Чи справді люди розуміють що це?
Тобто сама ідея гріха, а також концепція добра й зла у авраамічних релігіях приймається як аксіома, в той час як вона насправді сильно відрізняється від розуміння добра, зла, й злочину, яке реально працює у людському суспільстві.
Базова ідея тут у тому, що є бог, він є особистістю і має абсолютну владу. Він найвища інстанція. Ним задані правила, також він має виключне право ці правила змінювати, відміняти чи робити вийнятки.
У цій системи усе, що робиться, робиться перед Богом, не перед людьми. Й він судить, тобто дає оцінку.
Добро це те, що хоче Бог, зло це те, чого бог не хоче. Гріх - зробити те, чого бог не хоче. Чудо - вийняток, зроблений богом із своїх власних правил.
Людини для людини у цій системі немає. Тільки людина перед Богом.
Тому виникає парадокс, коли злочини проти людей і навіть проти людства цілком прийнятні й оціненюються як добро у етичній системі авраамічних релігій.
