Чи бували у вас думки: “Необхідно було більше звертати увагу на проєкт”, “Йой, треба було краще старатися”, “Я зробив недостатньо, можна було якісніше” та інші. Саме про ці набридливі, а іноді найважливіші, для нас слова ми думаємо постійно.
Сьогодні культура успіху зосереджена виключно на позитивних очікуваннях, часто нереалістичних. Скільки разів ви бачили різних інстаграм-дів, які пропонували вам “Розкрити секрети щасливого (або багатого) життя”, або постійну настирливу рекламу з чоловіками-бізнесменами, що випромінюють флюїди успішного-успіху та обіцяють вам “Ей, всього декілька уроків і ти будеш зі мною на одному рівні!”? Отож, що їх всіх об'єднує? Вірно, це фото, відео, пости та інші способи переконати вас, що вони живуть у мрії і ця мрія - ваша.
Хто з нас не дивиться на фото з пляжу або неймовірно красивих гір, уявляючи себе там, захоплюючись описами цих “авторів”, які між рядками завуальовують “Дивись, це я, а що зробив ти?”. Звісно, один-два таких блогери не зроблять для вас погоди, але уявіть, що їх десятки тисяч (а то й більше). Як ви себе відчуваєте, прогортаючи стрічку новин, коли один за одним вам підкидають фото, де “хтось старався краще - і він на Балі”, де “хтось прочитав книгу успіху - і тепер гроші на всі боки розкидає”?
Які ваші відчуття? Вам подобається? Ви стали вмотивовані? Чи можливо ви задумалися, а що ж Я роблю не так? Чому в врешті-решт нам постійно вдовблюють в мізки думку:
“Бачите? Він не здавався. Не опускав рук. Завжди вірив в себе. Йшов на перекір долі - і добився всього”.
Чому ми так прагнемо до цієї нав'язаної ідеї з інфопростору, якщо вона приносить нам лише біль та нервовість? Багато авторів переді мною описують це як причини що діють із "середини людини", але я відповім більш точно - це пов'язано з нашим мозком та людською психікою загалом.
Чи знали ви, що головною функцією мозку є забування, а не запам'ятовування, як багато людей вважають?
Наш мозок зосереджений на пошуку відмінностей у подібних подіях, спогадах або інших об'єктах, на які ми спрямовуємо свою увагу. Він відбирає відмінності порівняно з тим, що вже знає, і залишає лише їх. Таким чином, він зменшує кількість того, що потрібно запам'ятовувати “тут і зараз”.
Ось тут криється причина наших “шкідливих” думок, які рідко призводять до гарних рішень. Ми шукаємо відмінностей між тим, що маємо, та тим, чого не маємо. І саме тут наш мозок виділяє ті моменти, які ми вважаємо своєю невдачею або провалом, і фіксує їх.
Я шукаю кращий спосіб отримати гроші, оскільки відчуваю, що грошей не достатньо.
Стоячи перед дзеркалом, я намагаюсь переконати себе, що я красива бо не відчуваю себе красивою.
Я наслідую думки та поради когось щодо того, як себе поводити на побаченні, адже вірю, що неможливо полюбити мене таким, яким я є.
Я виконую дурнуваті вправи з візуалізації успіху, тому що не спостерігаю успіху у своєму житті.
Тож-бо, якщо зупинитися і зробити зусилля, щоб задуматися, ми помітимо, що всі ці поради - позитивні мантри про те, як бути щасливими (бо до цього ви, звісно, не були щасливими і волокли своє жалюгідне життя незрозуміло як, на думку авторів), - звертають увагу на ваші недоліки.
НЕ роби (щось)!
НЕ будь (якимось)!
НЕ відчувай (щось)!
Ось головні слогани, якими ці псевдо-інфлюенсери годують вас, наче ви голодний натовп. І ви невпинно думаєте про це, проговорюєте про свою красу та інші мантри, стоячи перед дзеркалом та запевняючи себе у своєму щасті, але чи буде хоча б одна щаслива людина переконувати себе у власному щасті? Звісно, ні. Для чого їй це взагалі може бути потрібно.
