Фермери у Франції, Бельгії, Німеччині, Італії та інших країнах Європейського Союзу цієї зими влаштували вийшли на протести, скаржачись, що дії національних урядів та Європейського Союзу знижують добробут працівників сільського господарства і загрожують європейському аграрному сектору економіки.
Труднощі селян проявилися більше на тлі вторгнення Росії в Україну, що вилилося в коливання цін на енергію, сировину та продукцію.
Російська війна також різко змінила потоки зокрема українського збіжжя, експорт якого обмежений російським блокуванням українських портів та загрозами у Чорному морі.
Учасники європейських протестів блокують автошляхи, влаштовують пікети з наметами й вогнищами і залучають на свій бік політиків та активістів.
Вони стверджують, що закупівельні ціни на агропродукцію занадто низькі в той час, як зростає вартість витрат на пальне для сільськогосподарської техніки, на електроенергію, добрива, насіння тощо.До переліку проблем фермери додають також дії спрямовані на зменшення впливу сільського господарства на довкілля в умовах змін клімату.
"Є питання доходів і зрозуміло, що французькі фермери заробляють небагато. Друге, і це дуже французька проблема, в нагромадженні правил, норм і всього, що фермерів змушують виконувати. А третє - це реакція на негативне ставлення до сільського господарства з боку мешканців міст, споживачів, які водночас хочуть більш натуральних продуктів, що вони були прямо з ферм тощо, але не готові платити за це", - пояснив агенції Reutetrs французький економіст Філіп Шалмін.
Провідним чинником аграрної політики у Європі є система субсидій та правил Європейського Союзу, яка жорстко регулює, а також підтримує агросектор.
Але тепер щораз гучніше лунають твердження, що система потребує великих змін.
Українське питання
Україна з 2016 року має з Європейським Союзом угоду про зону вільної торгівлі й асоціацію, а 2023 року стала кандидатом на членство в ЄС і має розпочати процес переговорів про вступ, що ймовірно триватиме кілька років.
Україна ще не є частиною спільного європейського ринку, але після відкритого російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС скасував низку обмежень на імпорт з України.
Єврокомісія зокрема сприяла створенню так званих коридорів солідарності для допомоги експорту українського збіжжя та інших товарів через Європу.
Такі дії викликали невдоволення представників агросектору насамперед в сусідніх з Україною країн ЄС, де скаржилися на те, що названо напливом українського збіжжя та іншої українською продукції та падінням цін на ринку.
П’ять держав: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія всупереч рішенням Європейської комісії 2023 року запровадили односторонні заборони на імпорт українського збіжжя і вони досі, окрім Румунії, зберігають їх.
Ті країни підкреслюють, що заборони імпорту не стосуються транзиту з України до інших країн.
Фермери і зокрема учасники протестів у країнах західної Європи зокрема у Франції також висловлюють побоювання наслідками надходження на їхні ринки продукції українських виробників, яка може бути дешевшою і вигравати конкуренцію.
“Ми побоюємося, бо вони не мають таких регуляцій як у нас. Для споживачів це буде дешевше. Отже, яке борошно тощо візьмуть споживачі, або компанії? Звичайно те, що дешевше”, - цитує агенція AP французьку фермерку Стефані Фламент, яка вирощує зернові та буряки недалеко від Парижа.
Президент Франції Еммануель Макрон 30 січня сказав, що розуміє труднощі європейських селян і хоче допомогти їм:
"На європейському рівні нам треба мати політику, яка відповідає захисту продовольчого суверенітету... Ми попросили Єврокомісію про кілька конкретних речей. Перше - чіткі заходи щодо імпорту з України, бо ми зараз маємо обсяги й кількість, яка дестабілізує європейський ринок, коли йдеться про курей чи збіжжя..."
