Душі Елементів: Хаос. Розділ шостий

— Ось бачите, містере Катаджоскі, що буває, коли країна розпоряджається величезною кількістю магічної матерії на своїй території, — сказав розвалений у кріслі міністр магії Крістленда, Шветен.

— Шветен, ти надто категоричний щодо Форлеса. Це молода країна, і вони ще не розуміють, як працює магія, — зауважив президент кришталевої країни, повернувши голову до міністра.

— Але хіба Вам, як президенту, не хотілося б повернути колишню магію назад на територію Кристленду?! — обурено запитав Шветен.

— Зменш тон, — наказав містер Катаджоскі. — Якщо ти забув, то Крістленд уже тисячі років не має магії після подій Війни Правителів, — додав він, пʼючи повільно чай. — Усі наші потреби відшкодовує Огрос, тож не розумію твоїх претензій.

— Але ми могли б домовитися з Форлесом про імпорт частини магічної матерії, щоб полегшити їм життя і живити магією наші кристали, — запропонував міністр магії, дивлячись на президента.

— Не все так просто, — відповів містер Катаджоскі. — Краще подивися на краєвид з балкона Кришталевого Будинку, — вказавши на нього рукою. — Хіба не прекрасно те, що ми маємо зараз?

Шветен невдоволено глянув на президента, а потім повернув голову в бік виду з балкона.

•••

Усе навколо Луїри Готлафе здавалося непередбачуваним і небезпечним, немов світ навколо неї щойно розвалився на шматки. Кожен новий адміністративний округ, який вона перетинала на своїй машині, змушував її серце битися сильніше і дихання частішати. Дороги були грубими й нерівними, немов вони самі ненавиділи своїх пасажирів, і криві дерева, гілки яких визирали з-за хащів, здавалися готовими обрушитися на машину будь-якої миті.
Луїра їхала в темряві, і лише фари її машини освітлювали шлях. Усе навколо було занурене в густий морок, і тільки подекуди просочувалося світло ліхтарів, немов світляки в темному лісі. Але навіть це світло здавалося їй підозрілим і тривожним, ніби будь-якої миті воно могло зникнути і залишити її зовсім у темряві.

— Міс Готлафе, ми вже під'їжджаємо до адміністративного округу Саріча, — вимовив наполегливо національний військовий радник, не зводячи очей з дороги.

Луїра продовжувала дивитися в темну далечінь, намагаючись приховати свою тривогу.

— Міс Готлафе, Ви мене чуєте? — звернувся до неї чоловік, повернувшись через плече.

— Так, я Вас чую, — відповіла Луїра холодно, але насправді вона була налякана і хвилювалася за майбутнє своєї країни.

•••

Центральна Рада Саіртса хвилювалася і кипіла діяльністю. Напруга витала в повітрі, наче тонкий магічний шлейф, адже прибуття міністрів магії правої частини світу для розв'язання дипломатичних питань щодо своїх працівників, які перебували у Форлесі, викликало низку спірних питань.
У ці напружені часи, коли життя всіх мешканців Форлеса, що постраждали від хаосу, було під загрозою, посли з Небес прибули до міста, щоб допомогти магам країни забезпечити безпеку міста та захистити його від потенційних загроз. Крім того, Огрос, найсильніша магічна країна, допомагала форлессцям евакуюватися з країни і забезпечувала непрохідність магічної матерії Форолеса на свою територію.
У цей самий час до міста прибувала президентка Луїра Готлафе, яка мала намір узяти на себе відповідальність за координацію всіх зусиль у рамках захисту в країни.

Коли міс Готлафе вийшла з машини, її оточили військові, готові забезпечити безпеку глави Форолеса. Навколо стояли противники президента, які кричали гасла: «Луїра створила нам проблеми!» або ж: «Досить мучити людей!». Але військові розштовхали невдоволений натовп і дали змогу дівчині пройти до Центральної Ради, де на неї чекали високопоставлені гості: міністри магії правої частини світу, посли Небес і професори магії.

Чоловік зустрів Луїру з посмішкою і словами: «Міс Готлафе, ми раді Вас бачити». Він був одним із трьох послів Небес, і його зовнішній вигляд змусив президента здригнутися. Біло-синє вбрання посла і величезні крила свідчили про його небесне походження. Він вказав посохом на місце президента поруч із трибуною, де Луїра могла сісти.

— Стало відомо, що джерелом біди є раніше ув'язнена в карцері для магічних злочинців Покровителька Фаресса, — продовжив посол, приголомшуючи Раду. — Сигнал до вищого органу Небес, Небесного Сенату, дійшов пізно, тому що порушниця заблокувала зв'язок Небес із планетою Елімат, — закінчив він.

— Управління Всесвіту і Небесний Сенат скликають військові та магічні сили для того, щоб будь-якими способами зупинити нині колишню Покровительку, — підтримала промову другий посол. — Таким чином, уся вища влада була сповіщена про загрозу, яка може вийти за рамки однієї держави, — закінчила жінка.

— Евакуація іноземних магічних діячів буде виконана, але варто зауважити, що ця процедура займе багато часу, — підсумував третій посол.

Луїра здригнулася від новин, які передали посли всій Центральній Раді. Дівчина розуміла, що події, які розгортаються в цей момент, можуть виявитися небезпечнішими, ніж вона могла уявити.

З нізвідки прогримів звіриний рев, який супроводжувався гуркотом і блискавкою. Тремтіння прокотилося землею, немов віщуючи щось жахливе. Темні хмари, які ще кілька хвилин тому були за межами адміністративного округу Саріча, почали рух у бік центру міста, розчиняючи в темряві жителів, які намагалися втекти.
Паніка охопила місто, як морова чума. Військові кинулися захищати президента Луїру Готлафе, намагаючись якнайшвидше провести її в бункер. Посли Небес були схвильовані і в терміновому порядку сповістили небесний Сенат про неминучу небезпеку, після чого вилетіли на вулицю, щоб допомогти магам Форлеса стримувати хаоc.
Демон Хаосу, нещадний і розлючений, остаточно прорвав захист центру міста і котився вулицями, як камінням по схилу гори, руйнуючи все на своєму шляху. Крики і стогони жителів міста пронизували, змушуючи серце кожного завмирати від страху і відчаю. Але ті, хто ще був у змозі боротися, кинулися на допомогу, щоб зупинити цю бурю з божевілля і хаосу, що несе смерть і руйнування на своїх крилах.