Сьогодні 11.01.2024. Нині в ночі замість того, щоб спати я що робила, ну звичайно читала. Дочитала “І де був той розум” Л. Дж. Шен. Чесно кажучи я трошки в шоці, бо це не зовсім те, що я очікувала. В принципі це і не погано, і не добре, тому що це не повпливало на мою оцінку книги. Думаю 4/5. Гарне оформлення, розділи ведуться від імені Дарки та Пенна але є ще два розділи від особи Мелоді та Джеймі (чомусь постійно забуваю, що він Джеймі. В мене він, бідолаха, настраждався, він то Джиммі, то Джастін, то Джейсон, разочок навіть Джексоном назвала. Таке до речі не лише з ним, а й з іншими американськими іменами на ‘Дж’ ) Сюжет в книзі цікавий та нестандартний. Момент* Просто щоб ви розуміли там високий рівень хтивості та образливих фраз. Я б навіть сказала, що за цією книжкою можна вчитись як оригінально послати людину. Щодо романтики, мені не дуже зайшло, воно там якось трохи неприродньо описано, скажімо я звикла до іншого опису spicy сцен. Ну, це таке, маємо те, що маємо. Але мене не довго тримали емоції від книги. Причина криється в тому, що буквально за 5 хвилин я почала читати “Любов, Америка і світло” продовження книги “ Любов, дідусь і помідори” від чудової української авторки Наталії Ясіновської. Мені дууууже сильно сподобалася 1 частина. Гарно, лаконічно, сучасно, проблематика там справжня, українська, моментами написано за реальними подіями. Тож я пообіцяла собі, що відразу після “І де був той розум” почну читати цю книгу. Ну загалом так і сталося, я ж не знала, що оце ‘зразу’ буде лише через 5 хвилин. Результат: я не виспалася. Ну, хто ж мені книголюбу завинив, що потяг до книжок був невпинний, тож я не жаліюся. Думаю, прочитаю скоро і десь за кілька днів у блозі буде новий запис. Бажаю вам усім хорошого настрою та книжок які виведуть з нечитуна)))
