Недавно прийшла думка про аналіз конспірології з точки зору Дельоза і Гватаррі, і висновки мене самого здивували.
Взагалі ідея прийшла під час того як я читав про серйозне академічне дослідження конспірології як суспільного явища, і мені дуже сподобалась думка, що конспірологія існувала завжди і це така собі "неоміфологія", тобто інструмент пошуку сенсу в речах, при відсудності позитивних даних.
До чого тут Дельоз і Гватарі? Їх концепт номадизму/кочівництва, не як ступені розвитку, а як поза історичний концепт, стан в який можна ввійти/вийти, як такі собі тимчасові автономні зони людської діяльності. Ці ось тимчасові автономні зони це такі собі "темні плями" на картині світу, осідлий майндсет не може повністю уловити номадизм, тому що той постійно видозмінюється і рухається, його неможливо раціоналізувати, але не дивлячись на це, він дуже сильно впливає на цих осідлих, варто лише згадати всі осідлі імперії які були знищені кочівниками, і як це міняло загальний хід історії.
Мем зверху прекрасно ілюструє те, що я намагаюсь сказати - велика частина людської історії залишається втраченою, але не дивлячись на це, все рівно існує спекулятивний, але все ж вплив на історію записану. Наприклад відомі “народи моря”, що влаштували колапс бронзового віку. В нас відсутні дані про них самих, але нам відомо про їх вплив на те, про що дані у нас є.
Таким чином дуже зрозумілим стає чому таку велику роль в конспірології останніх віків відіграють євреї. Вони як народ що кочував на початку своєї історії і продовжує кочувати навіть зараз, завжди викликали дивну реакцію “осідлих” народів, які зазвичай сторожаться номадизму, через його спонтанну, іманентну природу, але все рівно піддаються його впливу, міняючись під його впливом.
Таке саме можна сказати про масонські ложі і інші форми таємних суспільств, так як їхня герметичність та фактична відсутність якогось єдиного центру, тобто принципова номадичність, виклала повний спектр негативних емоцій - класичне для людей неприйняття незрозумілого, поєднане з класичною ксенофобією, так як масонські ложі тримали свій початок з протестантської Британії, а основу анти-масонського руху складали французькі та австрійські католики.
Алан Мур якось заявив що “Конспірологія занадто оптимістична”, так як в своїй основі, вона намагається якось раціоналізувати та структурувати весь цей номадизм, який завжди існував, а в останні роки, з розвитком капіталізму та інтернету, почав все більше розмивати рамки класичного ієрархічного порядку. Конспірологи, як носії дуже ієрархічного стилю мишлення, намагаються зі всієї шаленої купи знеціненої інформації вибудувати класичний вертикальний наратив про таку ж вертикальну ієрархію контролю. Таким чином дуже часто, конспірологія це дуже “реакційна” сила яка як і номадизм існувала завжди, але на відміну від нього, мало змінилась з часом - різноманітні наративи “реміксують” та ретранслюють на протязі довгих років, класичні діючі персонажі по типу евреїв, масонів, Антихриста та різноманітних інопланетян залишаються актуальними по сьогоднішній день, міняючи звісно лише місця прописки та роботи, і то не завжди.
Продовжити нашу подорож по концептам Дельоза/Гватарі та конспірології ми можемо в працях CCRU, де можливо ці речі вперше зустрілися і синтезувались, створивши на протиставлення реакційній конспірології “революційну конспірологію” - термін в роботах CCRU не з’являється та був створений мною щойно. Але про неї - наступного разу.
