Розкажи пару слів про себе: як до тебе звертатися, як давно ти займаєшся озвученням та чи складно поєднувати роботу в AniKoe з буденними справами?
Мене звуть Михайло, озвученням я займаюся вже приблизно рік (з серпня 2022-го року), через те, що я навчаюся в Карпенка-Карого, то займатися озвучкою під час навчання буває складно, бо я з ранку до вечора перебуваю в університеті (десь з 9:00-11:00 і до 21:00 як правило, в неділю максимум до 18:00), а коли повертаюся додому, то продовжую виконувати завдання по навчанню, шукаю й розбираю творчий матеріал.
Чому ти прийшов озвучувати аніме в AniKoe?
Бо мені цікава сфера озвучення загалом, мені це подобається. AniКoe дала мені можливість отримати практику і досвід в цьому напрямку.
Мені відомо, що ти навчаєшся на акторському. Це якось допомагає в роботі з озвучкою?
Звісно допомагає. Дикція, посил голосу, вміння побачити підтекст, пробудувати монолог персонажа, вміння точно передати те, що хоче сказати персонаж, вміння відчути персонажа й розібрати його. Це робить мою роботу одразу якіснішою й наповненішою.
Чи потрібен для озвучення талант? Чи цьому можна навчитися?
Я не знаю, що конкретно можна назвати талановитою озвучкою, буває хіба що від природи унікальний тембр, а так з практикою й бажанням вчитися озвучувати може майже кожен, хто в цьому зацікавлений і в кого здоровий мовний апарат.
Які навички для озвучення потрібні? Звісно, окрім володіння голосом.
Потрібно мати мотивацію, слух, вміння аналізувати, здоровий і тренований мовний апарат, от і все. Треба вміти почути того, кого ти озвучуєш, і загалом розуміти, навіщо персонажі говорять ті чи інші речі, відчувати цільну картинку.
За який час набуваються ці навички?
Для різних людей за різний. Якщо людина не звикла чітко говорити, неуважна, нечутлива, нетворча, несконцентрована, то може й взагалі не навчиться. А хтось може все зловити на льоту за кілька годин. Різні навички потребують різного часу на їх приборкання. В деяких людей неможливо врятувати дикцію просто через анатомію (прикус, зуби), а комусь можна за кілька місяців натренувати мовний апарат. Емпатія та розуміння персонажів може прийти тільки з життєвим досвідом, здобуттям певної свідомості, такому не вчать, у когось такі відчуття можуть не прокинутися до кінця життя, хоча для безвідносної озвучки (просто казати інформаційний текст) це не проблема.
Як ти готуєш голос до початку озвучення?
Періодично роблю артикуляційні вправи, що тренують мовний апарат, а перед самою озвучкою роблю артикаляційну розминку, розігріваю мовний апарат, звільняю від незручностей голосовий апарат, п'ю теплий (негарячий) чай.
Які вправи для голосу ти виконуєш та чи виконуєш взагалі?
Розписати ці вправи письмово буде складно і довго, але в основному це позіхання, випрямлення та звільнення від незручностей голосового стовбура, вібромасаж, скоромовки.
Яким був твій перший досвід в озвучуванні та перша роль?
У «Деджі зустрічає дівчину» я озвучував персонажа Деджі. Тайтл не ніс сильного сенсового навантаження, не мав геніального цільного сюжету чи глибоких персонажів, тому для мене це була вільна можливість з технічної точки зору зрозуміти, що робити можна, не можна і як це робити. Я не закохався в персонажа, але озвучувати було приємно :)
Як відбувається підготовка до озвучення? (Приведення до ладу робочого місця, розігріву голосу тощо).
В основному я перевіряю мікрофон, чи він правильно налаштований, зачиняю або вимикаю всі джерела звуків, попереджаю всіх вдома, що ведеться озвучка, тому варто мінімально шуміти.
В тебе є улюблений ритуал, який налаштовує тебе на продуктивну роботу?
Відверто кажучи я не проводжу ніяких ритуалів перед озвучкою, тільки перед виступами на сцені. В театрі є певна магія і енергетика, а в озвучці для мене магії нема, тому ритуали тут для мене недоречні.
Скільки часу витрачається на озвучення одного персонажа?
Десь від 2 до 5 годин, залежно від об'єму роботи. З часом менше помиляєшся, тому й озвучуєш швидше.
Яких персонажів тобі подобається озвучувати, а яких ні?
Мені подобається озвучувати цікавих персонажів. Глибоких або просто незвичайних, в яких є особиста драма, або ж з ними можна якось погратися. Наприклад, колись мені довірили озвучувати лимончик для алкоголю. Роль маленька, але Боже як це було весело. Поки що моя улюблена роль та тайтл це Томоя з «Привид літа». Мене зачепила ця історія, для мене вона актуальна та екзистенційна. Нецікаво озвучувати дурнуватих, пласких та нецікавих персонажів.
Чи розмовляєш ти голосом для озвучення персонажів в реальному житті?
Загалом я озвучую персонажів своїм природнім розмовним голосом, щоб вони звучали більш життєво та переконливо. Не свій голос я можу використовувати хіба що на сцені, хоча в цьому плані мікрофон дозволяє тобі більший спектр можливостей у зміні голосу.
Яка найважливіша річ, яку тобі потрібно враховувати, коли намагаєшся передати емоції персонажа через голос?
По-перше, що крім голосу у мене нема інших інструментів (бо ж на сцені в тебе є ще очі, обличчя, тіло, реквізит, грим, костюм, музичні інструменти — це все твої виразні засоби). Тобто єдиний мій інструмент — голос. По-друге, що я маю передати емоції максимально точно, але не переграти їх. Треба підставити емоційно схожу ситуацію з життя або ж скопіювати манеру персонажа.
Чи завжди твої персонажі відповідають твоїм очікуванням?
На початку я очікував інші ролі, думав, що дадуть озвучувати дитячих позитивних персонажів, але мені вирішили давати меланхолійних підлітків. Останнім часом мені дають схожих персонажів, але іноді буває щось незвичайне й новеньке. Як правило, це ліричні герої, але мені так сильно хотілося б озвучувати різних хитрих неоднозначних персонажів.
Чи буває таке, що в тайтлі озвучуєш декілька ролей, і наскільки важко змінювати голос?
Авжеж буває, для мене міняти голос весело й легко, тим паче біля мікрофону. На сцені я не можу видавати такий спектр голосів, бо там треба ще й піклуватися про те, щоб мене було добре чутно, щоб глядачі вірили в мій голос, бачучи мене.
Чи є щось, що найбільше не подобається в озвучці?
Іноді хочеться казати якийсь свій текст, щоб зробити озвучку живішою й актуальнішою для простого українського глядача, (але так далеко не завжди можна, бо є певна атмосфера, є авторський текст який не можна порушувати, є ритм діалогу чи монологу, є часові рамки). Найприкріше, що в озвучки нема такого широкого простору для фантазії та художніх засобів, як у театру. Я, відчуваючи, що нічого не створюю, просто намагаюся повторити й відтворити те, що вже хтось зробив до мене іншою мовою.
Чи подобається тобі твій голос?
Так, я люблю свій голос і повністю ним задоволений, особливо зараз, коли я його відчуваю та розумію. Раніше я говорив більше в ніс і підтискав горло, тому голос був менш приємний, але кілька занять зі сценічної мови дали мені зрозуміти, як контролюючи свій голосовий апарат я можу керувати звучанням голосу, робити його чистим і красивим або характерним і незвичайним за потреби.
Чи є які-небудь специфічні техніки або трюки, які ти використовуєш для підтримки голосу під час тривалих сеансів озвучування?
Я знаю, що допомагає потроху пити теплу водичку, треба пам’ятати, що якщо не підтискати горло чи не говорити в незручному тоні довгий час, то все буде нормально. Голосу має бути комфортно.
Як ти готуєшся до озвучування довгих діалогів або монологів?
Розбираю текст, шукаю, де кульмінація, де накал емоцій, що він хоче зробити чи сказати своїм текстом, підставляю життєві думки чи емоційно схожі ситуації, думаю, про що цей текст, чи є підтексти, входжу в емоційний стан персонажа.
Які аспекти ти враховуєш, коли відрізняєш озвучування для різних жанрів аніме (наприклад, комедійного порівняно з романтичним)?
В комедійному жанрі треба відчувати «ритм гумору», можна або навіть треба змінювати голос, шукати правильний підтекст, при цьому не награвати нічого зайвого, бо це виключно дратує слухача. В серйозніших тайтлах я озвучую просто, від себе, щоб звучати більш переконливо.
Озвучувати — це проживати життя персонажа? Чи це просто акторська гра?
За себе скажу, що не проживаю персонажа під час озвучки. Я міг би проживати персонажа, якби мав бути цим персонажем в історії від початку і до самого її кінця, так працює гра акторів на сцені. В озвучці у нас є доріжки голосу, вже зроблені іншими акторами до нас в оригіналі. Вони дали нам знак якості, до якого ми маємо дотягнутися і повторити голос на тому ж рівні, у нас навіть нема потреби для повного перевтілення, міняється тільки голос. Коли є емоційна частина, монолог, то дійсно можу підставити емоційно схожу ситуацію з життя, щоб голос звучав точніше. Але мабуть все-таки це більше акторська майстерність, аніж проживання.
Чи складно дотримуватися наголосів в назвах та іменах?
Ні, для мене нескладно, плюс цьому вчать в театральному університеті, все приходить зі знанням і практикою.
Що тобі дається найважче та найлегше?
Найважче контролювати, щоб звук не псувався при попаданні на мікрофон, коли я щось озвучую емоційно чи голосно, бо все-таки у мене звичайний мікрофон. Все інше для мене доволі легко: дикція, відчувати персонажа, підтексти.
Який твій камінь спотикання?
Якраз гучні та емоційні фрази буває складно записати без браку звуку, але все реально, все можливо. Ще іноді спотикаюся, коли треба сказати більше, ніж є на це часу (бо ж японська мова швидша за українську), то доводиться думати, як швидко й зрозуміло все вимовити або що доведеться вирізати з тексту.
Чи дивишся ти тайтли, в озвученні яких брав участь?
Іноді тільки моменти зі мною, щоб побачити результат своєї роботи, що вийшло й не вийшло, а іноді цікаво повністю побачити всю картинку.
Скільки разів ти перероблюєш свою роботу, перш ніж її затвердять на монтаж?
Десь 1-2 рази. Як правило це брак звуку, не подобається як щось звучить, часом вимагають іншого підтексту чи більшої емоційності.
Робота з озвученням вплинула на перегляд інших аніме?
Ні, для мене завіса дубляжу вже давно відчинена. Коли дубляж хороший — ти навіть не звертаєш на це уваги. Але я надаю перевагу перегляду фільмів та серіалів в оригіналі з англійськими субтитрами.
Як це — працювати у команді дистанційно? Як проходить процес роботи?
Комфортно, з моїм графіком мене це влаштовує, але часом я дійсно хотів би працювати разом в якійсь студії, щоб чути і бачити одне одного.
Чим особлива команда AniKoe для тебе та яку роль відіграє у твоєму житті?
Різні живі люди зі своїми тарганами в голові. Для мене це ще одна маленька планета, маленький світ, маленька сім'я. Я несвідомо зберігаю професійну дистанцію, але розумію, що мені не байдуже на цих людей, і що в цих людей є теж свої почуття, життя та емоції.
Інтерв’юерка: Devus
Художниця (чібі): Sarry Liona
Художниця (маскот): YKo
