Кожна хвилина російсько-української війни демонструє рівень адаптації, необхідний для виживання, що є для Тайваню як прикладом, так і попередженням: діяти швидко або зазнати втрат.
Сучасна війна демонструє, наскільки швидко технології змінюють поле бою. Особливо це стосується безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які стали ключовим елементом оборонних стратегій. Україна, перебуваючи в стані війни, показала нову модель застосування дронів: швидке виробництво, адаптація під бойові умови та інтеграція безпосередніх відгуків військових. Це дозволяє українській армії залишатися ефективною навіть у складних умовах і надає цінний досвід іншим країнам, які прагнуть розвивати власні оборонні можливості.
Одним із таких прикладів є Тайвань, який стикається з постійним геополітичним тиском і прагне створити асиметричну оборону за допомогою дронів. Досвід України показує, що сучасна війна вимагає не тільки кількості, але й гнучкості у виробництві та тактичних підходах. Саме тому Тайвань активно розширює власне виробництво та планує закупівлю десятків тисяч комерційних та військових дронів у найближчі роки. Незважаючи на це, масштаби виробництва Тайваню поки що значно менші за українські — Україна виробляє мільйони дронів на рік. Крім того, географічні умови Тайваню, острівний рельєф і морський простір, створюють додаткові виклики для використання БПЛА.
Перші кроки для співпраці з Україною вже зроблено через приватні ініціативи. У вересні 2025 року були підписані меморандуми про взаємопідтримку між українськими та тайванськими альянсами оборонних технологій. Ці угоди передбачають обмін технологіями, спільні дослідження та розвиток промислової бази дронів. Хоча співпраця перебуває на початковому етапі, вона відкриває значні перспективи для обох країн: Тайвань отримує доступ до перевірених бойових стратегій, а Україна — до компонентів і технологій, які допомагають зменшити залежність від нестабільних ланцюгів постачання.
Досвід України показує, що успішне виробництво БПЛА потребує швидкої адаптації під бойові умови. Технології, які працювали півроку тому, зараз витримують лише кілька тижнів на полі бою. Тому постійні відгуки військових підрозділів відіграють вирішальну роль у вдосконаленні дронів. В Україні 75% виробників регулярно збирають відгуки у військових і використовують їх для поліпшення продукції. Тайвань поки що має значно повільніший цикл модернізації — тендери на військові закупівлі тривають роками, що ускладнює швидке впровадження змін.
Ще один урок для Тайваню — розвиток внутрішнього виробництва та локалізація компонентів. Україна виробляє понад 95% дронів всередині країни та поступово зменшує залежність від китайських деталей, особливо батарей, магнітів та мікроелектроніки. Для Тайваню це означає необхідність створення власного ланцюга постачання, здатного забезпечувати стабільне виробництво навіть у разі політичних чи технічних обмежень. Паралельно важливим є і спільне виробництво із союзниками, яке дозволяє отримати доступ до додаткових ресурсів, фінансів та безпечних виробничих ліній.
Сьогодні Тайвань вже робить перші кроки у цій сфері. Багато контрактів укладаються між підприємствами (B2B) або між бізнесом і урядом (B2G), зокрема з американськими компаніями. Це дає можливість створити базу для майбутньої інтеграції з українським досвідом. Обмін знаннями, тестування технологій на практиці та спільна розробка дронів можуть зміцнити оборонні системи обох країн.
Співпраця України і Тайваню має значний потенціал для взаємного збагачення. Україна отримує можливість стабілізувати ланцюги постачання, мінімізуючи ризики дефіциту компонентів і залежності від окремих постачальників, тоді як Тайвань — швидко інтегрувати перевірені бойові технології та навчитися адаптувати виробництво під реальні потреби. Для обох сторін це шлях до більшої промислової автономії та готовності до непередбачуваних умов сучасних конфліктів.
Врешті-решт, український досвід показує, що сучасна війна — це не лише питання зброї, а й здатності до швидкого навчання, гнучкої організації виробництва та стратегічного партнерства. Тайвань, використовуючи ці уроки, може зміцнити власну оборону та створити стійку екосистему безпілотних літальних апаратів, яка буде менш залежною від зовнішніх факторів. Спільні зусилля України і Тайваню демонструють, що адаптація, технологічна гнучкість і міжнародна кооперація стають ключем до безпеки у сучасному світі.
Джерело — The Diplomat
