По можливості ніколи не літайте в космос. Справді, ви можете вмерти й в себе вдома – загубитесь в пустелі, втонете чи замерзнете на якійсь гірській верховині. Подумайте, чому раптом у космічний політ ви збираєтесь з меншою увагою, ніж коли збираєтесь перепливти океан? Це ж маячня. Ви не впевнені у надійності зв’язку на власній планеті, але впевнені, що у космосі вам хтось допоможе.
Особисто я змирився з тим, що помру у космосі. Скоріш за все мене вб’є мій же пацієнт. Я буду вставляти його печінку на місце, і він рубане мене своїм щупальцем від шоку. Хоча щупальці є тільки у манд’хгоржчів, а вони не мають печінок…
Ну, ви вже здогадались, я лікар. По фаху. По факту – мабуть найкращій у галактиці спеціаліст по регенерації кінцівок усіх відомих типів. Не пам’ятаю, як розрізнити ангіну й мононуклеоз - до деталей згереную вам чверть мозоку з соленої водички і білкового пилу. Навіть думати їм зможете. Колись.
Я працюю на медичному черговому шатлі. Ми космічна швидка. Патрюлюємо занадто великий для нашого метелика крайовий сектор, і наш бортовий комп’ютер постійно аналізує усі доступні йому хвилі на виявлення сигналу mayday та його аналогів.
Якщо вам пощастить, ми будемо поряд, а ви будете пошкождені чимось виліковним. Та якщо ви з іншого боку сектору, ми витратимо на політ три дні, і констатуємо вам смерть. Космос, середньовічна романтика.
Я в секторі ПалхтрR-94 пів року. Тут один населений місяць і одна планета в стані терраформації. Все інше – мертве каміння. Вгадайте, чого в пам’яті нашого комп’ютеру найбільше. Медичні дані? Спортивні програми? Порно? Нескінченні серіали, що йдуть з 22гого століття? Так. Тільки в зворотньому порядку. Раз – два на місяць ми маємо справжню роботу, десь доба йде на документацію і зберігання стерильних зондів у стерильному стані, а весь інший час мабуть дарований нам за ті роки навчання, коли нормальна молодь тусить в барах Юнони, а медики розтинають мертве тіло жагріанського плоду в холодному підвалі.
Робота тут не особливо різноманітна. Сутички контрабандистів і діти, що взяли у батьків шатл, втікли з дому, забули заправитись, мали багато погано захищеного сексу і повідомили про себе після трьох днів голоду.
О, ШІШМАМП (штучний інтелект шатла малого медичного призначення) зловив сигнал про допомогу. Ми змінюємо курс. Чую, як коридором гупає Шварн, то наш кеп і хімік, мабуть йде на місток дізнатись, куди нас повернуло. Треба й мені піти.
- Що там, кеп? – Шварн у космошвидкої вже 7 років, тому він багато материться і багато знає. І пахне гидроморфозіном.
- Життева істота одна, корабель дуже маленький, може капсула.
Я доходжу до моніторів і теж бачу дані. Сигнал не з відомих мені стандартів, та він короткий і повторюється. За мною на місток припливає Марна. Вона інженерка, ремонтує метелика і деяких медичних роботів. Від неї пахне паленим цукром.
- Далеко? – я чую її свистячу вимову через тріск перекладача. Як раз оновлю його біля буя. Міжрасова мова – невдобне непорозуміння, я б заборонив її на республіканському рівні і забув би назавжди.
- Шість годин, курс по перехопленню на межову зону. Поділися цукеркою?
Межова зона то необстежений простір космосу. Він трошечки зачеплений піратами, і ми маємо багато фотографій з межових буїв, але навряд в радіусі іх зору були діліріум, наквадрія чи ще щось цікаве - простір був би пожвавіше.
За декілька годин я посилаю клін наноботів подивитись, що в нас там за пацієнт. Креоконструкція, інерційне переміщення, одноманітне повідомлення, всередині хтось приматоподібний і холодний. І дуже виснажений.
Вже в нас на борту боти знаходять в капсулі механізм розмороження. Він зламаний, та ми тепер маємо необхідну температуру. За кілька годин я маю змогу провести діагностику біологічних функцій. Аналіз показує в пацієнта шось схоже на печінку. Це добре. Не дорівняю істотам без печінки.
Технічно це людина. Мені невідомі місця, де б людина могла вирости з такою білою шкірою і такою кількістю заліза в крові, але це міг бути й корабель зі специфічними налаштуваннями середовища. 50 кубіків харділу і..
-АААААААААААААА!
В людини шок. Я прошу ботів вкинути йому ще заспокійливого.
-Ви в безпеці. Ми хочемо вам допомогти. Ви мене чуете?
Стоп, чому.. Оу. Оу. Це.. це вже живоредство. Я показую результати Шварну.
-Немає перекладача?
-Взагалі ніяких модів. Це хто ж так капітально грабує? Не вимірювачів радіації, ні фільтрації перед легенями..
-А залишки розпаду?
Я дивлюсь на кепа з подивом. Звідки б така ідея? Перевіряю.
Обидві мої рідні матері! Як це може бути? Я трохи розмінаю щелепу і звертаюсь до людини на міжнародній мові. Незвично, дряпаю собі язика. Людина слухає мене і чує, але не розуміє. Де він виріс? Він щось каже. Мій перекладач мовчить. Я показую людині карту. Малюю усі відомі мені знаки питання. Людина дивиться на карту зацікавлено. Що цікавого в карті Республіки? Скільки він протарчав у тій креокамері? Людина малює поверх карти зоряну систему з 8ми планет. Охайно вимальовує третю планету від зірки, додає їй місяць і впевнено окреслює.
-Оьосз – вимовляє людина. Я в шоці дивлюсь на кепа. Кеп бере шприц заспокійливого і з відсутнім виразом обличча вколює собі в ногу.
Велика Королева! Нам попався землянин.
__________
Мій телеграм https://t.me/erzhiia
