Будинок, десять історій і один вбивця.
Ця книга - це лотерея, де ти постійно програєш, але до останього хочеш виграти🪶
Вступ
Ніколи не любила детективи, хоча я їх ніколи і не читали, тому ця думка була упередженою
І ось перший мій детектив…
Думаю говорити, що про Аґату Крісті, да і про саму роботу, я чула давно і багато, не варто. Однак напевне всеж занадто часто, бо в якийсь момент не витримала. Детективи завжди здавались мені нудними, без об’єктивних на те причин, нудні дай годі. Але я дала їм шанс і вони цілком його виправдали.
Що й не дивно, «І не лиш щось жодного» одна з культових і найвідоміших історій цього жанру. Історія водночас ламає мізки, а також є цікавим психологічним експериментом ( хоч і не реальним )
Плутанина з назвою😤
Книга Аґати Крісті, відома під назвою "І не лишилось жодного" (англійська назва - "And Then There Were None"), мала різні назви у різних країнах. Оригінальна англійська назва відноситься до статуеток десяти маленьких солдашок, які згадуються у самому романі. Ця назва не має образливого характеру.
Але при локалізації вирішили «одомашнити» назву. Наприклад, у деяких перекладах книги використовували назви, що відповідали римованій дитячій лічилці, яка також згадується у книзі, такі як "Ten Little N-word" або "Ten Little Indians". Проте ці назви стали образливими й отримали критику, тому в подальших виданнях і перекладах їх змінили на більш нейтральні формулювання.
Важливо зауважити, що роман Аґати Крісті був написаний у 1939 році, коли використання таких образливих термінів було більш поширеним і менш осуджуваним, ніж у сучасному світі.
Можна дізнатись більш детально - https://vm.tiktok.com/ZM2SsgVqW/
Загальна інформація
Автор - Аґата Крісті
Назва - І не лишилось жодного
Кількість сторінок - 288
Жанр - детектив
Суб’єктивна оцінка - 5/5 🦦
❗️Розділи з спойлерами виділені❗️
Трохи про сюжет
10 різних людей з різних причин приїжають на острів. У кожного з них свої причини, своя історія і своя таємниця… Дім чудовий світлий та просторий, острів малий, дещо віддалений, але зовсім не схожий на острів з жахів чи щось таке. Все чудово, однак на острові вбивця і шляху вибратись ( з острова) у героїв немає.
Думаю, якщо розповідати далі то будуть спойлери, тому думаю цього досить для розуміння картини.
10 персонажів, яких вам кидають відразу на початку криги. Якщо боїтесь, що не запам’ятаєте всіх, то не варто… З часом, після декількох смертей, стане легше🙃
Спочатку діалоги для мене виглядали так :
-Хтось підсів до когось і сказав про когось, о суддя чи ні , це наче, лікар підійшов. Нічого не розумію, ех скільки імен🤧
Можливо це позбавило мене декількох елементів пазлу, але на інтерес і інтригу не вплинуло точно
Якщо ближче до підсумків, книгу безсумнівно варто читати. Її невеликий розмір ( була прочитана за +- 3 години ), є і плюсом і мінусом
Плюс в тому, що постійно стоїть якось напруга, мозок не може відірватись і гарантую заснути наврядчи вийде, доки не дочитаєте. Персонажі просто фізично не встигаючим набриднути чи збісити ( не вистачає часу🦦)
А мінус. Ти не встигаєш проникнутися ними, хоча це більш суб’єктивна придирка, після пухких книг. ( не кажу, що персонажам не співчуваєш, але всеж з головою не поглиблюєшся. Впринципі це і не обов‘язково для цього жанру, більш всього це навіть і зіпсувало б книгу )
Фільми
"And Then There Were None" (1945): Ця екранізація, відома також під назвою "Ten Little Indians", отримала позитивні відгуки і вважається класичною версією. Вона вірно передає атмосферу книги та має хорошу акторську гру.
"Ten Little Indians" (1965): Цей фільм, знятий у британському стилі, також отримав позитивні відгуки, але був більш стилізованим і віддаленим від оригінального матеріалу.
«And Then There Were None" (1974): Ця екранізація, відома також як "Ein Unbekannter rechnet ab", відрізнялася від оригінальної книги в деяких аспектах, але все ж залишалася напруженою і захопливою.
"Ten Little Indians" (1987): Ця версія мала деякі додаткові сюжетні елементи, які відрізнялися від книги, але була цікавим твором власного характеру. Варто зазначи, що це психологічний детектив Одеської кіностудії.
"And Then There Were None" (2015): Ця серія була досить вірною до оригінальної книги та зберегла інтригу і непередбачуваність. Вона отримала позитивні відгуки від глядачів і шанувальників Аґати Крісті.
❗️Роздуми і трохи про мої муки, як детектива❗️( спойлери )
Я дуже хочу сказати, що вгадала вбивцю. І я вгадала ! Але просто підозрювала всіх🙃
Мій мозок працював, як ніколи ( хоча можливо його підкосила сесія і курсова 😬). Але він, хоч і димів, але працював і всеж спочатку вказав правильний шлях.
Щоправда декілька моїх вбивць померло, один аж двійчі. Недаремне кажуть, якщо помер, не факт, що насмерть ( варто запам’ятати )
Сподіаюсь всі прочитали застереження і бажано книгу. Якщо ні, вбивця - суддя. Так, не кидайте каміння, для кого попередження ?
Кого я підозрювала - всіх. Да ладно не настільки все погано, ось приблизний список чи скоріш хід думок:
Спочатку я не вдупляла > не ну дворецький якось занадто очевидно > суддя гарно вмостивсь, щось не чисте > чи тей, що під прикриттям чи лікар > просто туплю > Віра > радію, що вгадала коли залишилось двоє > нічого не розумію, що я вже впустила > Ааа от криса
Ну якось так, в кінці книги хотілось зняти капелюх. Але є два питання …
Як він міг знати, що Віра застрелить Ломбарда. Цілком можливо він міг уціліти, всеж навики чи банальне везіння, щоб тоді було ( І не лишилось нікого, крім Ломбарда ) . Я про те, що психологічна штука не спрацювала б на ньому чи можливо був план 2.0Ломбард ?
Чому, ну от чому каверкали назву, як могли, але ніхто не назвав « Десять солдатиків». Так локалізація і все інше, але немогла не згадати
❗️Цитати ❗️
Тут мали бути цитати, я люблю цитати. Іноді здається я лиш заради них читаю книгу, але зізнаюсь, я не могла відірватись, тому без цитат майже
Читайте книгу, якщо вже прочитали - перечитайте
Не знаю. Нічого не знаю. І це мене найбільше лякає. Не мати жодної гадки…
Чай! Хай буде благословенний звичайний післяобідній чай! 🍵
За звичних обставин ніхто не зміг би заснути в будинку, де покійники майже в кожній кімнаті!
Нікому не було до мене жодного діла, усі вони були смертельно налякані й боялися одне одного до безтями.
Я маю, дозвольте з усім смиренням зізнатися, жалюгідне людське бажання, щоби хтось дізнався, наскільки я розумний…
Кінець
Ну, що вам сказати…
Це мій перший детектив і він надихнув читати детективи далі. А це чогось та варто.
Якщо не любите детективи, можна прочитати цей твір, як такий собі експеримент. Наскільки треба надавити на людину, щоб вона перстада нею бути…
Я все … читайте книгу, донатьте на ЗСУ, пийте чай і хейтіть все московське
Слава Україні🦦
