діялектизми норма взагалі?

спойлер: так.

але чому саме - нумо коротенько розглянемо!


українська національна мова існує у двох формах:

1) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові;

мова, що має унормований словник, загальновживані граматичні форми, сталу вимову і правопис.

коротше те, шо вчимо в школі, здаємо на різних екзаменах тощо (хоча вже є трохи завдань на визначення діялектизмів;)).

2) у нижчій формі загальнонародної мови – її територіальних діялектах.

діялектизмами називаються слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і дещо різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами.

бецики, терчаники, бульбаки, картопляники, пляцки... - се все деруни.

назва дерунів у різних частинах України

діялекти можна зустріти і в піснях, і в книжках, навіть уже на різних екзаменах! і логічно у звичайному спілкуванні з людьми. і це все не є чимось забороненим чи типу того, навпаки! діялекти збагачують нашу мову.

ви навіть можете не здогадуватися, що ви користуєтеся діялектами😈😈

тобто: діялекти є повноцінною системою спілкування і вони визнані в нас, тож спілкуватися ними абсолютно не є помилкою.

так, думаю троха розібралися з цим питанням.


так а який сенс діялектизмів? що, не можна мати одну норму спілкування чи що?

можна звичайно, але така мова буде стисла та скута. та і діялекти є буквально частиною нашої мови, се буде неправильним позбуватися її, це як частина нашої мовної історії. нам не треба їх цуратись, навпаки - визнавати та за бажанням використовувати.


прошу вибачення за можливі помилки в контексті!!!:°°

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
їґ
їґ@qoqo

303Прочитань
12Автори
4Читачі
На Друкарні з 1 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається