Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові, у родині Ярослава і Ростислави Гузарів. Там він здобув початкову освіту у народній школі.
У 1944 році родина Гузарів переїздить до Зальцбургу, Австрія, а у 1949 році, до США. В Австрії Любомир навчався в українській гімназії, а у США у малій духовній семінарії, міста Стемфорда, штату Конектікут. У 1954 році він закінчив Колегію святого Василія.
Вищу богословську освіту Любомир здобув у Католицькому університеті Вашингтону. Також навчався у Фордгемському університеті, який закінчив у 1967 році, зі ступенем магістра. 30 березня 1958 року владика Амвросій (Сенишин) висвятив його у священницький сан. Із цього часу починаються пастирські труди майбутнього предстоятеля УГКЦ.
У 1969 році Любомир Гузар переїздить до Риму, де навчається у Папському Урбаніанському Університеті, який закінчує у 1972 році, захистивши докторську дисертацію за темою: «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму».
У цьому ж році він вступає до монастиря святого Феодора Студита, у місті Гротаферата, Італія, прийнявши чернецький постриг. Протягом 1975-1985 років Любомир працював у Папському Урбаніанському Університеті, разом із цим будучи помічником Патріарха Йосифа Сліпого.
2 квітня 1977 року Йосиф Сліпий, у монастирі Студійського уставу у Кастель-Гандольфо висвячує Любомира Гузара у єпископи, але без благословіння Папи Римського Павла VI. Тому, до 1996 року він був не чинним єпископом. У 1978 році Патріарх Йосиф призначає Любомира архімандритом вищезгаданого монастиря, а також відповідальним за усі українські, діаспорні монастирі, студійського уставу.
У 1993 році Любомир Гузар повертається в Україну, де починає активну роботу з відновлення структури УГКЦ і духовного життя на Батьківщині-Україні, зокрема за його сприяння у 1995 році, закладено монастир святого Феодора Студита У селі Колодіївка, Тернопільська область.
На початку 1996 року за сприяння глави УГКЦ Мирослава-Іоанна Любачівського, Папа Римський Іоанн-Павло ІІ визнав єпископську хіротонію Любомира Гузара. Невдовзі його було призначено екзархом Києво-Вишгородського екзархату. 14 жовтня цього ж року, у зв’язку з хворобою предстоятеля УГКЦ, владику Любомира було призначено його помічником.
14 грудня 2000 року предстоятель УГКЦ Мирослав-Іоанн Любачівський помер. Із цього часу Любомир Гузар виконував обов’язки Апостольського адміністратора УГКЦ, а 25 січня 2001 року синод обрав його предстоятелем. Наступного дня Папа Римський затвердив це обрання. На посаді предстоятеля Блаженнійший Любомир невтомно й активно працював над відновленням УГКЦ і духовного життя в Україні.
10 лютого 2011 року Любомир Гузар добровільно зрікся предстоятельського служіння, пішовши на покій.
31 травня 2017 року Любомир Гузар відійшов у вічність.
