"Compendium ferculorum, albo Zebranie potraw" (з польськ. - "Збірник страв") - кулінарна книжка Станіслава Чернецького, вперше видана 1682 року. Це найраніша відома кулінарна книга, видана польською мовою. Чернецький написав її як головний кухар при дворі будинку Любомирських і присвятив княгині Олені Любомирській.
Книга містить понад 300 рецептів, розділених на три глави, у кожній присутні близько 100 рецептів. Глави присвячені відповідно м'ясним, рибним та іншим стравам, і кожна завершується "секретом шеф-кухаря". Кулінарний стиль Чернецького, як видно з його книжки, був типовий для багатої кухні польського бароко, яка все ще мала значною мірою середньовічний вигляд, але поступово поступалася новим кулінарним ідеям, які прийшли з Франції. Він характеризувався щедрим використанням оцту, цукру й екзотичних спецій, а також наданням переваги видовищності над ощадливістю. Книгу кілька разів перевидавали протягом XVIII і XIX століть, іноді під новими назвами, і вона мала великий вплив на розвиток польської кухні. Вона також послужила джерелом натхнення для зображення давньопольського бенкету в польському національному епосі "Пан Тадеуш".
На початку книги проводиться детальна інвентаризація продуктів харчування, посуду, а також кухні та офіціантів, необхідних для проведення банкету. Список продуктів харчування починається з м'яса сільськогосподарських тварин і дичини, зокрема різної дичини, від пуночки до дрохви. За різними видами круп і макаронів слідує перелік фруктів і грибів, які можуть бути як свіжими, так і сушеними. Список овочів включає в себе, нині майже забуті кардун, топінамбур і кервель з корінням ріпи. До розділу "прянощі" входять не тільки шафран, чорний перець, імбир, кориця, гвоздика, мускатний горіх і кмин, які рясно використовували в кулінарії Чернецького, а й цукрова пудра, рис, родзинки, цитрусові, як-от лимони, лайми і апельсини, і навіть копчений окіст і копчений яловичий язик, які також використовували як приправи...
Далі автор представляє свої погляди та поради щодо ролі кухмістра, або "шеф-кухаря". Чернецький явно пишався своєю роллю шеф-кухаря, яку він розумів як об'єднання ролей художника і наставника для молодих кухарів. За його словами, хороший кухар має бути "доглянутим, тверезим, уважним, вірним і, головне, прихильним до свого пана".
Чернецький завершує ці вступні зауваження застереженням проти посипання їжі панірувальними сухарями та обіцянкою зосередитися на "старопольських стравах", щоб дати читачеві змогу скуштувати місцеву кухню, перш ніж перейти до іноземного смаколика.
