Скористалась ШІ, щоб згенерувати зображення для книжки. Хочу поділитися тим що вийшло:) Як на мене, вийшло круто!
Додам опис книги, про всяк випадок:
Старовинна істота, отримавши свободу, починає свій шлях в нашому світі. Кривавий слід несеться за ним, бо Даріус – Демон Ночі, створіння котре століттями приховує те чим є насправді. Дочекавшись розладу в сімействі мисливців, котрі вистежували його численні покоління, він вирішує повернутися в Париж, щоб нарешті отримати те чого так давно бажав.
Доброго дня! Не так давно почала викладати розділи книги Шлях до Вирію на Букнет . Анотацію і передмову переглянуло достатньо людей, щоб я вирішила викласти тут перший розділ! Хочу заздалегідь попередити, розділи частіше будуть оновлюватися саме на Букнет
Всім гарного суботнього дня! Знайшла чудовий канал, котрий буде корисний для ознайомлення і письменництва!
Всім доброго дня! Хочу вас познайомити з передмовою до початку моєї нової публікації на Букнет! Книга буде мати основу однієї зі словʼянських легенд. Акцент буде саме на різноманітній міфології й обрядах, а головні герої повинні зрозуміти ким вони є і чому прийшли в цей світ.
Збірка оповідань від сучасних українських письменниць-учасниць проекту «Фантастичні-Talk(s)»
Вперше за весь час перебування на дні протокар'єру, Василь прокинувся не від Голосу. Прислуховуючись до Сусідового кашлю неподалік, хлопець раптово згадав. Він боязко повернувся в бік Войцеха і від несподіванки навіть не помітив як опинився на ногах...
В повітрі завис гіркувато-кислий запах, від якого сльозилися очі. Він проникав у легені, перетворюючись у тяжкий осад. І чим більше його осідало, тим болісніше стискалися груди. Так пахнув відчай.
Перший малюнок прямо в сердечко. Дуже круто!
Збірка оповідань від сучасних українських письменниць-учасниць проекту «Фантастичні-Talk(s)»
Вперше за весь час перебування на дні протокар'єру, Василь прокинувся не від Голосу. Прислуховуючись до Сусідового кашлю неподалік, хлопець раптово згадав. Він боязко повернувся в бік Войцеха і від несподіванки навіть не помітив як опинився на ногах...
В повітрі завис гіркувато-кислий запах, від якого сльозилися очі. Він проникав у легені, перетворюючись у тяжкий осад. І чим більше його осідало, тим болісніше стискалися груди. Так пахнув відчай.
