Відкладав огляд до проходження 10 втеч, який рахується фіналом. Знаю, що далі сюжет продовжується, але вважаю, що близько 40 годин більше ніж достатньо, щоб скласти враження про гру.
Сказати, що вона мені сподобалася, це нічого не сказати. Гра дійсно дуже крута. Фанатам рогаликів точно сюди, та й, власне, і не фанатам теж, адже Hades не є хардкорним представником жанру.
Не знаю, чи є ще досі люди, які її пропустили, але якщо ви один з них, то потрібно це виправляти.
Особисто мені сподобалася подача сюжету і сюжет як такий. Дуже вміло обіграно мотивацію Загрея втекти з Підземного Царства. Кожна поразка — це крок до здійснення цілі, що сильно простежується у самій грі — поразка це не невдача. У цьому простежується вся філософія гри, що спонукає тебе продовжувати далі вириватися з цього проклятого місця.
Як вже було сказано, сюжет тут цікавий. Звісно, не шедевр з глибокою філософією та змістом, але добротний середнячок, за яким цікаво слідкувати. Включення сюжету в рогалик — доволі цікаве рішення, що особисто мене спонукало залишитися у грі подовше. Персонажі тут чудесні. Починаючи від головного героя, закінчуючи Аїдом, прописані вони прекрасно. Світ реагує на твої спроби вирватися на поверхню, кожна твоя дія має відповідь у персонажів, не зважаючи на те, чи це смерть у якійсь з локацій, чи від якогось конкретного ворога. Ця імерсивність підкупляє.
Якщо в цілому до сюжету в мене питань немає, то до самої реграбельності все-таки є.
Різновидність ворогів на локацію скудна й мала. Так, від забігу до забігу тобі будуть підкидати нових мобів, але дуже швидко їхня кількість закінчиться. І ти буквально кожен забіг будеш місити одних і тих самих ворогів, яких на локацію є штук 4-5. Це трохи стомлює, хоча й полегшує проходження кімнат.
З геймплейної точки зору гру змінює тільки молот, який модифікує твою зброю на забігу, міняючи її властивості. Всі ці перки і дари богів мало що вносять у гру, адже дуже скоро приїдаються. З часом ти просто розумієш, що половина богів взагалі useless, а інші, навпаки, імбові. Як, наприклад, ривки на Афіні, які відбивають атаки ворогів, або Деметра, яка може вихілювати тебе під час бою. З досвідом ти просто складаєш свій сет під двох-трьох "метових" богів, а інших культурно обходиш стороною.
Так як це рогалик, здебільшого все буде впиратися у рандом, адже тільки боги Олімпу знають, які бафи і дари ти отримаєш на цьому забігу. Через це не рідко відбуваються моменти, коли до фінального боса ти доходиш абсолютним бомжем, який відлітає через пару тичок, або, навпаки, гіга-чадом, що за 2 хвилини його вирізає.
Принципі, я вже стикався з таким у інших рогаликах, тому це не є чимось жахливим. Так, тут рандом, так, ти можеш бути перекачем або тобі не пощастить, і будеш попуском, який буде ловити всі плюхи в лице. Але у цьому і вся специфіка жанру.
Особисто для мене у грі МАЛО контенту. Мало босів, які по-суті не змінюються. Мало мобів, які встигають надоїсти. Мало цікавих дарів, які б могли тебе змусили думати, що краще обрати.
Ситуацію рятують тільки аспекти на зброю, які трохи вносять різнобарвності у геймплей, і, як я вже казав, молоти, які цю різнобарвність дублюють.
Я планую ще затриматися у грі на кілька ранів, бо ще не все відкрив і не все спробував, але, звісно ж, хотілося трохи більше контенту.
Сподіваюся, у другій частині це все поправлять, яку я вже, звісно ж, купив і вам раджу, адже там вони змінили кор геймплей і добавили українську локалізацію, що не може не радувати.
Надіюся, 2 частина порадує більшою кількістю змісту.
