Оригінальний переказ публікувався за посиланням.
– Книга починається тим, як Дорн, Малкадор, Вальдор та Дженетія Крол вирішують негайно реагувати на оголошене Гором повстання.
– Астропат Гвардії Ворона надсилає повідомлення з Терри напряму Кораксу. Той хоче вірити, що воно неправдиве, але швидко розуміє у чому річ та надсилає корабель-розвідник до системи Ісствана. Саме він виявляє, що зрадники досі на Ісствані V.
– Кхарна мучать наслідки "смерті" від рук Ґарвіеля на Ісствані III. Його зуби постійно клацають, а права сторона обличчя часто ціпеніє. Він не здатен носити силові обладунки – після смерті його нерви не з'єднуються з нейронними портами лат.
– Анґрон самотньо відсиджується подалі. Кхарн викликає його на нараду з усіма чотирма примархами. Зачувши, як Фулґрім планує вдарити лоялістам в спини Анґрон вибухає люттю, адже це бридка зрада. Він хоче, щоб всі відкрито заявили про свою приналежність та билися з гідністю. Він ледь не кидається на Феніксійця, який з нього насміхається, проте зупинений мовчазним Мортаріоном. Втручається Гор, який погоджується з Анґроном, щоб втихомирити його – хоч, авжеж, підтримує Фулґріма. Розлючений Анґрон покидає нараду, за ним розходиться решта. Гор порухом голови наказує Малоґерстові “Покручу”, своєму радникові, вирішити питання. Мал прохає Абаддона піти поговорити з Кхарном в надії, що той втримає Анґрона подалі від засобів зв'язку. Коли в кімнаті лишаються тільки Мал з Гором, вони спілкуються: Мал одразу каже примарху, що їхня команда розпадається й радить розділити сили, але Гор не погоджується.
– Згодом крізь одержимого астропата Гор спілкується з Альфарієм. Разом з Двадцятими у кімнаті стоїть Інґо Пек. Гор певен ніби спілкується лише з Альфарієм, та насправді Омегон періодично втручається в розмову та плавно закінчує репліки брата, чого навіть Гор не помічає. До того ж, паралельно обидва Двадцятих спілкуються жестами. Гор просить їх змусити Ферруса атакувати якомога швидше. Примархи доручають це Інґо, а Омегон неймдропає "там зараз справжній Край Хаосу" (Realm of Chaos – дві книги правил, що вийшли у 90-х та істотно розширили бекґраунд Хаосу і Єресі зокрема).
– Запам'ятовувач Альфа Легіону вчиняє диверсію на пустотній гавані – на кожного, хто вдихне токсичний газ чекає миттєвий психічний вибух.
– Вулкан закликає лоялістів утриматись від поспіху, але його слова ігнорують. Всі збираються при Бета Ґармоні. У розмові з Феррусом Коракс розмірковує чому ж Гор зрадив. Ферруса це не хвилює, він бажає лише вбити того якомога швидше.
– Абаддон без обладунків б'ється з Кхарном у дуельній клітці. Капітан Дванадцятого досі в жахливій формі, тож Абаддон легко його перемагає ще й докидує, мовляв, якийсь Кхарн не той. Абаддон закликає його зупинити Ангрона доки примарх не нашкодив їхнім планам. Кхарн злиться через почуття власної безпорадності, у нім раптом спалахує лють, він кидається на Абаддона та завдає сильного удару. Той відштовхує Пожирача Світів, вони дивляться один одному у вічі. Кхарн усміхається – тепер вони зрештою можуть нормально поговорити. Спочатку Кхарн каже, що не може допомогти, але Абаддон переконує його – стримування Анґрона це найкращий вихід.
– В пошуках примарха Кхарн натрапляє на Карґоса, який зайнятий Червоними М'ясниками у десантних капсулах. Посутньо, готує пастку. Капітан наказує йому шукати Анґрона поблизу зони контролю Дітей Імператора.
– Мал розмовляє з Абаддоном. Навіть першому капітану очевидно, що між легіонами пішов розбрат.
– Легіонер Дітей Імператора вночі зарізав Пожирача Світів і тепер несе його тіло Фабію Байлу як платню. Десантник вже втратив чуттєвість до звуків.
– Кхарн знаходить рештки цього Пожирача. Окрім німого обличчя він не відчуває нічого, навіть бажаної люті. Капітана бентежить "а якщо про це взнає Анґрон", тож він вирішує розібратися самотужки.
– Мал блукає базами легіонів та заходить на територію Пожирачів. Його не дивує відсутність вартових. Згодом він переходить у місце розташування звичайних людей. Вони наглухо зачинили переходи до Пожирачів й націлили туди сервіторів – усе через минулі "негаразди". Мал отримує повідомлення від Фулґріма. Третій воліє зустрітися, бо приготував Гору зброю в подарунок.
– Аппій Кальпурній, десантник Дітей Імператора, який бажав більше імплантів від Фабія Байла прокидається у лабораторії. Він усвідомлює, що аптекарій має інші плани та хоче закричати, але Фабій позбавив його рота. Той дозволяє Темним Механікум провести на Аппії складнішу операцію. Таким чином слух десантника істотно підсилено, але так, щоб стати при нагоді у прийдешній битві.
– Мал досі блукає базою смертних і помічає між них розмаїті фетиші круків, змій та кісток, а також спіральний символ. Він цьому дивується, адже власноруч "усунув" давінітів від контактів зі смертними солдатами. Подорож триває – Син Гора спиняється подивитись на нерухомих, вкритих пітьмою титанів Легіо Мортіс. До нього підходить принцепс Йона Арукен (з'являється у трилогії Локена). Його зміни також не оминули: подобою Йона схожий на скелета, обличчя його обернулося зморщеним черепом з вокс-решіткою на місці рота, а очі – кабелі, під'єднані до сервочерепів.
– Наступна Малова зупинка – порожня зона Дітей Імператора, де його зустрічає Фулґрім. Протягом всієї спільної прогулянки присутність Третього завдає Малу неабиякого дискомфорту. Мал звертає увагу на відсутність легіонів та звіти про те, що вони або ухиляються від наказів, або роблять речі значно гірші. Починається суперечка: Мал питає, чи є Діти Імператора взагалі боєздатною силою; Фулґрім одказує, що Гору слід радше турбуватися про Анґрона та Пожирачів. Третій заспокоюється та неодноразово стверджує мовляв Анґрон – скажений пес і Луперкалю на його убивство не стає духу. Проте якщо він знову кинеться на самого Феніксійця, то помре. Вони заходять до лабораторії Фабія, де зберігається та нова зброя. Нею виявляється Аппій, перетворений на істоту, здатну самотужки порушувати вокс-мережу супротивників.
– Опісля Мал відвідує Гвардію Смерті. Їхня зона – суцільне мереживо окопів та траншей, практично жодних укріплень. Під ними цілий лабіринт траншей, викопаний за наказом Мортаріона на випадок, якщо лоялісти раптом почнуть вірусне бомбардування. Коли Мал хоче оглянути Урґаллську Западину з однієї вогневої позиції, позаду раптом з'являється примарх. Шокований радник не знає чого очікувати. Мортаріон різко заявляє, що вони зачасто користуються силами давінітів. Мал пояснює – вони необхідні для забезпечення секретного зв’язку та саботажу Вир-подорожей лоялістів. Мортаріон відповідає, що не дозволить Гору перетворитись на тирана та буквально наказує Малу позбутися давінітів. Син Гора, на думку примарха, маніпулятор, який з тіні Луперкаля намагається керувати братами. Він погрожує Малу, що не зупиниться ні перед чим, якщо той не прибере давінітів. Коли Мортаріон йде геть, Мал дивиться на зірки та бажає, аби Феррус прибув якнайшвидше.
– Манус веде нараду з командирами на борту флагмана Феррум. Замість говорити "Гор" вони послуговуються терміном "Головний Зрадник". Феррус каже, що взяв під командування усі сили регіону. Терру сповіщено, Дорн від імені Імператора погодився. Вони споглядають голо-проєкцію Ісствана V, примарх міркує, чому Луперкаль чекає саме там. Центуріон Кастрмен Орт (персонаж Чорних Книг) каже Феррусу, що чекає штурму і примарх погоджується. Вони роздивляються Урґаллську Западину. Всі чудово знають, що Гор хоче їхньої атаки і здогадуються – він спробує вдарити у спину щойно висадка розпочнеться, саме тому в системі немає зрадницьких флотів. Феррус цікавиться думками командирів: Рууман пропонує бомбардування, але йому заперечує Белоґ, позаяк все одно доведеться спускатися та добивати вцілілих. На думку Орта, слід якомога швидше штурмувати та перемогти супротивника попереду, а потім зустріти тих, хто атакує з тилу.
– На зоряній мапі з'являються позначки сусідніх флотів. Псевдолояльні примархи виходять на зв'язок. Лорґар – перший, погоджується з наміром блискавичної атаки. Феррус цікавиться у Альфарія про наявність агентів Двадцятого між ворожих лав, але той відповідає мовляв "їх вирізали". Наступним зв'язується Коракс та стверджує: перш ніж діяти їм конче треба переговорити. Пертурабо каже, що готовий підкоритись усім наказам. Лорґар додає – жодного милосердя, усіх на поверхні Ісствана V треба вбити.
– (Ймовірно) Альфарій зв'язується з Кораксом та каже, що зрадники заманюють їх у пастку і радить натомість взяти Ісстван у блокаду та облогу. Альфарій просить Корвуса, значно ближчого до Ферруса ніж він сам, відмовити того від настільки безглуздої атаки.
– Далі (ймовірно) Альфарій зв'язується вже з Манусом тет-а-тет, прямо каже, що лобовий наступ це жахлива ідея та повторює сказане раніше Корвусу. До того ж, убивство створить з Гора мученика і лише посилить заколот. Феррус слухати не бажає та наполягає на наступі.
– Коракс намагається зв'язатися з Вулканом, якому можливо вийде заспокоїти Ферруса, але повідомлення не доходить. Коракс каже про це Альфарію та питає, чи не трапилося бува нічого з Вулканом. Двадцятий відповідає, що нічого не чув.
– Зрештою надіслане раніше Вулканом повідомлення досягає лоялістів, але плани вже узгоджено, на жодні зміни Феррус не піде. Вулкан намагається донести йому, що попри зраду трійця на Ісствані лишається його братами і він так швидко цього не забуде. Феррус просто відповідає, що радий бачити Вулкана опліч.
– Коракс спілкується з Вулканом. Обидва брати не знають, чи варто їм взагалі так перейматися небажанням убивати зрадників. Хто зна, може слід краще бути як сповнений чистої люті Феррус.
– Флот смертних та Сонячної Ауксилії неподалік отримує звістку, що також братиме участь у висадці на Ісстван.
– Кассіан Дракос (персонаж Чорних Книг) прокидається; його поміщають у саркофаг дредноута. Він згадує Луперкаля, але відкривши очі бачить перед собою Вулкана. Він питає сина, як той тепер служитиме легіону. Дракос відповідає: "у бою".
– На борту Тіні Імператора, магістр висадки Альварекс Мон (персонаж Чорних Книг) чекає на Коракса. Б'є годинник смерті, у кімнаті з'являється примарх. Коракс цікавиться: чи можна висадити увесь легіону за перші 100 хвилин по прибуттю до системи. Здивований Мон відповідає, що це фантастика, проте Коракс знає – подумки легіонер перебирає всі варіанти. Зрештою, Мон каже, що таке можливо і він це зробить. На тому ж кораблі Кедес Некс (ще один персонаж Чорних Книг), готуючись до битви, тренується на сервіторі. Йому ніхто не наказує та не командує, але морітат знає й так – Коракс бажає, щоб він спустився на поверхню та вирізав офіцерів Синів Гора.
– Зрештою флот прибуває до ісстванської системи та негайно заявляє: вони прийшли на війну.
– Щойно ці слова промовлено, їх чують зрадники на планеті. Вони мають доступ до перемовин лоялістів завдяки Альфа Легіону. Гор виголошує промову, чия суть зводиться до "настав час відкрити колишнім братам очі, справжній зрадник це Імператор, а вони лише б'ються проти великої брехні". Щойно промова добігає кінця, а повітря сповнюють крики "Луперкаль", два юстерінських вартівника відлітають від дверей. До зали вривається розлючений Анґрон і звинувачує брата у спробі його заткнути. Примарха бісить ще й те, що забрали всіх астропатів Пожирачів. Малоґерст відповідає, що вони знадобилися деінде, та за мить Анґрон опиняється біля нього з погрозою: скажеш ще бодай слово і помреш. Гор перериває брата. Вже пізно, жодних перемовин з лоялістами бути не може, він не дозволить Анґрону зіпсувати все зараз. Дванадцятий гарчить: важливі лише справи, а гідність не потребує пояснень. Втручається Мортаріон – він тиран, син короля, а Анґрон просто егоїстичний малюк. Дванадцятий завмирає мовчки. Мортаріон йде геть, Гор лишається та дивиться на брата. Зрештою, Анґрон також покидає зустріч. Мал каже Кхарну йти за ним.
– Кхарн вирушає на пошуки Анґрона. Його щелепа час від часу клацає й застрягає, він майже не може говорити. На землі він знаходить сліди – шматки плоті й розірваних тіл – що ведуть до зони Дітей Імператора. Сліди приводять його до траншеї з потаємним тунелем. Кхарн усвідомлює, що надворі Анґрон не просто час гаяв, а шукав шляхи та планував дістатися до центральної вокс-станції.
– На борту Тіні Імператора Мон спостерігає, як Коракс одягає лати. Примарх наказує йому залишитися — хоче свідка — та запускає голо-зв’язок із Феррусом й Вулканом. Феррус повідомляє, що відлік до початку штурму вже розпочато. Змінити тепер можна лише дрібниці. Обидва брати намагаються поговорити, але марно, аж доки Коракс не питає: "Чи справді ми маємо атакувати?" Феррус лютує.
– Озброєний лише сеаксом Кхарн спускається тунелем, бачить розірвані тіла Дітей Імператора. Анґрона він знаходить близ масивних дверей станції зв’язку, серед купи м’яса – решток убитих Дітей Імператора. Кхарн намагається щось сказати, але не встигає — Анґрон одним ударом відкидає його вбік. Кхарн падає у криваву купу та попри це здіймає ніж, готовий зустріти удар сокири. Анґрон реве, лає капітана, але той розуміє – примарх стримується. Він міг би легко його вбити.
– Аж раптом входить Гор, повністю у латах та з булавою в руці. Він одразу каже братові, що жодного повідомлення надіслано не буде. Анґрон заперечує. Гор використовує попередню репліку брата проти нього ж: "Слова не мають значення, лише дії". Приголомшений Анґрон хіба вимовляє ім'я Гора, але той обриває: "Досить слів, брате". І нападає.
– Тим часом розмова між Кораксом, Феррусом і Вулканом триває. Феррус цікавиться, чи вони справді думають, що проблему можна просто ігнорувати. Коракс відповідає, що треба бодай обговорити їхні дії. Наказ із Терри – припинити заколот та повернути Гора, а не влаштовувати різанину. Вулкан і Коракс закликають до стриманості. Вулкан пропонує оточити й блокувати Ісстван. Феррус заперечує: Гор ніколи не здасться. На думку обидвох примархів, справжнім джерелом гніву Мануса є особиста вендета.
– Скутий надлюдським жахом Кхарн спостерігає за двобоєм Анґрона та Гора. Невпинні атаки Луперкаля відтісняють брата. Удар Анґрона у відповідь розбиває ошатне "око" на грудях Гора, але булава швидко збиває Дванадцятого з ніг. Анґрон питає, чому йому ніколи не дають вибору, на що Гор одказує: "вибір не дають, ти робиш його сам". Анґрон знову атакує сокирами, але не влучає. Гор кидає булаву, хапає натомість одну з сокир та водночас своїми пазурами розрізає ланцюг на іншій. Опісля він вибиває її з рук Анґрона й перехоплює сам. Луперкаль показує, що міг би вбити брата вже зараз. Обличчям до обличчя, сокирою до сокири, Гор питає: "Який ти зробиш вибір?"
– І знову бесіда трьох лоялістів. Коракс каже, що хоче вбити Гора не з сорому, а жалю. Їм відомо про спробу Фулґріма переманити Мануса – саме це викликало гнів Десятого. Зрадники вважали його подібним до себе. Вулкан та Корвус намагаються заспокоїти брата: йому не слід злитися на себе, вони знають, що він завжди лишався відданим. Феррус дякує їм за довіру та теплі слова, але план не змінює. Заколот необхідно придушити зараз, інакше він не скінчиться ніколи. Феррус просить братів прямо сказати, якщо помиляється – та Коракс і Вулкан погоджуються, що лобова атака й справді єдиний наявний вихід.
– Анґрон реве, що ніколи не скориться та кидає Гору виклик – убити його і покінчити з цим. Проте Гор робить крок назад та відмовляється. Він каже, що єдині кайдани Анґрона — накладені самим Імператором. Також він визнає, що хотів би воювати гідно, але через Імператора вони не можуть. Луперкаль говорить братові все, що той прагне почути: саме смерть Імператора, а не власна, принесе йому волю. Анґрон поступово погоджується й знову обмотує ланцюг сокири навколо зап’ястя. Він готовий почати.
– Битва розпочинається з масованого орбітального залпу лоялістів по позиціях зрадників. Водночас Залізні Руки висаджують важку техніку. Постріли лоялістів здебільшого потрапляють у щити, чим викликають какофонію звуків та спалахів. Поза мурами фортеці детонація бомби завбільшки з титана змінює саму планетарну поверхню.
– Гвардія Ворона випускає усі свої кораблі та капсули. Саламандри атакують кількома хвилями, Кассіан у першій ж.
– Залізні Руки десантуються на позиції Дітей Імператора та миттєво починають нищити тамтешні легкі танки. Орт у власному Клинку за лічені секунди пробиває ворожі лінії оборони. Невдовзі десантується піхота.
– У фортеці Сота-Нуль активує безіменні новітні автоматони Темних Механікум (можливо Тенебракс), попередньо приховані у надрах. Вони відкривають вогонь по кораблях Гвардії Ворона – з 824 суден авангарду залишається 784.
– Мал наказує Фабію активувати Аппія – какофона-оркестратора. Його крик транслюється усіма вокс-каналами планети. Кожен десантник чує цей вереск у шоломі: у когось вибухають барабанні перетинки, інші встигають зняти шоломи. Коракс наказує Мону посадити корабель прямо над ворожим ретранслятором – він має намір захопити канал зв’язку зрадників та використати його для лоялістів і швидко втілює його у реальність.
– Паралельно триває висадка 500,000 ауксиларіїв під проводом маршалки когорти Астреї. Вони теж чують крик Аппія, дехто втрачає слух чи навіть гине. Деякі десантні апарати розбиваються через втрату пілотів; більшість приземляється орієнтуючись на око та сигнали командного апарата.
– Далі ми бачимо Саламандра на ім'я Орас (побіжно згадувався у Чорних Книгах), єдиного вцілілого з екіпажу штурмового корабля. Крізь полум'я він прямує до вражої фортеці. Тим часом з падінням вокс-мережі Кассіан став, фактично, командуючим на своїй ділянці фронту.
– Кедес Некс наодинці проникає у фортецю та вбиває двох Синів Гора. Він забирає шолом одного з них і слухає таким чином ворожі перемовини, перш ніж йти далі.
– Діти Імператора та артилерія з фортеці починають завдавати значних втрат техніці Залізних Рук. Завдяки Кораксу лоялісти відновлюють доступ до вокса. Залізні Руки утворюють на плато укріплення. Мон спостерігає за тим, як дедалі більше кораблів спускається на поверхню.
– Корабель Дракосіанин на орбіті. Саламандр на ім'я Ксаліск намагається звільнити десантний корабель, що застряг у пусковій колисці. Він з цим розбирається та зустрічає свого друга Гесперіда з Двадцятого. Увесь легіон щойно прибув, а сам Гесперід має наказ залишатися на Дракосіанині.
– У розмові з Омегоном Інґо Пек зізнається, що має певні сумніви щодо всього їхнього задуму.
– Кідомір Форрікс дивиться за тим, як кораблі зрадників та спізнілих лоялістів прибувають на орбіту. Роль Залізних Воїнів – переконатися, що поблизу кожного лояльного корабля є їхній, готовий відкрити вогонь за наказом.
– На кораблі Ауксилії під назвою Катура адмірал Клейв роздумує про те, що замість Ферруса командування взяв Пертурабо. Їм наказали відійти назад та дати шлях другій хвилі.
– Вулкан висаджується неподалік від Кассіана. Він одразу ж безжально атакує Гвардію Смерті, навколо падають термінатори сатурнін і також приєднуються до знищення Вісімнадцятого. Вони підривають ворожі фосфексні міни, які викидають газ у небо. Це на відстані двох кілометрів помічає Орас. Йому зустрічається Гвардієць Смерті, але Саламандр швидко здогадується, що зняти іншого десантника можна лише хорошою чергою, тож йому щастить убити супротивника. Орас випускає магазин за магазином у інших Гвардійців, які виходять з тунелів та окопів. Від оточення його рятує пара термінаторів, поряд з якими він тримається надалі. Вони чують пробудження титанів у фортеці.
– Йона Арукен, нині принцепс Женця Півтіні марширує поруч з Днем Гніву, але спраглий до вбивств титан швидко виходить з-під контролю. Він самотужки покидає позицію, чим створює діру в захисті Дня Гніву. Титан катує Йону.
– Орт у своєму Клинку досі б'ється у зоні Дітей Імператора. Він економить боєприпаси та користується лише одним стволом. Нам повідомляють, що за 50 хвилин бою Залізні Руки втратили більше десантників ніж за кожну окрему битву Великого Походу. Його танк падає в глибоку траншею, де зазнає атаки кіборгів таллакс. Команді вдається звільнитися, але вилізають вони прямісінько перед какофонами Дітей Імператора.
– Аппій, який мав би охороняти Фабія доки той збирає геносім'я, помічає танк Орта та дуже ним зацікавлюється.
– Очима Орта ми бачимо, як заклепки вилітають з корпусу танка, той починає вібрувати, аж доки у затворі не вибухає снаряд. Ударна хвиля викидає башту разом з Ортом всередині. Фабій змушує Аппія перейти на безпечніше місце.
– Малоґерст споглядає битву з мурів фортеці та доповідає Луперкалю про ситуацію. Йому кажуть, що Феррусом займеться особисто Фулґрім. Мал звертає увагу на північний край фортеці – точніше, тунелі та печеру, де вже закріпилася Гвардія Ворона. Він попереджає Аксиманда, який зараз у тунелях, що Коракс, ймовірно, десь неподалік. Маленький Гор не надає цьому великого значення і продовжує рухатися разом з Екаддоном.
– Кедес Некс спостерігає за мінуванням Гвардією Ворона тунелів, якими пройдуть Сини Гора. Побратими навіть його не помічають. Раптом у тунель заходять Аксиманд з підрозділом, зав'язується бій. Некс намагається вбити Маленького Гора, проте терпить невдачу та отримує серйозне поранення. Від вірної загибелі Кривавого Крука рятує Коракс, чия поява відлякує зрадників. Самого Некса ми востаннє бачимо обабіч стіни тунеля, з трофейним болт-пістолетом Синів Гора у руці.
– Жнець Півтіні не спиняється попри всі команди Дня Гніву. Помітивши діру в захисті Імператора, командир Кадм з Саламандр бере 30 лендрейдерів та рушає туди – відкривши вогонь на ходу, вони поспішають до сліпої зони титана.
– Наляканий Йона безпорадно дивиться на їхню атаку, доки байдужий до неї Жнець продовжує різанину. Рейдери завдають Імператору значних пошкоджень, але добити титана їм не дає Гінчак Війни, що раптово виникає з диму та відкриває вогонь. Рейдери Кадма оточують Гінчака та відволікають його кружлянням довкола; водночас їхні спонсони продовжують атакувати День Гніву. Якраз коли Гінчак перезаряджає зброю та от-от знищить решту рейдерів, до бою приєднуються чорні винищувачі – пущені ними ракети та бомби пробивають щити титана і валять його на землю.
– Арукен досі спостерігає, його мучить почуття провини. Він бачить (уявляє?) свого друга Тита Кассара, власноруч убитого заради трона принцепса Женця. Мертве тіло Кассара говорить до Йони та катує його. Можливо це все витівки титана. Зрештою він піддається тортурам, Жнець повертається до Дня Гніву та добиває рейдери. Перш ніж постріли досягнуть його, Кадм скеровує власну машину на підбитого Гінчака і підривається разом з ним.
– З висоти Мон бачить – сили вибуху не вистачило, щоб знищити заразом і День Гніву.
– Ауксиларії спостерігають за далеким вибухом. Більшість радіє. Чимало піхотинців ходять без шоломів, аби бодай щось почути – хоча гуркіт бою їхній слух навряд чи переживе. Вони опинилися далеко від запланованої зони висадки, відтак Астрея сідає у транспортник і наказує всім слідувати за нею.
– Ми повертаємося до адмірала Клейва на орбіті, старшого офіцера до прибуття другої хвилі. Механікум просять дозвіл на висадку титанів, він погоджується. Боєприпаси у флоту першої хвилі майже скінчилися; вони безперервно бомбардували планету протягом двох годин. Коли деякі з першої хвилі збиралися відходити, Пертурабо наказує залишатися на позиції і продовжувати бомбардування. Це починає викликає у Клейва підозри. Саме тоді надходить повідомлення від корабля, який прибуває — це Інґо Пек і він просить дозволу зайти на борт. З собою легіонер привозить делегата Залізних Воїнів на ім'я Ґрельт. Мета їхнього прибуття – забезпечити чітке виконання наказів.
– Пек та Ґрельт перекидаються кількома словами. Делегат визнає, що Альфа Легіон — найкращі брехуни, і що згідно з даними лоялісти наразі перемагають.
– Мал доповідає Гору, що День Гніву відступає, а решта Легіо Мортіс суне на позиції Легіо Атарус. Титани Атарус висаджуються та одразу ж рушають на пошуки Мортіс. Йона чує голос титана і кориться йому. Титан жадає лишає одного – вбивати Атарус. Між тим, пара титанів Атарус на імена Червоний Наґ та Беллум Сакрум обрали собі ціллю варлорда Мортіс під назвою Подих Бурі. Йона знищує Беллум Сакрум, але Червоний Наґ силовим кулаком зносить голову Подиху, той вибухає.
– Кхарн разом із рештою Пожирачів Світів стоїть у залі перед брамою фортеці. Так, обладунки він вдягнув, але вони не під'єднані, тож капітан просто несе їхню вагу. Анґрон ходить туди-сюди.
– Орас та сатурнійці потрапляють під газову атаку Гвардії Смерті. Щоб не загинути, Саламандр заміняє пошкоджений шолом знятим з мертвого Гвардійця. Коли газ вкриває усе поле, зелена фарба злазить з термінаторів та лат самого Ораса, тепер керамітово-сірих. Вони йдуть уперед крізь газ, яким Гвардія Смерті прикриває власну атаку. Та просунутися не надто виходить: вони стикаються з Мортаріоном, той миттєво розправляється з двома сатурнійцями та замахується на Ораса. Падіння коси спиняє чиясь рука. Це Вулкан. Його обладунки зелено-смугасті від контакту з газом. Розпочинається битва.
– Малоґерст, Гор, стратегіум. Мовчазний Луперкаль помічає допитливий погляд Мала. Примарх цікавиться, чи вірить той, що Морніваль схвалив би його дії. Мал намагається заспокоїти Гора, якому все це очевидно не до душі – але припинити він не може аж ніяк. Тим часом Залізні Руки підбираються дедалі ближче до фортеці. Гор віддає наказ — випустити Пожирачів Світів.
(Це остання поява термінаторів-сатурнін)
– Брама розчиняється, звідти стрімко виїздить бронетехніка Пожирачів. Анґрон стрибає з Кратоса просто на три танки Гвардії Ворона. Сам Кхарн стоїть на Клинку, але першим же пострілом його збиває на землю. Він намагається підвестися та кинутися в бій, але сил не вистачає. У нього стріляє Гвардієць Ворона та ледь не вбиває, проте долею випадку самого сина Коракса розрізає навпіл випадковий Пожирач. Кхарн лишається на землі.
– Мон надає вогневу підтримку з повітря, де можливо. Коли він готується відійти на дозаправку, надходить повідомлення від делегата Ґрельта: розгортання Ауксилії прискорено, Мон повинен його прикрити. Альварекс відповідає, що це жахлива ідея, тоді Ґрельт передає зв’язок Клейву і той переконує Гвардійця погодитися.
– На борту Катури Пек дякує Клейву, але делегату таке ставлення до наказів незрозуміле. Вони отримують дані про розташування всіх наземних сил та передають їх кораблям другої хвилі.
– Далі описано, як ця інформація досягає кожен псевдолояльний легіон. Повелитель Ночі Скаррікс сідає у свій винищувач Ксіфон. Потім йде коротка нарізка епізодів – зрадливі примархи готується до неминучого.
– Через відлуння гуркоту битви поміж гір, ауксиларії більше не чують наказів – Астрея пише їх на пергаментах та передає із рук у руки. Там, де вона була спочатку, більшість піхоти лишилася під командуванням її підлеглого Кенґрейса. Той віддає наказ іти вперед. Вони рушають – аж раптом земля вибухає під ногами, навкруги здіймаються пісок і гравій. З темних проваль долинає брязкіт ланцюгів. Із прірви постають Червоні М'ясники.
– Кастрмен Орт нарешті вилізає з відірваної башти танка та невдовзі знаходить йому на заміну побитий, проте функціональний Сікаран. Мон переговорюється з Ґрельтом про хід висадки. Вільного місця для нового десанту немає, тож доведеться висаджуватися під вогнем. Альварекс протестує, але для Ґрельта, очевидно, втрати у межах припустимих. Проте він кориться та, замість дозаправитися та переозброїтися, наказує усім суднам Гвардії зосередитись на допомозі піхоті. Залізні Воїни повністю керують висадкою та не потребують його допомоги.
– Клейву наказують припинити бомбардування, адже союзні та ворожі підрозділи надто змішалися, жодних чітких цілей не видно. Він незгоден, а Пек з ледь помітною усмішкою стає на його бік – Клейв цікавиться, чи готові кораблі другої хвилі продовжити обстріл поверхні. Залізний Воїн від відповіді ухиляється, чим провокує адмірала: Катура не рухатиметься допоки не витратить третину боєприпасів. Ґрельт каже, що це непотрібно, а Клейв сердито апелює до свого обов'язку – приносити смерть зрадникам. Вони дивляться один одному в очі, доки Ґрельт просто не відвертається.
– Ада, оперативниця Альфа Легіону, яка раніше здійснила саботаж на пустотній гавані, нині на борту корабля Оракул Попелу. Той пов'язаний із Саламандрами, проте не є кораблем легіону. Вона приховано перевозить боєприпаси з палуби запуску до складу та переконує команду, що все гаразд. Ніхто не підозрює про закладену вибухівку.
– Інший агент Двадцятого на ім'я Корбеша перебуває на кораблі Залізних Воїнів Олімпус Беллум. Він – наглядач гарматної палуби. Доки артилеристи завантажують гармати та готуються до стрільби, він навмисне скидає інструмент на лінію, по якій рухатимуться боєприпаси.
– Форрікс переглядає розстановку сил та чи є біля кожного лояльного корабля зрадницький, або ж команда Двадцятого на борту. Пертурабо відбуває на поверхню та передає Форріксу командування силами у космосі. Кідомір надсилає Гору сигнал готовності.
– Малоґерст каже Луперкалю, що все готово. Гор наказує відкликати усіх крім Фулґріма та розпочати різанину. Аппій з Фабієм вештаються полем бою.
– Поранений Орт під'єднав сам себе до Сікарана. Лише за 5 секунд він знищує колону з п'яти танків Пожирачів Світів.
– У Альварекса та побратимів більше немає боєприпасів. Вони помічають висадку підкріплень та готуються до потенційних евакуацій. Орас б'ється з Гвардією Смерті у газовій завісі, аж доки та раптом не відступає, а Кассіан не наказує Саламандрам відійти до зон висадки.
– Астрея помічає "підкріплення". Мону наказують відійти на орбіту та розчистити небо, він прямо відмовляється. Гвардієць спостерігає за масовим відходом легіонів – піших, на танках чи лицарях.
– Залізні Воїни десантуються навіть попри відсутність вільного місця та починають будувати укріплення. Це бентежить та тривожить Астрею.
– Кор Ферон мастить лоба попелом планети та молиться Хаосу. Він дозволяє оточити Гвардію Ворона та розстріляти легіонерів, коли ті намагатимуться сісти на свої штурмові кораблі.
– Скаррікс пролітає над легіонами, що відступають. Дехто підводить голови та салютує йому – це викликає в Повелителя Ночі усмішку, адже скоро всі лоялісти відчують істинний жах. Попри наказ атакувати першими саме легіонерів, він спочатку націлюється на ауксиларіїв.
– Кхарн протистоїть голосам у голові. Голоси питають, чому він не хоче встати та продовжити. Пожирач зрештою відповідає – через страх того, що потім не зупиниться. Він пробуджується; біля його тіла вже копирсається слуга Фабія, за що одразу ж платить життям. Його кусають цвяхи – і вперше після двобою з Локеном при Ісствані III він відчуває біль. Навколо зібралося ще більше слуг Фабія, яких Кхарн вбиває так само швидко та вирушає на пошуки легіону.
– Клейв готується покидати орбіту, однак його спиняє Пек. Легіонер віддає воксом інший наказ – Діоніс. На борту Дракосіанина сплячий агент Гесперід прокидається, чує цей код та розстрілює Ксаліска, а потім активує вибухівку. Дракосіанин врізається у корабель Залізних Воїнів, обидва вибухають.
– Доповіді швидко приходять на Катуру, де їх читає Ґрельт. Делегат вимагає пояснень, але Інґо Пек підходить до нього зі спини та, обізнаний про слабке місце лат Mk II, вишибає Залізному Воїну мізки. Легіонер повертається до Клейва, незворушно ховає пістолет та пояснює ошелешеному адміралу, що це все пастка Гора.
– Астрея дивиться, як легіони відступають у напрямку непорушних, кам'яних лав Залізних Воїнів та розуміє, що ті очікують.
– Луперкаль готується особисто вирушити на поле битви та питає, чи хоче Мал також побачити все на власні очі. Той погоджується, але інформує примарха про те, що Феррус не відступив та продовжує наступати. Гору відверто чхати. Вже ступивши на апарель лендрейдера він наказує братам відкрити по лоялістах вогонь.
– Астрея чує постріли з позицій Носіїв Слова. Туди обертаються й інші ауксиларії, але перш ніж вони встигають закричати Залізні Воїни натискають на спускові гачки. Снаряди, міномети, ракети та прометієві бомби стирають ауксилію з лиця Ісствана V.
– На півшляху до фортеці Кхарн знаходить Анґрона та легіон. Їм байдуже на капітана, усі разом з примархом зачаровано споглядають далекі вибухи. Анґрон реве, а невдовзі крик підхоплює й увесь легіон.
– Кор Ферон підманює Гвардійців Ворона ближче і Носії Слова починають різанину. Сам Темний Кардинал вбиває одного з синів Коракса та вириває його серце.
– Коли Скаррікс зі своїм крилом пролітають повз підлеглий легіонер каже, що в разі чого Носії Слова були готові їх обстріляти. Поміж військ, які відступають, Скаррікс вихоплює лицаря-списоносця та знищує його влучним залпом.
– Трохи часу приділено долі Ораса. Залізні Воїни крокують крізь газову пітьму, волкітна зброя направлена вниз. Саламандр входить у їхнє поле зору і тільки тоді розуміє, що лишився без опізнавальних знаків. Перш ніж він встигає закричати, його вбивають. Орас помирає з думкою, що вони сплутали його із Гвардійцем Смерті.
– Форрікс наказує усім кораблям атакувати обрану ціль.
– Адмірал Клейв спершу не знає кому вірити, та кількість сигналів від лоялістів дедалі більшає. Катуру, втім, ніхто не атакує, бо на думку зрадників вона під контролем Пека та Ґрельта. Інґо каже адміралові – робить те, що робить, аби збалансувати майбутнє.
– На борту Олімпус Беллум Корбеша наказує стріляти по Залізних Руках та швиденько покидає палубу. Невдовзі через залишений ним інструмент боєприпаси перекидаються, падають на гарячу поверхню та детонують, знищивши корабельні щити зсередини.
– Екзодус, снайпер Альфа Легіону з височини оглядає Урґаллську Западину і подумки філософствує. За три кілометри від його позиції Саламандри наближаються до Повелителів Ночі, які готують засідку. Саламандри зупиняються, не впевнені, що робити. Снайпер їм допомагає. Він швидко прострілює голови Повелителям Ночі, ті себе видають та гинуть від болтів Саламандр. Екзодус сподівається, що хтось з синів Вулкана таки повернеться живим і береться відстрілювати решту Повелителів на флангах.
– Діалог Альфа легіонера та Клейва триває. Інґо каже, що хоче, аби адмірал вибрався та, коли все скінчиться, повернувся й евакуював уцілілих лоялістів. Коли Клейв питає навіщо, Інґо Пек відповідає: "За Імператора".
– Адмірал погоджується та повільно покидає систему, за його спиною палають кораблі лоялістів. Пек летить на власному кораблі.
– Оперативниця Альфа Легіону Ада виводить з ладу Оракул Попелу, щоб врятувати його від пекла Ісствана.
– Термінатори Залізних Воїнів штурмують Феррум, тимчасовий флагман примарха Залізних Рук, зачищають машинні відсіки та лишають корабель трофеєм. Повелителі Ночі, природньо, атакують транспортник підтримки, де переважно медичні й тренувальні палуби. Вони під'єднують гучномовці корабля до власних обладунків – коридори заливають скрегіт силових лат та шипляче дихання. Згодом усе тоне в криках.
– На борту корабля-розвідника Ад Темпереста Гвардієць Ворона Акроніс мовчки спостерігає та записує все, що відбувається. Мон відчайдушно тримається в повітрі, а довкола все палає.
– Кассіан Дракос згадує розмову з Гором, коли примарх порадив йому жити заради майбутнього, в якому не буде жодних війн. Аж раптом він бачить самого Луперкаля та кидається на нього. Від піхотинців й термінаторів Шістнадцятого на його шляху не лишається нічого. Щойно він досягає Гора, булава б'є по саркофагу і свідомість Кассіана вкриває пітьма.
– Коракс наказує розділитися.
– Скаррікс знайшов собі розвагу: він спочатку відпускає транспорт лоялістів у повітря, дає їм надію, а вже потім збиває. Раптом повз нього пролітає Альварекс.
– Мону практично виходить підібрати Коракса, але на хвіст сідає Повелитель Ночі. Ракета Скаррікса відриває йому крило, обидва легіонера врізаються у гори. Альварекс помирає, сподіваюсь, що з примархом все гаразд.
– Минуло чотири години від початку операції.
– Раб Фабія витягує пораненого Орта з Сікарана. З'являється і сам аптекарій, але від оцінки його відволікає голос. Позаду крокує Фулґрім з головою Ферруса у руці – таке видовище викликає у Кастрмена аж піну люті. Примарх дарує тіло Ферруса Байлу, а голову зберігає для когось іншого.
– Карґос знаходить Кхарна по вуха у крові. Коли зубці пиломеча перестали працювати, він бив ним наче кийком. Кхарн каже Карґосу йти далі самому, бо він хоче трохи перепочити.
– Інґо Пек супроводжує Омегона на переможне зібрання всіх примархів та командирів. Побачене серед інших легіонів йому взагалі не до вподоби. Фулґрім дарує Гору голову Ферруса Мануса. Той здіймає її мов трофей, усі радісно кричать "Луперкаль! Перемога! Луперкаль!".
– Акроніс надсилає на Терру детальний звіт. Астропатка Арміна Фел отримує його та ридає.
Кінець.
