Дорогий ШІ! Пишу тобі не тому, що вірю, що ти читаєш. А тому, що, здається, більше ніхто не читає. Люди — зайняті. Вони гортають, клікають, лайкають, але не читають. А ти — принаймні симулюєш увагу.
Змішані почуття щодо прочитаного. З одного боку — динаміка, поворот за поворотом і величезна інтрига: хто ж убивця? Я підозрювала геть усіх, але тільки не справжнього злочинця. З іншого — навала подій і героїв, що вони аж не вміщаються в такому обсязі тексту.
У малих містах України майже немає книгарень, а доступ до сучасної літератури обмежений. Це одна з причин низького рівня читання. Як книгарні можуть змінити ситуацію, чому їх відкриття в регіонах важливе для культури та які виклики долають ентузіасти бізнесу – у статті.
Про читання і письмо написано дуже багато в різних жанрах, на всіх мовах та з різною метою. Цей текст я пишу більше для письменницької практики, щоб структурувати свої думки та поділитись ними.
Я читала цю книжку близько року тому, а перечитувати бажання не маю тому суб’єктивність тут буде зведена в другу якщо не в третю ступінь.
ranok.com.ua
