Оригінально публікація на ЖЖ від 08.07.2020.
Вдячний дідові Франкові
За урок на рідній мові,
Самобутній, колоритній
І віками неубитній…
На українській Вікіпедії у черговий раз намагаються виправити помилки українського кінопрокату: стаття про фільм «Доказ смерті» без обговорення була перейменована на «Невбиваний».
Не буду розмірковувати на тему вікіполітик і принципів іменування статей про кінострічки, бо цікавить мене морфологія альтернативної назви.
Це очевидна калька з російського розмовного «неубиваемый», морфологічно подібного до літературного слова «незабываемый». Прикметники цієї форми вказують на принципову можливість чи неможливість дії. Ось тільки в українській мові їх утворюють від неітеративного інфінітиву*: незабутній, непозбутній (так, знаменитий мем теж з помилкою) і неубитній (як у епіграфічному вірші вище). Форма ж «невбиваний» значить, що каскадера чи машину у кінофільмі не намагаються/намагалися вбити (не вбивали), а це докорінно інший сенс.
Залишається знову побідкатись про відмирання у загалу відчуття мови. «Живість» словотворення дуже важлива ознака живої мови. Звісно, можна було б говорити про просту зміну правил, адже живі мови несталі в часі. Однак я не бачу системності в окремих сучасних спробах лексично збагатити українську. Як і у випадку мисткині-продавчині, при однакових вихідних результат чомусь не подібний.
P.S. «Death Proof», на мою думку, правильніше перекладати як «Смертостійкий», вирівнюючи з такими словами, як-от «waterproof» («водостійкий»), «fireproof» («вогнестійкий») тощо. А «невбиваний» «неубитній» — це відповідник «unkillable».
*Update: Згодом зрозумів, що дарма розглядав слова з подвійним Н окремішньо: забутий > не-забут-ній, знищений > не-знищен-ний. Якщо виводити обидві форми від дієприкметників минулого часу, виходить ладна картина.