В минулому пості ми розглянули становлення перших 4 основних політичних ідеологій: лібералізм, соціалізм, консерватизм, націоналізм.
Сьогодні ми розглядаємо еволюцію ідеологій з 1848 року (весна народів) до 1914 (початок першої світової війни).
🚩1. Почнімо з найбільш динамічної ідеології в той час - соціалізм, ця течія одразу стала розвиватись на безліч інших відгалужень, основними стали: марксизм, анархо-комунізм та соціал-демократія:
• Марксизм (загальні ідеологічні погляди Маркса та Енгельса) заклав фундамент усім комуністичним ідеям, ця течія розвинула соціалізм до ще більших радикальних ідей включаючи повну ліквідацію приватної власності та проголошення диктатури пролетаріату як перехідного етапу до безкласового суспільства.
• Анархо-комунізм - протилежна за методами досягнення ідея марксизму, але все така ж радикальна, яка починає популяризувати ідеї безвладного суспільства, тобто усунення держави як такої. Якщо казати коротко, то суть ідеології полягає в тому, що суспільство добровільно вступає в колективні союзи та допомогу один одному, тобто тут так само відсутня приватна власність і в цілому капіталістичний ринок (варто ще згадати, що яскравим представником в Україні був Нестор Махно).
• Соціал-демократія - фактично є менш радикальним і більш ліберальним соціалізмом, і фактично є сумішшю соціалізму та лібералізму, але все одно під лівим крилом ідеологій, принципи досить зрозумілі, це перша соціалістична ідеологія, яка вже не заперечує капіталізм та приватну власність, але досі намагається подолати соціальну нерівність між людьми завдяки соціальній допомозі, і зараз це досить мейнстримна течія, особливо в Європі.
🗽2. Щодо лібералізму, фактично, в цей період часу радикальних змін не відбулось, але наприкінці 19 століття частина лібералів почала відходити від ідей повного невтручання держави та підтримувати обмежені соціальні реформи, що ставило їх ближче до соціал-демократів, що поділило лібералів на класично правих, та помірковано лівих (соціал-лібералізм). Справжні радикальні течії відбудуться ближче до середини-другої половини 20 століття.
👁️3. Націоналізм: ця ідеологія вже почала ставати радикальнішою, ближче до сучасних ідей. Якщо раніше, це була любов до своєї нації та культури, то в кінці 19 століття це підживлювалось тодішнім імперіалізмом та все ближчим відліком до великої війни 1914 року, через що частина націоналістів почала радикалізуватись і закладати фундамент радикальним ідеологіям після першої світової.
🏰4. Консерватизм також не зазнав великих змін, але є дещо цікава тенденція: частина консерваторів почала підтримувати окремі соціальні реформи та сильнішу роль держави для збереження стабільності суспільства, а інші навпаки, ще більше йшли в сторону традиціоналізму, і сильніше акцентували увагу на традиціях, релігії та суспільній ієрархії. Тобто почали з'являтись такі невеличкі відгалуження, але варто розуміти, що це все ще залишалось у межах консервативної традиції, а його принципи - це зберегти традиційний лад суспільства.
