(це продовження https://drukarnia.com.ua/articles/mayday-Us-UA)
Два дні ми провели в гарячих дискусіях. Шацсчкі Ххс запропонувала віддати людину космосічному морю. Хббрфс справедливо вказав/ла, що космічне море вже винесло землянина до нас. Арарарар порадив вживити пацієнту стандартний перекладач, віддати тим, хто по нього прилетить, і жити далі. Ці троє з другої зміни, ми не особливо бачимось за ясних причин, та неочікувана знахідка землянина давала нам сили спати трохи меньше. Ми з Марою кидались один в одного солонками через спір про те, яку з трьох модифікацій відключених від мереж (звісно незаконних) перекладачів було б краще вживити землянину. Я програвав. Куди двом рукам проти шести щюпалець.
Шварну вдавалось кудись діватись ще на початку суперечок. Ми натякали кепу, що хотіли б почути і його думку. Кеп прямим текстом відправляв нас у дупу.
На третю добу ми втомились сперечатися. Шварн помітив це, зібрав нас і оголосив про надання землянину політичного притулку на нашому шатлі його кепською волею до наступних розпоряджень. А ми заткнулись, бо в цілому і самі не хотіли б бути причетними до відкачки з землянина усього доступного і важкодоступного генетичного матеріалу, а кращих міркувань не мали.
Сам землянин теж намагався не гаяти часу даремно. Він перепробував всю наявну їжу, обрав дві найогидніші суміші і споживав їх по 2-4 рази на день. Вивчив пару слів на міжрасовій мові, представився як Соботен, розказав нам щось про лід, холод і час, вкусив собі язик і проникся до міжрасовки тією ж ненавистю, що й всі нормальни істоти. Врешті решт Арарарар подарував Соботену планшет, і землянин проводив час за графічними іграми типу “вийди з лабіринту” та “знищ весь водень на планеті”.
Серед зміни наш ШІШМаМП (штучний інтелект шатла малого медичного призначення) вспихнув тисячою перехоплених повідомлень. Теги: запрос на поміч, контрабанда, погрози. Нічого незвичайного, два пірацьких.. вибачте, торгових суден щось не поділили серед холодної темної пустоти. Придурок в космосі зранку - пацієнт на нашому шатлі ввечері. Якщо пощастить. Я ж вже радив вам сидіти по своїх планетах і не рипатись далеко?
За дві години ми винирнули з підпростору у півпарсеку від сутички. Поки на медиків у космосі ще ніхто по крупному не нападав, але обережність - перше правило живого. Вже звідци наші сканери засікли кілька трупів, пару рятувальних капсул і свіжі уламки. Мої наноботи вже слати параметри чиєїсь руки. І чиєїсь печінки. Люблю печінки.
_____
- А ви можете зробити мені в руці сейф для рушнику, мікронний фазер, стандартний револьвер і глушок радіохвиль? - питає в мене мій четвертий пацієнт, якому я заливаю відновлюючу піну в око.
- Ні, та можу відростити вам нову руку.
- Та док, нашо? Хочу руку базуку! А дрочу я все одно лівою!
Соботен, що весь час сидів на підлозі в кутку і зацікавлено поглядав за медичними процедурами, різко вскочив і стривожено впялився в однорукого.
- Так, - кажу, - спокійно. Це Соботен, наш робітник, та в нього зараз тимчасово зламаний перекладач. Не рипаємось. Бо замість вій зуби виростуть.
- Та з вашими транками хіба сильно занервуєш, - усміхнувсь однорукий.
Соботен, клянуся, підпригнув на місці і залився якимсь монологом, замахав руками і попав на мене слиною.
Однорукий зщюрився.
- А чи не брешете ви мені, док? Ніколи не зустрічав перекладачів з земної.
- В вас шок, - кажу я.- Ось вам ковдра.
Соботен каже на міжрасовій “дім, родина, ковдра, круг, дім”. Мені ніколи з цим розбирались, я порівнюю в голові сім шляхів вирощування щелепи і двох різних шлунків для наступного пацієнта, думаю як не викачавши при цьому азот з його сердечної судини.
Краєм ока бачу розгнівану Мару, яка чомусь зачиняється в одному з відсіків. Чую одну з екстрених сирен і падаю непритомний.
______
Приходжу до себе від того, що Шварн читає комусь нотації. Судячи з локалізації головного болю, припускаю розпилення присипляючого газу.
- І шо ж то сталось? - голосно питаю. Бубньожка Шварна не припиняється. Втім, мене за плече бере Арарарар.
- Не поспішай, знудить.
Відмахуюсь, бо й сам знаю. Намагаюсь сфокусуватись, повторюю питання.
- Ой, та.. Ці придурки хотіли нас пограбувати. Розбили пару шатлів з трупами, трошки підірвали й себе, бо хотіли реалістики, кінчені. А за пару парсеків замаскували корабель. Їх головний, прикинь, ще один землянин з креокамери. Та він попався комусь кровожерливіше за нас. Наплів сльозливу історію втечі, втім може і реальну. Зібрав якихось бродяг, живє-не тужє. Вважає всіх республікців покидьками. Каже, що передумав, коли Соботен йому розказав про прихисток, послав сигнал відміни. Наш ШІШМаМП по сигналу побачив корабель, встановив пацієнтів як загрозу, відзвітував в інженерну і вирубив всіх в медичному відсіку нах. Ну, зате в цих приключенців знайшовся локальний перекладач для Соботена. Ще один фантастичний день у космосі, егеж?
Зір нарешті сфокусувався, я побачив Шварна, що бубнів на однорукого, і Соботена, який вів бесіду з Шацсчкі Ххс.
- Відколи тут працюю, і не сподіваюся на нормальне життя та смерть, але штучний інтелект мене ще не вирубав. - за занадто різку спробу рухатись вибльовую таки порцію нудоти. А все ж цікаво, що це тут за скупчення заморожених землян.
__________
Мій телеграм https://t.me/erzhiia
