Інґрія: Де вона та якою мовою там спілкуються?

На жаль, мало хто знає, що таке Інґрія. Хто там проживає, якими мовами там розмовляють, що це взагалі таке.

Мабуть, ви вже десь чули назву «Інґрія» або «Інґерманландія» – чи то ви знаєте занадто багато про фіно-угорські мови, чи ви намагалися розробити свій сценарій розколу росії, або чули про те, що одному російському реперу майже видали звання екстремиста через слова «Інґрія буде вільною» у своїй пісні.

Інґерманландія — це росія?

Почнемо з запитання про те, де розташована Інґерманландія (примітка: Інґрія та Інґерманландія є синонімічними термінами). Максимально грубо кажучи — Інґрія охоплює територію ленінградської області росії. Точних кордонів Інґрії немає, тому деякі їх проводять по кордонах лютераньских уїздів початку 20-го сторіччя, деякі по адміністративним кордонам районів області, а деякі взагалі беруть ленінградську область повністю.

Через розташування Інґріі виключно в кордонах рфії у багатьох українців складається враження, що то просто частина росії. Що ж може бути менш російським, ніж Пітєр з заваленим сміттям, однотипними песимістичними багатоповерхівками, розкиданими по околицях міста, та залишками імперіалістичної історії міста у вигляді Зимового Дворцю та Ермітажу? Хоча СПб все таки і був заснований за приказом петра першого, але це була одна із тактик, котру росіяни також використовували і в Україні, і в Казахстані, та в інших країнах, котрі у тій чи іншій степені постраждали від російського імперіалізму — створення міст-фортець для встановлення свого впливу у регіоні. Але на відміну від України та Казахстану, вплив, який росія мала в Інґрії виявився настільки потужним, що нині мови Інґрії можна почути тільки у селах, і більшість Інґерманландців більше спілкуються російською, ніж рідною в повсякденному житті. Зʼявляється бажання пригадати одну з найвідоміших цитат української письменниці Ліни Костенко:

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.

І справді, мову відібрали. Дивлячись на перепис росії 2021го року, статистика щодо водської та іжорських мов не плекають радісних надій:

Інґрія у російській федерації – це як Україна в російській імперії: до неї відносяться як до звичайного регіону, а на корінний народ москва плювала. Мова притісняється, культура знищується.

Хто такі інґерманландці?

Сам термін «інґерманландці» не означає етнічної приналежності, а тільки приналежність регіональну. Народами Інґрії вважаються водь, іжора та інґерманландські фіни, або фіни-інкері (у протилежність «класичним» фінам-суомі). Всі ці народи є балто-фінськими, але розмовляють різними мовами. Водь спілкується водською мовою, більше схожою до естонської. Іжорці спілкуються іжорською, також в деяких мовах відому як інгерською. Вона більш схожа до фінської, ніж до естонської. Фіни-інкері спілкуються автентичним діалектом фінської, що відрізняється від власно фінської.

Як вказують літописні записи, водь та іжора вже повністю заселяли територію сучасної Інґрії починаючи з ХІ століття та були відомі під назвою чудь, фіни-інкери прийшли на ці землі пізніше, в ХVII сторіччі. З захопленням території росією та подальшою насильницькою асиміляцією водь та іжорці почали буквально вимирати.

Фіни-інкері: національне питання

Багато українців, з якими в мене була розмова тему Інґрії, вказували на спорідненість її народів з фінами, і казали що Інґрію треба «повернути» Фінляндії. Але я не погоджуюся з такою думкою. По-перше, Інґрія ніколи не була частиною Фінляндії, тому повертати нічого. По-друге, як показала історія, фіни Фінляндії не дуже привітливо ставилися до своїх родичів з Інґріі.

Коли Гельсінки запустив програму репатріації для інґерських фінів, багато хто з них [фінів-інкері] примітив те, що фіни-суомі не вважають інґерманландців фінами. Після поїздки до Фінляндії, один із класиків інґерманландської літератури Югані Конкка написав наступне:

Саме після поїздки мої очі відкрилися, й я зрозумів, що ніякі ми не фіни. Ми живемо на кордоні двох світів, між Заходом та Сходом, саме тому у кожному із нас є так і фін, так і росіянин. Ми шануємо старинні фінські цінності: ми чесні, не воруємо, ніколи не беремо хабарів, і т.д., але все інше в нас — російське.

Саме ця цитата Конкки в деталях описує нині існуючу дилему в фіно-інкерському суспільстві: «Чи є ми такими ж фінами, як фіни Фінляндії, чи є ми окремим народом?». Є доволі багато різних ідей щодо питання національності фінів-інкері, але я виступаю за ідею, котру підтримував Конкка: хоча ми й споріднені з фінами-суомі, ми окремий народ, який пройшов через декілька сторічч розвитку самостійно, окремо від фінів-суомі. Але вважаю, що й інші думки на цю тему є абсолютно валідними.

Незалежність Інґрії: вологий сон чи недалеке майбутнє?

Згадуючи події 1917-1922х років, багато хто пригадає війну за незалежність України, Естонії, Латвії, Литви, хтось радянсько-польську війну, а може боротьбу між більшовиками та білими.

Але мало хто знає, що в Інґрії також було спроба утворити нову державу – Республіку Північна Інґрія, або Кір‘ясало. Республіка існувала з 9го липня 1919 і припинила існування 6 грудня 1920 з підписанням Тартуського мирного договору, де про неї навіть не було і згадки. Країна мала свій прапор, герб, гімн, судову справу, марки, газету, парламент (комітет) та армію.

Тому ідея незалежності Інгріі не є новою. Прихильники незалежності Інгрії пам‘ятають про те, як жителі Кір‘ясало колись це вже втілили в реальність. Саме тому був створений рух «Вільна Інґрія», який зараз предстваляє Інґерманландію на «Форумі Вільних Народів Постросії».

Висновок

Інґрія, або Інґерманландія – це регіон, історично заселений воддю, іжорцями та інкері-фінами, що є балтійсько-фінськими народами. Кожен з цей народів унікальний культурно та лінгвістично. Імперіалістична політика росії у цьому регіоні майже винищила ці три народи, але представники цих народів плекають надію на майбутнє відродження. Вже існують рухи, котрі виступають за незалежність Інґрії.