Автор: Raissa Robles для SCMP
Філіппіни скоротили свій наступний оборонний бюджет, що викликає занепокоєння тим, що можливості їхніх збройних сил залишаються недостатніми для захисту країни і її території в Південно-китайському морі, незважаючи на те, що офіційні особи наполягають на «креативному фінансуванні» для фінансування програми військової модернізації.
Минулого тижня Палата представників Філіппін затвердила оборонний бюджет на 2025 рік у розмірі 254 мільярдів філіппінських песо (4,5 мільярда доларів США), що на 16 відсотків менше від початкової пропозиції Департаменту національної оборони (ДНО). Він не передбачає жодних асигнувань на закупівлю нового військового обладнання.
Таке скорочення різко контрастує з попереднім схваленням президентом Фердинандом Маркосом-молодшим «списку побажань» щодо модернізації Збройних сил Філіппін вартістю 1,39 трильйона песо, спрямованого на перенесення акценту з внутрішньої безпеки на зовнішню оборону.
У червні на безпековому форумі в Сінгапурі Маркос-молодший пообіцяв розвивати здатність Філіппін проектувати сили для захисту національних інтересів і збереження спадщини в Південно-китайському морі.
Однак сума, яку він затвердив, не знайшла відображення в сумі, виділеній на програму модернізації збройних сил наступного року.
Департамент бюджету і управління скоротив запропонований оборонний бюджет на 51 мільярд песо і залишив лише 50 мільярдів песо для фактичного фінансування програми модернізації збройних сил. Міністр оборони Джільберто Теодоро-молодший пояснив, що ця сума покриє лише оплату за раніше замовлене обладнання, а не нові закупівлі.
Наголошуючи на необхідності модернізації, незважаючи на бюджетні обмеження, Теодоро сказав, що Філіппіни вже є однією з країн з найнижчими військовими витратами.
Відповідаючи на запитання про 500 мільйонів доларів США, обіцяних США в рамках програми «Фінансування закордонних військових операцій», Теодоро пояснив, що ці кошти призначені для систем командування і управління, а не для озброєнь чи транспортного обладнання.
«Креативні фінансові» рішення
Зіткнувшись з фінансовими обмеженнями, Філіппіни повинні шукати «креативне фінансування» для модернізації свого військового потенціалу, сказав Теодоро. Він запропонував юридичне рішення, яке дозволить Міністерству національної оборони і збройним силам брати участь у схемах «купи зараз - заплати пізніше» з подовженими пільговими періодами і підвищити нинішню межу зовнішніх позик для оборонних закупівель до 300 мільйонів доларів США.
“Я говорив з Асоціацією банкірів Філіппін, Центральним банком Філіппін і представниками Міністерства фінансів, щоб дозволити нам шукати креативні методи фінансування”, - сказав Теодоро. «Можливо, нам знадобляться відповідні законодавчі рішення для підтримки цього».
Він згадав про можливість придбання 40 багатоцільових винищувачів (MRF) для ВПС Філіппін за допомогою таких схем.
“Один десяток таких літаків нічого не змінить. Ми відкриті для участі в тендерах на закупівлю нових винищувачів у кількості 40 штук в рамках оборонного замовлення. Але вони мають подати запропонований пакет фінансування, де ми зможемо розподілити фінансування так, щоб ми могли собі це дозволити”, - заявив міністр оборони.
На початку цього року були великі сподівання, що США оплатять значну частину програми військової модернізації Маніли протягом наступних кількох років. Напередодні тристороннього саміту між США, Японією і Філіппінами у квітні два американських сенатори запропонували двопартійний законопроект про надання 2,5 мільярдів доларів допомоги на оборону Філіппін.
Тоді посол Маніли в США Хосе Мануель Ромуальдес, двоюрідний брат президента Маркоса-молодшого, розповів в радіоінтерв'ю, що Теодоро передав до Вашингтона список обладнання, необхідного філіппінським військовим, включаючи винищувачі.
Ромуальдес висловив упевненість, що з новим обладнанням, “можливо, ще до кінця терміну президента Маркоса [у 2028 році], наші збройні сили будуть готові до оборони від китайської агресії”.
У червні Агентство оборонної безпеки США видало дозвіл на придбання Філіппінами американського оборонного обладнання, в тому числі ракет і багатоцільових винищувачів, що, як видається, свідчило про те, що допомога з боку США наближається.
Проте вашингтонський журналіст з питань оборони і безпеки Аарон Метью-Ларіоса в інтерв'ю виданню This Week in Asia в неділю сказав, що «новин про просування цього законопроекту було мало, його статус неясний».
Ларіоса висловив сумніви, що сподівання Ромуальдеса на те, що філіппінські збройні сили будуть готові зосередитися на зовнішній обороні протягом трьох років, є здійсненними.
“Одних лише трьох років недостатньо для належної модернізації Збройних сил Філіппін, не кажучи вже про підготовку їх до стримування зовнішньої агресії. Закупівля військових кораблів і винищувачів - це довгий і важкий процес, який потребує часу, незалежно від того, чи це будівництво цих активів, чи підготовка персоналу для їх використання, чи підготовка базової інфраструктури для підтримки їх експлуатації”, - сказав Ларіоса.
“З нещодавніх оборонних слухань випливає, що якщо ці закупівлі і спроби модернізації розпочнуться протягом наступного року, то їхній вплив буде відчутний лише наприкінці 2020-х років. І навіть тоді ті можливості, про які йшлося, все одно будуть недостатніми для захисту країни”.
Австралійський аналітик з питань оборони і безпеки Макс Монтеро пояснив скорочення бюджету «поєднанням обмеженого загального фінансування і конкуруючих асигнувань».
“Хоча Маркос-молодший запланував витратити 1,9 трильйона песо на оборону до 2034 року, йому слід було б докласти більше зусиль, щоб виконати свої обіцянки і утримати армію на відстані, а також не дати своїм політичним ворогам ще одну лазівку, яку вони зможуть використати проти нього”, - сказав Монтеро.
За словами Монтеро, деякі країни, такі як Індонезія і Франція, мають довгострокові схеми фінансування оборонних закупівель.
“Що стосується Франції, то вона запропонувала Манілі 18-річну схему фінансування для придбання підводних човнів за рахунок довгострокових пільгових кредитів з низькими відсотковими ставками, гарантованими французьким урядом”, - сказав він.
“Філіппіни отримали пропозиції щодо фінансування оборонних угод від продавців зброї з Франції, Великої Британії, Італії, Туреччини, Південної Кореї, Індії і США”, - додав Монтеро.
Зобов'язання США
“Оскільки Філіппіни ще не досягли надійного оборонного потенціалу, здатного протистояти зовнішнім загрозам, вони повинні покладатися на підтримку США в питаннях безпеки”, - вважає суддя Верховного Суду у відставці Антоніо Карпіо.
“За допомогою США та інших держав-однодумців ми можемо отримати ці три роки для модернізації”, - сказав Карпіо, провідний прихильник претензій Маніли на території Південно-китайського моря.
У п'ятницю в інтерв'ю виданню This Week in Asia Карпіо заявив, що очікує від Вашингтона допомоги Манілі, тому що «якщо США кинуть партнера по договору на півдорозі, жодна країна не буде серйозно ставитися до договору про взаємну оборону з США», маючи на увазі договір 1951 року, який зобов'язує обидві сторони допомагати один одному в часи агресії з боку зовнішньої сили, подібний договір США має також й з Японією.
За словами Ларіоси, США продемонстрували готовність стати на захист Філіппін на прохання Маніли, зокрема, розмістивши свої крилаті ракети Tomahawk в міжнародному аеропорту Лаоаг в Північному Ілокосі та розвідувальні безпілотники на авіабазі Баса, а також здійснивши спільне патрулювання у Південно-китайському морі.
Незважаючи на війни на Близькому Сході і в Україні, зобов'язання Вашингтона щодо безпеки Маніли залишаються непохитними, зазначив Ларіоса.
“Слід зазначити, що розгортання відбулося протягом останнього року, коли США також мали справу з Ізраїлем та Україною. Хоча може здатися, що американські ресурси, зокрема, авіаносні ударні групи, перевантажені глобальними зобов'язаннями, Вашингтону вдалося зберегти свою присутність на Філіппінах”.
