменували на честь Федора Єнакієва.
Федір Єнакієв (1852, Санкт-Петербурґ, Росія – 1915, Москва, Росія) – український інженер. У 1895 році він заснував Єнакіївський металургійний завод – головне підприємство міста. З 2014 року воно припинило свою роботу.
У 1928 році совєтська окупаційна влада перейменувала місто на Рикове, на честь Олексія Рикова.
Олексій Риков (1881, Саратов, Росія – 1938, Москва, Росія) – совєтський політик. Прем’єр-міністр Совєтського Союзу (1924-1930).
Але вже в 1937 році Риков потрапив у немилість до владної верхівки і був заарештований, тож місто перейменували на Орджонікідзе, на честь Григорія Орджонікідзе.
Григорій Орджонікідзе (1886, с. Гореша, Грузія – 1937, Москва, Росія) – совєтський політик.
У 1943 році окупаційна влада повернула місту історичну назву, яку воно має донині.
Жовква (Львівщина)
Жовква розташована у Львівськім районі Львівщини, при річці Свині. Вперше згадується у 1368 році під назвою Винники. Сучасну назву надано в 1603 році, на честь Станіслава Жолкевського.
Гетьман Станіслав Жолкевський (1547, с. Туринка, Львівщина – 1620, с. Цецора, Румунія) – польський політик і військовик українського походження. У 1610 році війська Речі Посполитої під його керівництвом узяли Москву. Коли в 1588 році Винники перейшли в його власність, він розпочав велике розбудування міста.
У 1951 році совєтська окупаційна влада перейменувала Жовкву на Нестеров, на честь Петра Нестерова.
Петро Нестеров (1887, Нижній Новгород, Росія – 1914, с. Воля-Висоцька, Львівщина) – російський військовий і льотчик.
У 1993 році місту повернено історичну назву.
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ – адміністративний центр Франківщини, розташований при річках Бистриці Надвірнянській, Бистриці Солотвинській та Млинівці. Заснований у 1437 році під назвою Заболоття, а в 1662 році перейменований на Станиславів, на честь святого Станіслава.
Єпископ Станіслав Щепановський (1030, с. Щепанув, Польща – 1079, Краків, Польща) – польський католицький священник. Вважається покровителем Польщі.
Станиславів поза тим часто згадують у варіянтах Станислав і Станіслав. Це обумовлено різними мовними нюансами.
У 1962 році місто всупереч топонімічним традиціям української мови перейменовано на Івано-Франківськ, на честь Івана Франка.
Іван Франко (1856, с. Нагуєвичі, Львівщина – 1916, Львів) – український письменник і активіст. Неодноразово бував у Станиславові.
Каховка (Херсонщина)
Каховка розташована в Каховському районі Херсонщини, при річці Дніпрі, на нині окупованій частині території України. Заснована в 1791 році на місці зруйнованого давнього кримського міста Іслям-Кермена. Назва нового міста – на честь Василя Каховського.
Генерал Василь Каховський (1738 – 1794, Дніпро) – російський політик і військовий. Після анексії Кримського Ханства очолював утворену на його місці Таврійську область.
Нова Каховка (Херсонщина)
Нова Каховка розташована в тому ж-таки Каховському районі Херсонщини, при річці Дніпрі, на нині окупованій частині території України. Заснована в 1891 році під назвою Ключове. У 1952 році окупаційна влада перейменувала місто, надавши йому сучасну назву на честь того ж Василя Каховського.
Корсунь-Шевченківський (Черкащина)
Корсунь-Шевченківський розташований у Черкаському районі Черкащини, при річках Росі та Фосі. Заснований у 1032 році князем Ярославом Мудрим під назвою Корсунь.
У 1929 році окупаційна влада перейменувала його на Корсунь-Шевченківський, на честь Тараса Шевченка. Втім, до 1944 року дві назві вживалися паралельно.
Тарас Шевченко (1814, с. Моринці, Черкащина – 1861, Санкт-Петербурґ, Росія) – український письменник і художник, символ української культури.
Кривий Ріг (Січеславщина)
Кривий Ріг розташований у Криворізькому районі Січеславщини, при річках Інгульці та Саксагані. Заснований у 1734 році. Щодо етимології назви міста немає чіткої думки, проте є версія, що воно назване на честь Івана Ждана-Рога.
Іван Ждан-Ріг – український політик і військовий козацької доби. Вороже ставився до Москви. Вважається ймовірним засновником міста.
Кропивницький
Кропивницький – адміністративний центр Кропивниччини, розташований при річках Біянці, Інгулі та Сугоклії. Заснований у 1753 році під назвою Єлисавет, на честь святої Єлизавети, але разом із тим назва відсилала і до тодішньої однойменної російської імператриці.
Єлизавета (?, Хеврон, Палестина – ?) – біблійна постать. Мати Івана Христителя.
У 1784 році назву уточнено на Єлисаветград. У 1918 році влада Української Народньої Республіки перейменувала місто на Єлизавет, чого, звісно ж, не визнавали прийшлі згодом більшовики.
У 1924 році окупаційна влада перейменовує місто на Зінов’євськ (згодом також Зінов’ївське), на честь Григорія Зінов’єва.
Григорій Зінов’єв (справжнє ім’я – Овсій Радомисльський; 1883, Кропивницький – 1936, Москва, Росія) – совєтський політик.
Доволі скоро Зінов’єв потрапив у немилість до владної верхівки, відтак, попри відсутність офіційного скасування перейменування, місто в офіційних документах знову почали називати Єлисаветградом.
У 1934 році більшовики перейменували місто на Кірово, на честь Сергія Кірова. У 1939 році назву уточнили на Кіровоград.
Сергій Кіров (справжнє прізвище – Костриков; 1886, Уржум, Росія – 1934, Санкт-Петербурґ, Росія) – совєтський політик, один з головних організаторів сталінських репресій. У 1934 був убитий. Це вбивство використовувалося як привід для ще жорстокіших репресій.
У 2016 році місто одержало сучасну назву на честь Марка Кропивницького.
Марко Кропивницький (1840, с. Кропивницьке, Кропивниччина – 1910, Первомайськ, Миколаївщина) – український письменник і режисер. Місто зіграло величезну роль у його творчому шляху.
Лутугине (Луганщина)
Лутугине розташоване в Луганському районі Луганщини, при річці Вільхівці та Лутугинському водосховищі, на нині окупованій частині території України. Засноване в 1896 році під назвою Шмідтівка, від прізвища засновника.
У 1925 совєтська окупаційна влада перейменувала місто на честь Леоніда Лутугіна.
Професор Леонід Лутугін (1864, Санкт-Петербурґ, Росія – 1915, Ленінськ-Кузнецький, Росія) – російський геолог і активіст. Займався дослідженням вугільних покладів Донецького басейну.
Львів
Львів – адміністративний центр Львівщини, розташований при річці Полтві. Вперше згаданий у 1256 році, названий на честь Льва Даниловича.
Князь Лев I Данилович (1228 – 1301, Львів) – руський політик, син короля Данила. Існують дві версії заснування міста – що це зробив Данило і назвав його на честь сина, або що місто заснував сам Лев.
Миколаїв
Миколаїв – адміністративний центр Миколаївщини, місто-герой України, розташоване при річках Вітовці, Інгулі та Південному Бузі. Заснований у 1787 році під назвою Орош. Згодом перейменований на Воскресенське, а вже з 1789 року іменується Миколаєвом, на честь святого Миколая.
Єпископ Миколай Мирлікійський (270, міст. Каш, Туреччина – 343, Демре, Туреччина) – римський християнський священник, один із найшанованіших християнських святих.
Миколаївка (Донеччина)
Миколаївка розташована в Краматорському районі Донеччини при річці Сіверському Дінці. Заснована в першій половині 18 століття під назвою Червоний Бик, але згодом перейменована на Миколаївку на честь того ж-таки святого Миколая.
Олександрія (Кропивниччина)
Олександрія розташована в Олександрійському районі Кропивниччини при річці Інгульці. Вперше згадується в 1746 році під назвою Усиківка, згодом – Усівка. У 1758 році задля втілення імперського проєкту “Слов’яносербія”, до України, зокрема й до Усівки, масово переселяють сербів. У зв’язку з цим і поселення перейменовано на Бечею, на честь однойменного сербського міста. У 1784 році місто одержує нову назву – Олександрійськ, на честь онука Катерини II, а згодом російського імператора Олександра I. Згодом назву уточнено на сучасну.
Імператор Олександр I Романов (1777, Санкт-Петербурґ, Росія – 1825, Таганріг, Росія) – російський політик. Імператор Всеросійський (1801-1825).
Павлоград (Січеславщина)
Павлоград розташований у Павлоградському районі Січеславщини при річках Вовчій, Гніздці, Кочерзі та Самарі. Заснований у 1770 році як козацький зимівник, а згодом слобода. Мав назву Матвіївка на честь засновника міста – Матвія Хижняка. У 1779 році перейменована на Луганську, адже в цьому місті почав розташовуватись імперський Луганський пікінерний полк. Уже в 1784 році місто здобуло сучасну назву, на честь сина Катерини II, а згодом імператора Павла I.
Імператор Павло I Романов (1754, Санкт-Петербурґ, Росія – 1801, там само) – російський політик. Імператор Всеросійський (1796-1801).
У 2024 році профільний комітет рекомендував Верховній Раді перейменувати місто на Матвіїв, утім Верховна Рада двічі відхилила цю пропозицію.
Синельникове (Січеславщина)
Синельникове розташоване в Синельниківському районі Січеславщини при річці Вороній. Засноване в 1873 році як селище при однойменній залізничній станції. Названа ця станція на честь Івана Синельникова.
Генерал Іван Синельников (1741, Бирюч, Росія — 1788, с. Покровське, Миколаївщина) — російський політик і військовий.
У 2024 році профільний комітет рекомендував Верховній Раді перейменувати місто на Ріднопілля, втім Верховна Рада двічі відхилила цю пропозицію.
Скадовськ (Херсонщина)
Скадовськ розташований у Скадовському районі Херсонщини на узбережжі Джарилгацької затоки Чорного моря, на нині окупованій частині території України. Заснований у 1894 році та названий на честь засновника — Сергія Скадовського.
Сергій Скадовський (1863, Херсон — 1918, Скадовськ, Херсонщина) — український активіст і благодійник.
Старокостянтинів (Хмельниччина)
Старокостянтинів розташований у Хмельницькому районі Хмельниччини при річках Ікопоті, Случі та Шахівці. Заснований у 1525 році під назвою Колищенці. У 1561 році, після переходу поселення у власність Костянтина Острозького, місто стало зватися Костянтиновом на його честь. У 1632 році після заснування села Новокостянтинова перейменований на Старокостянтинів.
Князь Костянтин Василь Острозький (1526, Турів, Білорусь — 1608, Острог, Рівненщина) — український маґнат і благодійник.
Тернопіль
Тернопіль — адміністративний центр Тернопілля, розташований на річці Сереті. Заснований у 1540 році як Тарнополь і названий на честь засновника міста — Яна Тарновського.
Гетьман Ян Амор Тарновський (1488, Тарнів, Польща — 1561, с. Вевюрка, Польща) — польський політик і військовик. До слова, Тарновський — тесть Костянтина Василя Острозького.
Хмельницький
Хмельницький — адміністративний центр Хмельниччини, розташований на річках Кудрянці, Південному Бузі та Плоскій. Вперше згадується в 1431 році під назвою Плоскирівці. Ця назва походить від власне річки Плоскої. З часом вона видозмінювалася — спершу Плоскирів, а потім Проскурів.
Сучасну назву місто отримало у 1954 році, на честь Богдана Хмельницького.
Гетьман Богдан Зиновій Хмельницький (1596, с. Суботів, Черкащина — 1657, Чигирин, Черкащина) — український політик і військовик. Гетьман Війська Запорозького (1648-1657). У 1654 році підписав Переяславські угоди, що передбачали союз України з Московією.
Совєтська історіографія подавала ці угоди як “возз’єднання двох братніх народів”, тож до трьохсотлітнього ювілею підписання угод Україною прокотилася хвиля перейменувань на їхню честь. Так, місто Переяслав стало Переяславом-Хмельницьким (нині знову просто Переяслав), а Наводницьке шосе в Києві стало проспектом Возз’єднання (нині проспект Соборности). Так під неї потрапив і Проскурів.
Шептицький (Львівщина)
Шептицький розташований у Шептицькому районі Львівщини на річках Бузі та Солокії. Заснований у 1692 році під назвою Кристинополь (згодом також Кристинопіль, Христинопіль) на честь дружини засновника міста Фелікса Потоцького.
Під совєтську владу місто потрапило лише в 1951 році, під час нелеґітимного обміну територіями між СССР і Польщею. Тоді до Польщі перейшло українське місто Устрики-Долішні. Одразу після цього окупаційна влада перейменувала Христинопіль на Червоноград. У 2024 році місто одержало сучасну назву на честь Андрія Шептицького.
Митрополит Андрей (Андрій) Шептицький (1865, с. Прилбичі, Львівщина — 1944, Львів) — український католицький священник і богослов. Справив великий вплив на українську громадську думку на Галичині, підтримував боротьбу за українську незалежність.
Щолкіне (Крим)
Щолкіне розташоване в Керченському районі Криму, на узбережжі Озівського моря. Засноване в 1978 році як місто-супутник Кримської АЕС (її так і не добудували). Назване на честь Кирила Щолкіна.
Кирило Щолкін (1911, Тбілісі, Грузія — 1968, Москва, Росія) — російський фізик. Займався створенням совєтської атомної бомби. Був першим керівником російського ядерного центру Челябінськ-70 — закритого таємного міста (нині це місто Снєжинськ).
Висновки
Висновок, який можна зробити, — що українська топоніміка досі лишається доволі сильно росіянізованою, але тим не менше є міста, історію назв яких дуже цікаво вивчати. Маю надію, що Горлівка, Докучаєвськ, Каховка, Павлоград, Синельникове, Щолкіне та деякі інші міста, що досі зберігають свої імперські та комуністичні назви, будуть перейменовані в найближчій перспективі.
