Економісти та соціологи давно дискутують на тему якісного виміру економічного розвитку країни. Річ у тім, що якщо ви не можете виміряти щось у числах / показниках / оцінках, ви не можете порівняти це між собою. До прикладу, як ви можете зрозуміти, що в Україні відкрити бізнес важче, ніж у США без використання статистики? Одиничні випадки вам не допоможуть, тут потрібно знайти можливість виразити легкість відкриття бізнесу за допомогою чисел або стандартизованих оцінок людей. Після отримання даних все стає дуже просто - там де показник більший / менший, там і краще. Чи не так?
Сьогодні ви зрозумієте, чому більшість економістів використовує ВВП як основний показник економічного зростання країни, які недоліки він у собі має, до чого тут Симон із Харкова та які альтернативні показники могли б залатати прогалини ВВП.
Для початку, що таке ВВП?
ВВП (Валовий Внутрішній Продукт), англійською GDP - це досить простий в розумінні, але НЕ легкий в створенні та правильній інтерпретації показник економіки певної країни / союзу.
Теоретично, він відображає на яку суму в країні придбали / продали товарів або послуг. Тобто будь-які товари або послуги, які ви купили за цей рік у нього входять: продажі в магазинах, юридичні послуги, походи в салони краси, закупівля агропродуктів, витрати на зведення будинків, державні закупівлі на зброю, реставрація будинків, інвестиції в нове устаткування, тобто УСІ покупки / продажі всередині країни.
Чому немає різниці між придбали / продали ?
Тому що коли ви купуєте хліб, то місцевий пекар його щойно продав. Відповідно до кожного товару можна записати дві протилежних операції. Звідси й виходить можливість порахувати ВВП як за "витратами", так і за "доходами", адже числа будуть однакові
Як розраховують ВВП?
Це надзвичайно важкий процес, який забирає велику кількість часу в усіх бюро статистики світу. Потрібно простежити усі можливі операції, пов'язані з купівлею/продажем, а це дуже важка робота. Звісно, усі платники податків (підприємства та фізичні особи) з легкістю попадають до статистики ВВП, але потрібно ще обрахувати скільки приблизно операцій туди НЕ попали.
Загальна формула розрахунку базується на витратах, адже їх простіше побачити у статистиці:
ВВП = Кінцеве споживання (усі покупки, де ви сплатили Податок на додану вартість (ПДВ) ) + Державні витрати + Інвестиції бізнесу (в устаткування, інновації, будівлю нового заводу тощо) + Експорт (адже іноземці купили товари, які були зроблені на території України) - Імпорт (адже ми купили на території України деякі товари, які були створені за кордоном)
Коротше кажучи: ВВП = Кінцеве споживання + Держвитрати + Інвестиції + Експорт - Імпорт
Що показує ВВП?
Після цих розрахунків, ми бачимо, що ВВП показує ту цінність або додану вартість, яку створюють всередині країни. Відповідно, інтуїтивно, що більше створюється цінності в межах країни, то більш легко там її створити і то більш економічно важливою стає країна у світі. Саме за ВВП часто вимірюють та порівнюють розмір економік різних країн світу. Наприклад саме базуючись на ВВП ми кажемо, що економіка України менша за економіку Румунії чи економіка Австралії трохи більша за економіку Індонезії.
У чому користь цього показника?
Ну побачили ми яка економіка більша, а звідки взялася інша частина інформаційного шуму, пов'язаного з падінням/зростанням ВВП? Річ у тім, що ВВП показує ріст або спад економічної активності. Коли ВВП росте - люди заробляють та витрачають більше, відповідно фірми хочуть інвестувати в розширення власних потужностей і розвиватися. А додаткові інвестиції і розширення знову ж таки збільшують ВВП. От і маємо замкнуте коло: ВВП падає - економічна активність сповільнюється (люди витрачають менше) - підприємства не інвестують в розширення можливостей - кількість цінних товарів та послуг залишається на місці або падає. Саме тому падіння ВВП протягом якогось часу є досить бентежною новиною. Країні достатньо падіння ВВП протягом двох кварталів (1 квартал = 3 місяці) поспіль, щоб її економіка перейшла в стан "рецесії". Натомість демонструючи безперервний помірний або високий ріст ВВП, інвестори замисляться над вкладенням грошей саме у вашій країні, адже економічна активність тут набагато краща, а отже отримання високого прибутку тут буде набагато ймовірніше.
Більш детально та на конкретних прикладах ми розказали Вам про ВВП у нашому курсі економіка зрозумілою мовою.
Тут потрібно додати багато деталей і про строк інвестицій від іноземних інвесторів, і про вплив інфляції/дефляції на ВВП, і про експорт та імпорт, і про купівельну спроможність, але наша ціль зараз - зрозуміти принцип роботи ВВП та його впливу на економіку.
У чому недоліки цього показника?
ВВП має безліч недоліків, які ставлять під сумнів його використання в деяких контекстах. Взагалі, творець ВВП як економічного показника та його найбільш конструктивний крити - це одна й та сама людина. Саймон Сміт, а до переїзду до Сполучених Штатів Симон Кузнець, створив вищезгадану формулу розрахунку ВВП у 1934 році та отримав у 1971 Нобелівську премію з економіки за свої внески в економічну статистику. Проживаючи в Харкові, Києві та Рівному, Симон отримав початкову вищу освіту в Україні, яка тоді була під контролем російської імперії, деякий час УНР, а потім більшовизму. Маючи змогу емігрувати до США через утиски євреїв більшовиками, він здобув науковий ступінь та зробив блискучу кар'єру економіста-статистика на іншому боці Атлантики. Саме він пізніше розкриє у своїх працях головні проблеми цього показника, особливо у тому, що стосується його всебічного використання для виміру "якості" економіки країни. Сконцентруємося на найбільших недоліках ВВП:
Тіньова економіка. Уявіть собі, що ви - учень 11 класу, який готується до ЗНО. Ви ходите до репетитора з математики 3 рази на тиждень і сплачуєте 200 гривень за один урок. За місяць рік вийде приблизно 2400 гривень, і жодна гривня не попаде до ВВП України за цей рік, якщо ви сплачуєте за ці послуги готівкою. Отже, якщо порахувати кількість усіх учнів 11 класу, які ходять до репетиторів та додати всі уроки, вийде досить серйозна сума, яка не потрапляє до ВВП. Низький ВВП України = низьке заохочення інвестувати в Україну = нижчі стандарти життя через недостатню інноваційність та розвиток.
Врахування послуг. У найбільш розвинутих за ВВП країнах часто існує феномен платити за все. Потрібно замінити шину на велосипеді - в Україні ви подивитеся відео на Ютубі та зробите це самостійно, а в розвинутих країнах ви йдете до майстра. І вже різниця у 10 доларів між двома країнами, тоді як по суті результат той самий. Так само в Україні, Ви спочатку запитаєте у друзів по допомогу в ремонті, переїзді або ремонту телефона. Звідси й вища загальна якість сервісу і продуктів у розвинутих країнах: коли ви платите за щось, ви отримуєте кращий сервіс, ніж коли ви робите це самостійно або питаєте в знайомих, які не обов'язково є найкращими на ринку. Уявіть собі, навіть роблячи власноруч обіди в школу дитині, ви зменшуєте ВВП України, адже воно могло б бути враховане в продаж послуг шкільної їдальні. Доходити до такого рівня "підрахунку всього" нелогічно і беззмістовно.
Державні витрати. Вони входять у розрахунок ВВП, і все начебто добре з ними, однак є нюанси. У період економічної кризи, держави все частіше використовують масовані вливання грошей в економіку за допомогою державних проєктів, які фінансуються з боргових фондів. Таким чином, економічний спад споживання можна статистично замінити роздутим держбюджетом, що звісно підтримує економіку, але не свідчить про її "здоровість".
Нерівність. Ми бачимо статистику ВВП, але для ВВП немає значення, чи в сталеливарній галузі було продано 10 тисяч тонн сталі одним підприємством чи трьома стами, якщо сума одна й та сама. Тому використовуючи ВВП як показник економічного росту, ви можете припуститися помилки, адже ви не враховуватимете нерівність доходів, яка потім може перерости в структурну проблему для деяких країн.
Екологія. Ріст ВВП - це круто, але якою ціною? Останнім часом це стає все більш важливим, адже 2025,2030, 2050 та інші визначні дати для досягнення екологічних цілей наближаються, а план не виконується. Можна рости і рости, однак в один день зміна напрямку течії знищить ваш урожай чи змусить вас переїжджати до менш забрудненого міста.
Що робити з усіма цими недоліками?
Ми зрозуміли, що ВВП - чудовий показник розвитку економіки, адже після скрупульозного процесу його підрахування це спонукає інвесторів до інвестицій в країну, а населення - до споживання (адже під час економічного росту у вас найменший ризик втратити роботу. ВВП також дозволяє швидко порівняти країни за розмірами економік. Однак він має свої недоліки, які, втім можна компенсувати аналізом інших показників, які показують об'єктивну картину в місцях, де ВВП не може цього показати.
ВВП на душу населення
Найбільш базове доповнення до показника ВВП. Ділимо ВВП на кількість населення в країні і отримуємо кількість доларів створеної цінності, яка припадає на одного мешканця країни. Ось тут і бачимо значні відхилення у гігантських країнах, таких як росія, Індія чи Китай, або мікрокраїнах, таких як Люксембург або Ліхтенштейн. Якщо існує велика диспропорція між ВВП та ВВП на душу населення, то використовувати ВВП для якоїсь країни потрібно максимально обережно.
Global Innovation Index
Індекс вимірює не тільки інновації, а взагалі якість інвестицій в розвиток економіки країни. Якість економічних інститутів, людський капітал, інвестклімат, доступність кредитів на ринку для розвитку підприємств тощо. Досить велика увага приділяється аналізу державних інвестицій, що значно впливає на рейтинг країни в індексі. Тут і можна знайти країни, які "вивозять" на державних витратах.
У той самий час, в індексі зібрана купа індикаторів, які впливають на економіку в довгостроковому періоді, але вам просто неможливо знайти всі ці показники окремо (виробництво електрики за рік, кількість людей з вищою освітою, коефіцієнт вчителі/учні, кількість зареєстрованих патентів тощо).
Як бачимо, в аналізі України досить чітко відображено наше відносне лідерство в технологіях, цінності продукції в ланцюгу доданої вартості та людському капіталі. Також досить чітко бачимо нашу відсталість у всьому, що стосується ринкової економіки, інститутів та інфраструктури. Індекс досить чітко розбиває кожну галузь на показники, які відображають різні сторони розвитку кожного з вагомих аспектів. Готовий розгорнутий аналіз сильних та слабких сторін нашої економіки в цілому, який ВВП не може відобразити (але і не повинен).
Global Productivity output Index
Цей індекс показує ефективність робочої сили. На жаль, індекс публікується тільки для країн OCDE, "клубом" для більш-менш багатих країн. Однак там можна досить гарно побачити, які економіки розвиваються екстенсивним шляхом (щоб досягти цілі, будемо працювати більше, а не ефективніше).
Environmental performance Index (EPI)
Окремий індекс для аналізу екології в певних країнах. Індекс був довгий час маніпульований природнім газом з росії та атомною енергетикою, тому потрібно стежити за ним і окремо аналізувати кейс кожної країни, якщо в "екології" захована стратегічна автономність (Німеччина - росія, Франція - Нігер) в енергетиках країн. Адже від лідерства в екологічному індексі до розконсервування вугільних шахт насправді палицею кинути.
World Bank Income Inequality
Показує нерівність у доходах серед громадян країни. Важливо також відстежувати окремо статистику по нерівності в капіталах, тому що присутність/відсутність певного капіталу за народження може породжувати значні проблеми для довгострокового розвитку країни, особливо у тому, що стосується доступу до середньої та вищої освіти.
Ми побачили досить багато різних індексів, які доповнюють ВВП як економічний показник. Це все ж набір різних показників, і об'єднуючи їх, викривлення щодо порівняння країн можуть тільки зростати. Подібні індекси які оцінюють схожі речі можуть сильно розходитися щодо деяких країн. А іноді, зацікавлені сторони спеціально відбирають певні показники, щоб виставити якусь країну у позитивному світлі (як було з Doing Business). Важливо розуміти, який індикатор і у якому контексті використовувати. Коли ми говоримо про такі питання як якість життя, нерівність чи бідність - треба розуміти, що статистика може показати нам тільки загальну картину і тут все залежить від суб'єктивного сприйняття жителів цієї країни, їх цінностей та світогляду. Наприклад, українці живуть куди краще за жителів більшості африканських країн, проте часто ми можемо бути на одному рівні або навіть нижче за них за показниками ВВП чи іншими економічними індикаторами.
Однак сьогодні, сподіваємося, Ви зрозуміли, що таке ВВП, у чому його корисність для економіки, які підводні камені має в собі цей показник та як закрити ці прогалини іншими індексами, які фокусуються на конкретних проблемах економіки. Тепер наше завдання - розумітися на масштабах ВВП країн та конкретні проблеми кожної з економік.Кожна країна має свої переваги і недоліки, і ВВП не покаже у чому саме проблема. Південна Корея має 1.67 трильйона доларів ВВП, але Сеул стає майже непридатним для життя через погану якість повітря, а щороку кількість самогубств серед молоді підскакує в день оголошення результатів ЗНО. Велика Британія має 3.07 трильйона ВВП, але їхня державна медицина вважається однією з найгірших в Європі.
Однак ВВП покаже Вам, на скільки швидко країна економічно розвивається, як багато люди витрачають і як багато зберігають, а цього Вам не покаже жоден інший показник. Немає ідеального показника, як і немає найкращого ножа, який ріже усе чи найкращої книги, яка дасть відповіді на усі запитання. Усі вони мають свою цінність у певному контексті. Наприклад, задайте собі запитання: чи знаю я ВВП найбільш популярних в медіа країн світу? Чи знаю я, чому ВВП США такий високий та які саме проблеми він не висвітлює? Відповіді на ці запитання не тільки вбережуть Вас від неконструктивного діалогу про економіку, а ще й відкриють для Вас простір для роздумів про економічний розвиток та його вплив на добробут людей в країні.
