усе, що від бабусі — залишай.
намиста, що переплелися.
у вікно б'ється птаха та падає мертвою:
день надто ясний, а у нас надто вимиті вікна.
ㅤ
цю кімнату ми перефарбуємо, цю стіну ми знесемо,
а на цій стіні ми будемо малювати,
через малюнок, зміни нагорюємо наше майбутнє.
ㅤ
я люблю тебе.
ㅤ
я люблю землю під твоїми нігтями,
я люблю землю на твоєму обличчі.
ㅤ
те вагоме, що не встигли сказати до всього
осідає в плечах, у спині. та каменіє.
ㅤ
я хочу це визволяти.
ㅤ
птаху поховаємо під сливкою.
сливка міцна, коренями обійме — її стане на це.
ㅤ
я люблю цю сливку,
люблю землю під твоїми нігтями,
навіть встигла полюбити пташку.
ㅤ
а потім ти її намалюєш.
і, загалом, боятися не буде чого.
і, загалом, болю не буде.
ㅤ
21/07/2021
